Постанова № 71366715, 26.12.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23026/17

провадження № 2-а/753/793/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2017 р. cуддя Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К., розглянувши в порядку скороченого провадження позовну заяву ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що його було звільнено з посади судді Вищого господарського суду України наказом від 07.06.2017 №221-к, у зв'язку з поданням заяви про відставку. Позивач вказав на те, що в червні 2017, на підставі рішення Лівобережного ОУПФУ в м. Києві йому було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88% від щомісячного заробітку судді. Однак, позивач вважає такі дії пенсійного фонду протиправними і неправомірними у зв'язку з не включенням до стажу військової служби у Збройних Силах і половини строку навчання за денною формою в юридичному вищому навчальному закладі, що не дає право на отримання позивачем щомісячного довічного грошового утримання. У зв'язку з чим позивач і звернувся до суду та просив зобов'язати ЛОУПФУ в м. Києві включити до його стажу військову службу у Збройних силах України та половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі, що дасть змогу отримання довічного грошового утримання, а також просив здійснити перерахунок з 07.06.2017 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від заробітної плати судді Вищого господарського суду України з врахуванням включення до стажу роботи на посаді суді календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах і половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному закладі з урахуванням виплаченого довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача направив до суду свої письмові заперечення та просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що законних підстав для зарахування до стажу роботи судді військової служби в Радянській армії та половини навчання за денною формою навчання немає, так як це не передбачено Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, тому і підстав для перерахунку і пенсії у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди немає.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до подання Вищого господарського суду України від 07.06.2017 № 13-29/947/17 позивачу призначено щомісячне грошове утримання у розмірі 88% заробітної плати з 07.06.2017.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 23.05.2017 року №1216/0/15-17 про звільнення з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку з посади судді Вищого господарського суду України.

З даних розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, всього стаж роботи ОСОБА_3 станом на 07.06.2017 становить 28 років 11місяців та 20 днів, проте не зараховано військову службу у Збройних Силах, яка складає 2 роки, а також половина строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі, яка складає 2 роки 6 місяців та 16 днів.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 визначено порядок цього виконання, згідно якого застосуванню підлягає ч. 3 ст. 141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-УІ до внесення змін ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ, а саме, у редакції ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-УІІІ: щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим аніж 90 відсотків заробітної плати суді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Встановлено, що стаж роботи позивача складається з таких періодів: з 12.11.1974 по 12.11.1976 - проходження військової служби у Збройних Силах; з 01.09.1978 по 01.10.1983 -половина строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі; з 04.01.1993 по 06.06.2017 - робота на посаді судді.

Абзацом 2 ч. 4 ст. 43 ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992 визначено, що до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів України, державних арбітрів, відомчих арбітражі України, зараховується також час роботи на посадах суддів та арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР; час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражі у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів та слідчих за умови наявності в усіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Таким чином, наведеними нормами, чинними на час призначення позивача на посаду судді, було закріплено право на врахування періоду роботи на прокурорсько-слідчих посадах до стажу роботи на посаді судді.

В подальшому 07.07.2010 року було прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ, відповідно до ч.1 ст.131 якого (в редакції, чинній до 28.03.2015 р.) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Аналогічні положення містить стаття 135 цього Закону в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», чинній з 28.03.2015 року.

Водночас, згідно з п.11 Перехідних положень Закону № 2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

У відповідності до пункту 3.1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Статтею 1 Указу Президента України від 10.07.1995 р. № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (в редакції, чинній до 01.03.2008 року) передбачено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закон, який звужує зміст та обсяг існуючих прав зворотної сили не має (ч. 3 ст. 22, ст. 58 Конституції України).

Отже, за час роботи ОСОБА_2 суддею протягом періоду з 04.01.1993 по 06.06.2017, тобто більше 20 років, діяла правова норма, яка гарантувала зарахування до стажу роботи суддею, що давала право на відставку і отримання визначеного відсотку щомісячного довічного утримання судді, часу роботи на інших роботах, періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладах, тому на час відрахування позивача зі штату Вищого господарського суду України його загальний стаж перебування на посаді судді становить 22 роки 7 місяців 23 днів.

Відповідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Законом України «Про вищу раду правосуддя», що набрав чинності 05.01.2017, внесені зміни у п. 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», згідно яких вбачається, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позов ґрунтується на чинному законодавстві, знайшов свого доведення, а тому підлягає задоволенню.

На підставі ст.43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992, ч.3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010, Закону України «Про вищу раду правосуддя», «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», керуючись ст.ст. 2, 6-10, 14, 15, 19, 160-161, 164, 241, 242, 244-246, 250, 255, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Лівобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в м. Києві, щодо відмови зарахувати до стажу роботи судді у відставці ОСОБА_2 на посаді судді половину строку навчання на юридичному факультеті Київського Університету ім. Т.Шевченка та період проходження строкової військової служби протиправними.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане Управління пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи судді у відставці ОСОБА_2 на посаді судді половину строку навчання за денною формою навчання за денною формою на юридичному факультеті Київського університету ім. Т.Шевченка з 1 вересня 1978 року по 1 жовтня 1983 року та період проходження строкової військової служби з 12 листопада 1974 року по 12 листопада 1976 року.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане Управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення, нарахування та виплату судді у відставці ОСОБА_2 з 07 червня 2017 року щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розрахунку 90 відсотків від суми місячного заробітку, обчисленого відповідно до Довідки від 07 червня 2017 про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено длише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.К. Цимбал