Ухвала суду № 71363567, 27.12.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/7982/17 Номер провадження 11-сс/786/686/17Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді – Нізельковської Л.В.,

суддів – Костенка В.Г., Маліченка В.В.,

при секретарі – Сорочинській І.В.,

за участі прокурора – Чорнорука А.А.,

слідчого – Терещенка А.В.,

представника володільця майна – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Полтавської області на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 08 грудня 2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в межах кримінального провадження №42016170000000313 від 08.11.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.209, ч.1 ст.388 КК України.

Як вбачається з матеріалів провадження, до слідчого судді Київського районного суду м.Полтава звернувся прокурор із клопотанням про накладення арешту на майно ТОВ „Легіонер Дніпро”, виявлене під час проведення обшуку від 29.11.2017 року з адресою знаходження елеватору (Дніпропетровська область, м.Верхівцеве, вул.Вокзальна, 19), а саме: зернову продукцію (зерно соняшнику), в загальній кількості 273 219 кг.

В клопотанні слідчого зазначено, що з 2016 року на території Полтавської, Дніпропетровської, Миколаївської та інших областей України діє злочинна група осіб, члени якої, за попередньою змовою між собою, створили та придбали фіктивні підприємства, використовують їх реквізити з метою прикриття власної незаконної діяльності із придбання, зберігання, транспортування та збуту за готівкові кошти сільськогосподарської продукції, у тому числі за межі митної території України; легалізації майна (сільськогосподарської продукції), одержаного унаслідок вчинення кримінального правопорушення; відмивання доходів, одержаних унаслідок ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах, та введення їх у легальний обіг за межами України.

Також, невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ «Бест-Полтава», ТОВ «ОСОБА_3 Трейд», ТОВ «АВМ Технолоджі», ПП «Кольчуга-С», ТОВ «Контур-5» та інших суб’єктів господарської діяльності, шляхом підробки та використання первинних бухгалтерських документів вказаних підприємств щодо реалізації сільськогосподарської продукції, фактичними постачальниками якої є сільгоспвиробники Полтавської та інших областей України, наперед знаючи, що дана сільськогосподарська продукція вирощена на не облікованих площах сільськогосподарських виробників та фактично придбана за готівку без відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності вказаних сільськогосподарських виробників, здійснили пособництво в умисному ухиленні від сплати податків підприємствами-постачальниками та виробниками сільськогосподарської продукції в особливо великих розмірах.

29.11.2017 року на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 23.11.2017 проведено обшук за адресою знаходження елеватора ТОВ „Верховцевський елеватор”: Дніпропетровська область, м.Верхівцеве, вул.Вокзальна, 19.

В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено зерно соняшника в загальній кількості 273 219 кг., яке є предметом кримінального правопорушення, а також майном, одержаним внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, та підлягає подальшій конфіскації у власність держави. Вказана продукція визнана речовим доказом.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя послався на відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане в клопотанні майно, оскільки майно, на яке накладено арешт, належить ТОВ „Легіонер Дніпро”, директором якого є ОСОБА_4, та придбано на підставі договору поставки від 16.11.2017 року. Вказане товариство є діючим, здійснює законну діяльність, пов’язану із оптовою торгівлею зерновими культурами. Окрім того, ознаки фіктивності ТОВ „Легіонер Дніпро” в матеріалах провадження відсутні, стосовно службових осіб товариства будь-які відомості до ЄРДР не внесено.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв’язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та постановити нову, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на майно шляхом встановлення заборони до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні його відчуження. При цьому вказав, що вказане майно набуте протиправним шляхом внаслідок придбання за готівкові кошти без сплати податків, тобто, за ціною, нижчою ринкової вартості, є об’єктом кримінально протиправних дій та майном, одержаним внаслідок вчинення злочину – ухилення від сплати податку на прибуток та додану вартість підприємствами-постачальниками зерна, являється речовим доказом та в повній мірі відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України. Окрім того, в матеріалах кримінального провадження є докази того, що реквізити ТОВ „Легіонер Дніпро” використовувались злочинним угрупуванням для незаконного оформлення операцій із постачання зерна.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представника володільця майна ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги, пояснення слідчого щодо обставин кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170, 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В обґрунтування необхідності накладення арешту прокурор вказав, що сільськогосподарська продукція є об’єктом кримінально протиправної дії, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України і в установленому порядку визнана речовим доказом. Дане зерно одержане внаслідок придбання за готівкові кошти у виробників сільськогосподарської продукції фіктивними підприємствами з метою надання йому вигляду законного походження та з метою пособництва в ухиленні від сплати податків.

Як вбачається із наданих суду матеріалів, за документами ТОВ «Легіонер Дніпро» є власником вилученої в ході обшуку продукції. При цьому жодних даних про наявність у цього товариства у власності чи користуванні техніки, офісних чи складських приміщень, систематичного здійснення товариством господарської діяльності апелянтом не надано.

На підтвердження факту законності придбання зерна представником володільця майна слідчому судді надано договір поставки від 16.11.2017 та видаткові накладні. Однак, документи, що підтверджують перерахування коштів на виконання даного договору, не надавались.

Крім того, судом встановлено, що постачальник за даним договором, ТОВ «Бравіс ДСТ», створене 06.03.2017, рахунки товариства відкрито лише 25.10.2017 і про джерело походження зерна у даного товариства будь-якої інформації не надано. При цьому, ТОВ «Бравіс ДСТ» зареєстроване у м.Київ, а поставка зерна за умовами договору поставки від 16.11.2017 має здійснюватись зі складу в с.Червоноіванівка Дніпропетровської області, що також ставить під сумнів реальність здійснення такої операції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатні дані про те, що вилучене зерно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Крім того, з огляду на наявність підстав вважати, що зерно було набуте нижче ринкової вартості та без будь-якого оподаткування і директор ТОВ «Легіонер Дніпро» повинен був знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.п. 1-4 ч.1 ст.96-2 КК України, доводи прокурора про арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації є обґрунтованими та узгоджуються з приписами ст.170 КПК України. Тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі, відчуження вилученого майна необхідно накласти на нього арешт.

На підставі ч.6 ст.100 КПК України вилучене зерно соняшника необхідно передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів управління ним з метою забезпечення збереження майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 08 грудня 2017 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на зерно соняшника 2017 року некласного в кількості 273219 кг., вилучене під час обшуку ТОВ «Верховцевський елеватор» за адресою: Дніпропетровська обл., Верходніпровський район, м.Верхівцеве, вул.Вокзальна, 19, заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні відчужувати, розпоряджатись та користуватись ним.

Передати зерно соняшника 2017 року некласного в кількості 273219 кг. Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів управління ним з метою забезпечення його збереження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6