Ухвала суду № 71363596, 28.12.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/7979/17 Номер провадження 11-сс/786/669/17Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді – Нізельковської Л.В.,

суддів – Костенка В.Г., Маліченка В.В.,

при секретарі – Сорочинській І.В.,

за участі прокурора – Чорнорука А.А.,

представника ТОВ Фірма „Союз-Європа”, ЛТД – адвоката ОСОБА_2,

представника ТОВ „КОНОНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР” – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами директора ТОВ „КОНОНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР” ОСОБА_4, директора ТОВ Фірма „Союз-Європа”, ЛТД ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 в інтересах ТОВ Фірма „Союз-Європа”, ЛТД на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 06 грудня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області та накладено арешт на зерно кукурудзи в кількості 134 419 кг., а також товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, складські квитанції, договори та інші документи, що належать ТОВ Фірма „Союз-Європа”, ЛТД та ТОВ „КОНОНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР”, із забороною до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні розпорядження ними.

Визначено порядок виконання ухвали.

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42016170000000313 від 08.11.2016 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.205; ч.5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.1 ст.366; ч.2 ст.209; ч.1 ст.388 КК України.

В клопотанні слідчого зазначено, що з 2016 року на території Полтавської, Дніпропетровської, Миколаївської та інших областей України діє злочинна група осіб, члени якої, за попередньою змовою між собою, створили та придбали фіктивні підприємства, використовують їх реквізити з метою прикриття власної незаконної діяльності із придбання, зберігання, транспортування та збуту за готівкові кошти сільськогосподарської продукції, у тому числі за межі митної території України; легалізації майна (сільськогосподарської продукції), одержаного унаслідок вчинення кримінального правопорушення; відмивання доходів, одержаних унаслідок ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах, та введення їх у легальний обіг за межами України.

Також, невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ «Бест-Полтава», ТОВ «ОСОБА_6 Трейд», ТОВ «АВМ Технолоджі», ПП «Кольчуга-С», ТОВ «Контур-5» та інших суб’єктів господарської діяльності, шляхом підробки та використання первинних бухгалтерських документів вказаних підприємств щодо реалізації сільськогосподарської продукції, фактичними постачальниками якої є сільгоспвиробники Полтавської та інших областей України, наперед знаючи, що дана сільськогосподарська продукція вирощена на не облікованих площах сільськогосподарських виробників та фактично придбана за готівку без відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності вказаних сільськогосподарських виробників, здійснили пособництво в умисному ухиленні від сплати податків підприємствами-постачальниками та виробниками сільськогосподарської продукції в особливо великих розмірах.

29 листопада 2017 року на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 23.11.2017 року проведено обшук за адресою: Полтавська область, м.Хорол, вул.Вокзальна,1.

В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено документацію та зерно кукурудзи 3 класу в кількості 134419 кг., яке було придбано за готівкові кошти та оформлено по документам як власність ТОВ Фірма «Союз-Європа».

З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні доказів, що мають суттєве значення для встановлення істини у провадженні. Збереження вказаного майна на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що зазначені речі та документи можуть мати відношення до вчинення кримінальних правопорушень, а тому з метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, а також запобігання можливості його зникнення, втрати та відчуження, вважав за необхідне вжити заходи задля забезпечення кримінального провадження.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, директор ТОВ „КОНОНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР” ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора в частині накладеного арешту на документи і встановленого зобов’язання зберігати арештоване майно у приміщеннях, спорудах майнового комплексу, складах ТОВ „КОНОНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР” та покладеного обов’язку зберігання на службових осіб товариства, відмовити, оскільки прокурором не надано достатніх і належних доказів на обґрунтування необхідності накладення арешту. Крім того, елеватор не є власником майна і на нього не може бути покладено обов’язок зберігання речових доказів.

В поданих в інтересах ТОВ Фірма „Союз-Європа”, ЛТД апеляційних скаргах директор ОСОБА_5 та представник ОСОБА_2 просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно товариства відмовити, оскільки прокурором не надано достатніх і належних доказів на обґрунтування необхідності накладення арешту. Мотивуючи апеляційні скарги, зазначили, що ТОВ «Фірма «Союз-Європа» ЛТД, зареєстроване у встановленому законом порядку, є платником податків. Дані про незаконну діяльність вказаного товариства, протиправну діяльність його посадових осіб, відношення ТОВ до даного кримінального провадження та до суб’єктів господарювання зазначених у провадженні, відсутні, а майно, на яке було накладено арешт, не являється речовим доказом та не відповідає вимогам ст.98 КПК України. Товар у вигляді кукурудзи було придбано у ПП „Едельвейс і К”, а оплату здійснено шляхом безготівкового перерахунку на рахунок постачальника, в результаті чого, після отримання товару, підприємством сформовано податковий кредит, а відповідні дані відображено в податковій звітності в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, представників ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які підтримали подані ними апеляційні скарги, прокурора, який частково погодився з апеляційною скаргою ТОВ «Кононівський елеватор» в частині передачі арештованого майна на зберігання відповідно до положень ч.6 ст.100 КПК України, в решті просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянтів, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ «Кононівський елеватор» та про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг ТОВ «Фірма «Союз-Європа» ЛТД з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170, 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В обґрунтування необхідності накладення арешту прокурор вказав, що зерно кукурудзи та вилучені документи відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, і в установленому порядку визнані речовими доказами. Зерно кукурудзи одержане внаслідок придбання за готівкові кошти у виробників сільськогосподарської продукції фіктивними підприємствами з метою надання йому вигляду законного походження та з метою пособництва в ухиленні від сплати податків.

Як вбачається із наданих суду матеріалів, за документами ТОВ Фірма «Союз-Європа» ЛТД є власником вилученої в ході обшуку продукції. При цьому у товаристві працює лише одна особа, жодних даних про наявність у цього товариства у власності чи користуванні техніки, офісних чи складських приміщень, систематичного здійснення товариством господарської діяльності апелянтами не надано. Згідно фінансової звітності товариство не має у володінні ніяких засобів.

Тому реальність здійснення операцій щодо придбання та перевезення зерна є сумнівною.

Вилучені документи містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатні дані про те, що вилучені зерно та документи відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Крім того, з огляду на наявність підстав вважати, що зерно було набуте безоплатно або нижче ринкової вартості та без будь-якого оподаткування і директор ТОВ Фірма «Союз-Європа» ЛТД повинен був знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.п. 1-4 ч.1 ст.96-2 КК України, доводи прокурора про арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації є обґрунтованими та узгоджуються з приписами ст.170 КПК України. Тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі, відчуження вилученого майна необхідно накласти на нього арешт, а отже ухвала слідчого судді в цій частині є правильною.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо порядку виконання ухвали, слідчий суддя поклав обов’язок зберігання арештованого майна на ТОВ «Кононівський елеватор», який є володільцем майна на підставі договору складського зберігання.

Відповідно до ч.6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

На підставі викладеного, враховуючи значний об’єм арештованого майна, зберігання якого через громіздкість викликає певні труднощі, при цьому власник майна, ТОВ Фірма «Союз-Європа» ЛТД, не має складських приміщень для його зберігання, а ТОВ «Кононівський елеватор», на складах якого на даний час знаходиться зерно, не є його власником і заявляє про небажання зберігати таке майно, враховуючи відсутність клопотання про передання арештованого майна для реалізації, колегія суддів приходить до висновку про необхідність передання зерна кукурудзи Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів управління ним з метою забезпечення збереження майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ТОВ „КОНОНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР” задовольнити частково, а апеляційні скарги представників ТОВ Фірма „Союз-Європа”, ЛТД – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 06 грудня 2017 року, якою накладено арешт на зерно кукурудзи в кількості 134 419 кг. та документи, вилучені під час обшуку ТОВ «Кононівський елеватор» в частині вирішення питання про передачу зерна на зберігання ТОВ «Кононівський елеватор» та покладення обов’язку зберігання на службових осіб ТОВ «Кононівський елеватор» скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, передавши зерно кукурудзи третього класу в кількості 134419 кг. Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів управління ним з метою забезпечення його збереження.

В іншій частині залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8