Ухвала суду № 71361728, 29.12.2017, Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/396/17

381/3657/17

У Х В А Л А

28 грудня 2017 року м.Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Питель-Тьолушкіної В.Л.,

за участю секретаря - Лисовець В.В.,

прокурора – Рудика Р.Ю.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2.,

представника потерплої юридичної особи – Відокремленого

підрозділу «Фастівська дистанція колії»

регіональної філії «Південно – західна залізниця»

ПАТ «Укрзалізниця» - ОСОБА_3,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12017110330000144 від 23.09.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, що надійшло до суду з угодою про визнання винуватості, -

встановив:

До Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017110330000144 від 23.09.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Разом з тим, на підставі ч. 1 ст. 473 КПК України до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 29 вересня 2017 року укладена між прокурором Фастівської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1, в присутності захисника ОСОБА_2.

Як вбачається із вказаної угоди прокурор у справі ОСОБА_4, будучи уповноваженим відповідно до ст. 37 КПК України та підозрюваний ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України в присутності захисника ОСОБА_2 уклали угоду в службовому приміщенні Фастівської місцевої прокуратури, на підставі якої ОСОБА_1 зобов’язується визнати свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.191 та ч. 1 ст. 366 КК України, в подальшому не вчиняти кримінальні правопорушення. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, наслідки її невиконання. Також сторони погодилися на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.191 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посаду, пов»язану з виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно – господарських функцій та з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік; за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 55 (п’ятдесяти п»яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посаду, пов»язану з виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно – господарських функцій та з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік; на підставі ст. 70 КК України визначити остаточе покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 55 (п’ятдесяти п»яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посаду, пов»язану з виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно – господарських функцій та з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік.

Прокурор, обвинувачений та захисник, у підготовчому судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Представник потерпілої юридичної особи – ОСОБА_3 у підготовчому засіданні зазначила, що письмової згоди на укладення даної угоди представником потерпілої юридичної особи не надавалось взагалі.

Вивчивши обвинувальний акт з додатками та угоду про визнаня винуватості, з'ясувавши думку учасників та перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у її затвердженні виходячи з наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст.191 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України за наступних обставин.

Так, згідно наказу відокремленого підрозділу Фастівська дистанція колії від 20.08.2007 року № 425/ос ОСОБА_1, був призначений на посаду майстра шляхового з поточного утримання колії 1 групи виробничої дільниці №2, 8-го околодку відокремленого підрозділу Фастівська дистанція колії регіональної філії «Південно-західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

В подальшому ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис з Посадовою інструкцією, затвердженою керівником підприємства (надалі Посадова інструкція).

Так, являючись матеріально-відповідальною особою у відповідності до Договору про матеріальну відповідальність працівника за передані йому під звіт матеріальні цінності (надалі Договір) від 01.03.2011, укладеному між ОСОБА_1 та Фастівською дистанцією колії в особі начальника дистанції ОСОБА_5, ОСОБА_1 допустив розтрату чужого майна, яке було йому ввірене за наступних обставин.

Так, згідно п.п. 1, 2 Договору ОСОБА_1 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за всі матеріальні цінності, які передані йому за інвентарним описом, станом на 15.10.2013 та зобов’язується виконувати всі встановлені на підприємстві правила приймання, зберігання, відпуску по кількісному обліку матеріальних цінностей та подавати у встановлені строки звітність за затвердженими формами. У відповідності до п. 7.1 Посадової інструкції, ОСОБА_1 несе відповідальність за діяльність очолюваного ним околодку, успішне і якісне виконання завдань з утримання і ремонту верхньої будови колії, земляного полотна і штучних споруд, ефективне використання машин і механізмів, забезпечення безпечних умов праці робітників, дотримання трудового законодавства пожежної безпеки, а також обов’язків, передбачених цією інструкцією.

Відповідно до наказу начальника відокремленого підрозділу Фастівська дистанція колії від 30.09.2014 №738 комісією в складі голови ОСОБА_6, членів. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в присутності матеріально- відповідальної особи майстра шляхового ОСОБА_1 в період з 14.10.2014 по 14.10.2014 був проведений інвентаризаційний опис товаро-матеріальних цінностей, що рахуються за 8-м околодком щодо фактичної їх наявності та вартості. За результатами якого складено опис «Форма № інв.-З». Під час інвентаризації всі цінності комісією перевірені в натурі та внесені в опис, у зв’язку з чим ОСОБА_1 не було заявлено будь-яких претензій до комісії. Всі цінності, що перераховані в описі було передано останньому на відповідальне зберігання, зокрема, на ряду з іншим, ОСОБА_1 було передано рейкового брухту марки 510, вагою 39,1916т, загальною вартістю 201674 грн. 00коп.

В подальшому, обіймаючи вищевказану посаду, ОСОБА_1, за невстановлених слідством обставин, в період з 15.10.2014 по 18.05.2015 було допущено розтрату, тобто незаконне і безоплатне витрачання чужого майна, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження, а саме рейкового брухту марки 510, вагою 39,1916т, загальною вартістю 201674грн. 00 коп. (відповідно до Протоколу від 02.02.2015 №ЦЗТ-22/5 чергового засідання комісії Укрзалізниці з питань заготівлі та використання брухту чорних та кольорових металів), Таким чином, умисними діями ОСОБА_1 було спричинено матеріальної шкоди вищевказаному підрозділу на загальну суму 201674грн 00коп.

Злочинні дії ОСОБА_1 було виявлено 18.05.2015 під час проведення інвентаризаційного опису ПД-8 в ході планової ревізії фінансово- господарської діяльності відокремленого підрозділу - Фастівська дистанція колії за період 01.04.2014 року по 01.04.2015.

Згідно акту № - 26 НРКС (в) П33/04732987 від 28.05.2015 інвентаризацією запасів верхньої будови колії в підзвіті дорожнього майстра ОСОБА_1 (ПД-8) комісією дистанції в присутності заступника начальника відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю ОСОБА_9 встановлена нестача рейкового брухту марки 510, вагою 39,1916т, загальною вартістю 201674 грн. 00 коп.

Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, вчинив інший злочин за наступних обставин.

Так, згідно наказу відокремленого підрозділу Фастівська дистанція колії від 20.08.2007 року № 425/ос ОСОБА_1, був призначений на посаду майстра шляхового з поточного утримання колії 1 групи виробничої дільниці №2, 8-го околодку відокремленого підрозділу Фастівська дистанція колії регіональної філії «Південно-західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

Так, у відповідності до Посадової інструкції шляхового майстра дистанції колії, затвердженою керівником підприємства (надалі Посадова інструкція) з якою під підпис був ознайомлений ОСОБА_1, зокрема п.4.1 Майстер шляховий дистанції колії є безпосереднім керівником трудового колективу, організатором праці і виробництва, вихователем робітників на очолюваному ним околодку; п.4.4 Всі розпорядження, що відносяться до виробничої діяльності околодку, передаються для виконання тільки через майстра. Вказівки майстра являються обов’язковими для бригадирів і робітників, що безпосередньо підпорядковані майстрові. Вказівки майстра можуть бути відмінені вищестоящими керівниками з обов’язковим повідомленням про це майстра; п.5.2 Обов’язки шляхового майстра щодо забезпечення, виконання околодком у встановлені строки планових завдань з поточного утримання і ремонту верхньої будови колії, земляного полотна, штучних споруд і інших основних засобів при високій якості робіт, своєчасної здачі в експлуатацію відремонтованих ділянок і об’єктів, підвищення продуктивності праці, розробка графіків чергування обхідників та забезпечення їх виконання, своєчасне доведення до бригад планів і виробничих завдань, планових показників, оцінка кінцевих результатів; п.5.3 Забезпечення бригад необхідними матеріалами, механізмами, спеціальним одягом і іншими засобами індивідуального захисту, інструментом, сигнальними приладами і технічною документацією, організація праці колійних бригад, інструктаж і технічне навчання бригадирів і робітників правилам виконання робіт, забезпечення безпеки руху поїздів і особистої безпеки; п.5.4 Перевірка правильності обліку і якості виконання робіт, ведення, заповнення і своєчасна здача в дистанцію колію документів для виплати заробітної плати, а також матеріально-технічної звітності, шляховий майстер мав повноваження, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Будучи, у відповідності до Примітки 1 ст. 364 Кримінального кодексу України службовою особою, вчинив службове підроблення, вносячи завідомо неправдиві відомості до офіційного документа, щодо фактичної наявності та вартості рейкового брухту марки 510, вагою 78,3832т, загальною вартістю 403348грн 00коп при наступних обставинах.

Відповідно до наказу начальника відокремленого підрозділу Фастівська дистанція колії від 30.09.2014 №738 комісією в складі голови ОСОБА_6, членів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в присутності матеріально- відповідальної особи майстра шляхового ОСОБА_1 в період з 14.10.2014 по 14.10.2014 був проведений інвентаризаційний опис товаро-матеріальних цінностей, що рахуються за 8-м околодком щодо фактичної їх наявності та вартості. За результатами якого складено опис «Форма № інв.-3». Під час інвентаризації всі цінності комісією перевірені в натурі та внесені в опис, у зв’язку з чим ОСОБА_1 не було заявлено будь-яких претензій до комісії. Всі цінності, що перераховані в описі було передано останньому на відповідальне зберігання, зокрема, на ряду з іншим, ОСОБА_1 було передано рейкового брухту марки 510, вагою 78,3832т, загальною вартістю 403348грн 00коп.

В подальшому, обіймаючи вищевказану посаду, ОСОБА_1, було допущено розтрату, тобто незаконне і безоплатне витрачання чужого майна, а саме рейкового брухту марки 510, вагою 39,1916т, загальною вартістю 201674 грн. 00 коп.

З метою приховування своїх злочинних дій, ОСОБА_1, грубо порушуючи вимоги п.5.4 Посадової інструкції («Посадові обов’язки. Перевірка правильності обліку і якості виконання робіт, ведення, заповнення і своєчасна здача в дистанцію колію документів для виплати заробітної плати, а також матеріально-технічної звітності»), були внесені завідомо неправдиві відомості до офіційного документа, зокрема щомісячного матеріального звіту затвердженої Форми ФМУ №54 за період з 01.03.2015 по 31.05.2015 щодо фактичної наявності та вартості рейкового брухту марки 510, вагою 39,1916т, вказавши про їх наявність. Після внесення неправдивих відомостей до офіційного документа, даний матеріальний звіт ОСОБА_1 був наданий до бухгалтерії дистанції колії.

Злочинні дії ОСОБА_1 було виявлено 18.05.2015 під час проведення інвентаризаційного опису ПД-8 в ході планової ревізії фінансово- господарської діяльності відокремленого підрозділу - Фастівська дистанція колії за період 01.04.2014 року по 01.04.2015.

Згідно акту № - 26 НРКС (в) ГОЗ/04732987 від 28.05.2015 інвентаризацією запасів верхньої будови колії в підзвіті дорожнього майстра ОСОБА_1 (ПД-8) комісією дистанції в присутності заступника начальника відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю ОСОБА_9 встановлена нестача рейкового брухту марки 510, вагою 39,1916 т, загальною вартістю 201674 грн. 00 коп.

Зазначені вище дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України – розтрата чужого майна, яке було йому ввірене та ч. 1 ст. 366 КК України – службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Разом з тим, у відповідності до примітки до ст. 185 КК України, у статтях 185-191, 194 Кримінального Кодексу у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

У відповідності до ч. 5 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового Кодексу для відповідного року.

Згідно змісту підпункта 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України (Перелік податкових соціальних пільг), з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті податкова соціальна пільга становить розмір, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно обвинувального акту, злочин передбачений ч. 1 ст. 191 КК України було вчинено ОСОБА_1 18.05.2015 року.

У зв»язку з цим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік установлено у 2015 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі, для працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень (1218 (50 %) – 609 х 250 = 152250), а враховуючи у зв»язку з цим суму збитків завданих даним злочином, а саме: 201674 грн. 00 коп., є очевидним той факт, що злочин інкримінований ОСОБА_1 вчинено у великих розмірах.

Разом з тим, як також видно з обвинувального акту, формулюючи обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема зазначено, що «ОСОБА_1 у відповідності до Примітки 1 ст. 364 Кримінального кодексу України є службовою особою, вчинив службове підроблення, вносячи завідомо неправдиві відомості до офіційного документа».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обгрунтованого висновку про невірну кваліфікацію дій ОСОБА_1 саме за ч. 1 ст. 191 КК України.

До того ж, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам КПК та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.

Разом з тим, в матеріалах даного провадження відсутня письмова згода представника потерпілого на укладення прокурором угоди про визнання винуватості, більш того, така згода взагалі не надавалась представником потерпілого, що і було підтверджено останнім під час підготовчого судового засідання, а тому суд обгрунтовано вважає, що укладання угоди про визнання винуватості у даному конкретному випадку є неприпустимим.

Враховуючи викладене, оскільки умови зазначеної угоди про визнання винуватості не відповідають вимогам КПК та КК України, у відповідності до положень ст.ст. 314, 474 КПК України суд приходить до висновку про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Суд також звертає увагу на той факт, що в угоді про визнання винуватості невірно зазначений номер кримінальтного провадження, а саме: в обвинувальному акті зазначено № 12017110330000144, а в угоді про визнання винуватості № 12017110330000081, крім того в угоді та обвинувальному акті містяться суперечності у розмірі спричиненої матеріальної шкоди.

Керуючись ст. 314,469, 474 КПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1, укладеної в присутності захисника ОСОБА_2 29.09.2017 року під час досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12017110330000144 від 23 вересня 2017 року.

Кримінальне провадження № 12017110330000144 від 23.09.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.366 КК України повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Л. Питель-Тьолушкіна