Постанова № 71368975, 05.12.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47342/17-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Москаленко К.О.,

при секретарі Березовській К.А.,

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Центральне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м.Києві - про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2017, занесеною до журналу судового засідання, до участі у справі залучено в якості співвідповідача Центральне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №757/31652/16-а, виданого 20.12.2016 Печерським районним судом м. Києва про зобов'язання відповідача 2 здійснити з 01.07.2016 перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Постановою від 06.07.2017 за вказаним виконавчим документом відкрито виконавче провадження №54245465 та надано боржнику строк до 16.07.2017 для виконання рішення суду, яка у вказаний строк виконана не була. Посилаючись на ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», позивач зазначає, що державним виконавцем не були виконані її вимоги. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати бездіяльність головного державного виконавця Махової Д.А. протиправною та зобов'язати її виконати вимоги ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, винести постанову про накладення на боржника штрафу та зобов'язати виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник Головного територіального управління юстиції в м. Києві у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду письмові пояснення, відповідно до яких просить слухати справи у відсутність представника. Водночас, зазначає, що постанова про накладення штрафу державним виконавцем не виносилася, оскільки, відповідач 2 не виконав рішення суду з поважних причин.

Представник Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в м.Києві у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки представника суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходило.

Суд, на підставі ч.4 ст. 128 КАС України визнав можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС перебуває виконавче провадження №54245465 з виконання виконавчого листа №757/31652/16-а, виданого 20.12.2016 Печерським районним судом м. Києва про зобов'язання відповідача 2 здійснити з 01.07.2016 перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Постановою від 06.07.2017 відкрито виконавче провадження на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа №757/31652/16-а, боржнику надано 10 днів на виконання рішення суду. (а.с. 7)

19.07.2017 головним державним виконавцем Маховою Д.А. на адресу відповідача 2 було направлено вимогу державного виконавця. (а.с. 15)

Листом від 26.07.2017 відповідач 2 повідомив головного державного виконавця Махову Д.А. про направлення до Печерського районного суду м. Києва заяви про порядок виконання судового рішення Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2016 у справі №757/31652/16-а. (17)

Дійсно, в матеріалах справи міститься заява відповідача 2 про порядок виконання судового рішення Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2016 у справі №757/31652/16-а, на заяві проставлений штамп Печерського районного суду м. Києва із зазначенням вхідного номера. (а.с. 18)

Водночас, 07.09.2017 головним державним виконавцем Маховою Д.А. на адресу відповідача 2 було повторно направлено вимогу державного виконавця (а.с. 20), за результатами розгляду якої відповідач 2 повідомив про те, що розгляд справи за заявою про порядок виконання судового рішення Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2016 у справі №757/31652/16-а призначено на 07.11.2017, 11:00 год. (а.с. 22)

У відповідності до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 2-4 частини першої цієї статті.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняти вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише в межах своїх повноважень та у спосіб визначений законодавством.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Отже, Закон України «Про виконавче провадження» надає виконавцю право накласти на боржника штраф у разі невиконання рішення без поважних причин.

Однак, в матеріалах справи наявні відомості, які дозволяють суду встановити факт невиконання боржником рішення Печерського районного суду м. Києва у справі №757/31652/16-а з поважних причин. Зокрема, відповідачем 1 надано суду докази про звернення відповідача 2 до суду із заявою про встановлення способу виконання рішення суду.

Таким чином, державний виконавець володів відомостями щодо невиконання рішення суду з поважних причин, а тому відсутні були підстави для винесення постанови про накладення штрафу на боржника.

Згідно положень ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини, зазначені позивачем у своїй позовній заяві, на які він посилався як на підставу для задоволення позову, в той час, як судом встановлено правомірність дій відповідача 1, суд не знаходить підстав для визнання бездіяльності головного державного виконавця Махової Д.А. протиправною, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Центральне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м.Києві - про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії- відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Печерського

районного суду м.Києва К.О. Москаленко