Вирок № 71362723, 28.12.2017, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1087/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Цихоцькій Л. М.

з участю:

прокурора Скиби Є. І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Матюха О.В.,

та потерпілої ОСОБА_3,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новомар'ївка, Солонянського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, який є інвалідом 3-ї групи, неодруженого, невійськовозобов"язаного, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 24. 07. 2017 року, близько 14 години 30 хв., керуючи автомобілем марки "ДЕУ Ланос" державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись на 27 км автодороги Полтава-Суми, з боку смт. Диканька в напрямку м. Полтава, виконуючи маневр обгону в порушення вимог п.п. 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки та не переконався, що вказаний маневр буде безпечним та створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху та з'їхав на ліву обочину, після чого крутнувши різко рулем вправо не впорався з керуванням та допустив виїзд на праву обочину і кювет, де допустив зіткнення із перешкодою у вигляді дерева.

В результаті вчиненої ДТП обвинуваченим ОСОБА_4, пасажирам автомобіля "ДЕЙ Ланос" - потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: потерпілій ОСОБА_3, відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню тяжкості, перелому кісток черепу та кісток лицевого скелету та епідуральної гематоми, гематоми та рани м'яких кісток голови, синців кінцівок, крововиливу в праву барабанну перетинку, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження та потерпілій ОСОБА_5, у вигляді переломів 3-го ребра справа, правої ключиці, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеня, гематоми та забійної рани голови, припухлості м'яких тканин в ділянці правої ключиці, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

При розгляді справи в суді обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 24. 07. 2017 року він на своєму автомобілі марки “ДЕУ Ланос” державний номерний знак НОМЕР_1, приїхав в с. Петро - Давидівка Диканського району разом зі своєю співмешканкою та її донькою, щоб забрати потерпілу ОСОБА_5 та перевезти її їхнього дому, що в м.Кам"янкске Дніпропетровської області. Зібравши необхідні речі та завантаживши до автомобіля він разом вказаними особами, близько о 13 год. 30 хв. виїхав з с. Петро - Давидівка Диканського району та поїхав до додому. В автомобілі потерпіла, ОСОБА_3 сиділа на передньому сидінні, а за нею сиділа її баба, потерпіла ОСОБА_5 а за ним його співмешканка. Проїжджаючи кафе, яке знаходиться за смт. Диканька із лівої сторони автодороги Полтава-Суми, він вирішив обігнати автобус, який рухався попереду його автомобіля. Перед здійсненням маневру обгону, він переконався у відсутності перешкод для його виконання, після чого виїхав на зустрічну смугу руху. Рухаючись вказаному напрямку на зустрічній смузі, на відстані він побачив автомобіль, який рухався йому на зустріч та створював йому небезпеку. З метою уникнути даної ДТП, а саме лобового зіткнення з автомобілем він з'їхав на ліву обочину автодороги, але там він втратив керування та знову виїхав на автодорогу. Далі з'їхав на праву обочину, а потім у кювет і в ліс, де зіткнувся із деревом. В наслідок зіткнення автомобіля із деревом потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження. У вчиненому розкаюється. Крім того в суді обвинувачений просив застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2016 році" у зв"язку з тим, що він є інвалідом 3-ї групи.

Так як, обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, він не має, ніякі обставини не оспорює, тому він, потерпіла ОСОБА_3 та прокурор вважали недоцільним дослідження судом доказів, які ніким не оспорюються. За вказаних обставин після роз'яснення обвинуваченому положень та наслідків ст. 349 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_3 та дослідженням відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 за статтею 286 ч. 2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження та ОСОБА_5 ушкодження середнього ступеня тяжкості є вірною, так як обвинувачений ОСОБА_1 24. 07. 2017 року, близько 14 год. 30 хв. керуючи належним йому автомобілем марки "ДЕУ Ланос" державний номерний знак НОМЕР_1, на 27 км автодороги Полтава-Суми в напрямку м. Полтава, виконуючи маневр обгону, не врахував дорожньої обстановки та не переконався у безпечності виконання вказаного маневру виїхав на смугу зустрічного руху, з'їхав на ліву обочину, після чого крутнувши різко рулем вправо не впорався із керуванням та допустив виїзд на праву обочину автодороги та з'їхав в кювет, де вже допустив зіткнення з деревом, чим порушив вимоги п. п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження та потерпілій ОСОБА_5 ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Призначаючи покарання обвинуваченому за ст. 286 ч. 2 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує його щире каяття, перше притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність будь-яких вимог з боку потерпілих щодо відшкодування шкоди, позитивні характеризуючі дані з місця проживання, стан здоров"я обвинуваченого, наявність інвалідності 3-ї групи.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд по справі не вбачає.

Висновок органу пробації підтвердив той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 за місцем свого проживання характеризується позитивно, має середню-технічну освіту. Обвинувачений не заперечує серйозність вчиненого ним кримінального правопорушення та визнає наслідки від вчинених дій. Розуміє, що вчинив погано.

На думку органу пробації, беручи до уваги всю інформацію, що характеризує вказаного обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, його виправлення можливе без позбавлення волі або обмеження на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі і окремих осіб.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, визнання ним вини, щире каяття, те що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має незадовільний стан здоров'я, є інвалідом 3-ї групи, суд вважає, що покарання йому слід призначити у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення без позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів.

Крім того, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, можливе без реального відбування визначеного йому покарання, а досягне мети при призначення йому покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Під час вирішення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо застосування до нього п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Положеннями ч.2 ст. 86 КК України, встановлено, що законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні"амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Згідно з пунктом "г" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" (який чинний з 07.09.2017 року), підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі напевний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, особи, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким, на день набрання чинності Закону України "Про амністію у 2016 році", його в установленому порядку було визнано інвалідом третьої групи. Обвинувачений ОСОБА_1 підпадає під категорію осіб, до яких амністія може бути застосована.

Вирішуючи питання, щодо задоволення цивільного позову прокурора, в інтересах держави в особі департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації та фінансового управління Диканської районної державної адміністрації, який в судовому засіданні визнаний обвинуваченим ОСОБА_1 і знайшов свої підтвердження наявними доказами по справі, тому він підлягає задоволенню і стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

В рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи у порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави слід стягти вартість проведеної судової автотехнічної експертизи.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 369 - 371, 373 - 377, 391, 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 286 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, без позбавленням обвинуваченого права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу з питань пробації; повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в орган з питань пробації.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у в виді трьох років позбавлення волі, без позбавленням обвинуваченого права керування транспортними засобами, з застосуванням ст. 75 КК України із звільненням обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на один рік, відповідно до положень ст. 86 КК України, п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Цивільний позов прокурора задоволити повністю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новомар'ївка, Солонянського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, який є інвалідом 3-ї групи, неодруженого, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації, що розташовані в м.Полтава, вул. Шевченка, 23, на р/р 31551201131527, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999106 в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3, в сумі 11 503 (одинадцять тисяч п'ятсот три) грн. 60 коп.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новомар'ївка, Солонянського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, який є інвалідом 3-ї групи, неодруженого, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь фінансового управління Диканської районної державної адміністрації, що розташоване в смт. Диканька Полтавської області, вул. Медична, 42, на р/р 35411001184531, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999265 в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 в сумі 3 146 (три тисячі сто сорок шість) грн. 31 коп.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави 395 (триста дев'яносто п'ять) грн. 48 коп. судових витрат на проведення судової автотехнічної експертизи по справі.

Речовий доказ у вигляді автомобіля марки "ДЕУ Ланос" державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться на зберіганні на майданчику затриманого автомототранспорту Диканського ВП ГУНП в Полтавській області - повернути ОСОБА_1 як його власність.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд, за виключення оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.

Головуючий: