Рішення № 71360256, 28.12.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2-а/361/693/17, cправа № 361/7249/17

28.12.2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» грудня 2017 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі судді Василишин В.О., розглянувши у приміщенні Броварського міськрайонного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання відмови протиправною й зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови йому у перерахунку одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути його заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (довідка МСЕК серії АВ № 0643856 від 06 вересня 2017 року) відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ «Про міліцію», постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та прийняти відповідне рішення з врахуванням правового висновку, викладеному у судовому рішенні.

В обґрунтування вимог зазначається, що позов наказом № 573 о/с від 27 березня 2008 року позивача звільнено з органів МВС України через хворобу.

Після звільнення зі служби 08 липня 2008 року позивач пройшов обстеження в медико-соціальній експертній комісії Солом'янського району міста Києва. За результатами обстеження отримав довідку серії АГ № 0004565 в якій зазначено про те, що ступінь втрати професійної працездатності становить 50 %, захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС України.

06 вересня 2017року позивач пройшов повторне обстеження у ЦМСЕК № 1 міста Києва. За результатами обстеження позивач отримав довідку щодо втрати професійної працездатності на 65 %, захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС України.

26 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до МВС України з метою отримання одноразової грошової допомоги так як під час проходження служби отримав захворювання яке спричинило другу групу інвалідності. Листом Міністерства внутрішніх справ № 15/2-Ш-514 від 24 жовтня 2017 року повідомлено позивачу, що матеріали повернуті без права на виплату одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року. Вказану відмову позивач вважає протиправною.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2017 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень КАС України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами частин першої, другої й четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до пункту частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

28 грудня 2017 року до суду надійшов відзив від Міністерства внутрішніх справ України, в якому відповідач зазначав про невизнання позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, проходив службу в органах внутрішніх справ.

Відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивач з 31 березня 2008 року звільнений з органів МВС у відставку за пунктом 65 «б» (через хворобу) згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України по особовому складу № 573 о/с від 27 березня 2008 року.

Після звільнення зі служби 08 липня 2008 року позивач пройшов обстеження в медико-соціальній експертній комісії Солом'янського району міста Києва.

За результатами обстеження позивач отримав довідку серії АГ № 0004565 в якій зазначено про те, що ступінь втрати професійної працездатності у ОСОБА_1 становить 50 %, захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС України.

06 вересня 2017 року позивач пройшов повторне обстеження у ЦМСЕК № 1 міста Києва. За результатами обстеження позивач отримав довідку серії АГ № 0013930, в якій зазначено, що ступінь втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_1 становить 65 %, захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС України.

26 вересня 2017 року позивач звернувся із заявою до МВС України з метою отримання одноразової грошової допомоги, так як під час проходження служби отримав захворювання, яке спричинило другу групу інвалідності. До заяви позивачем надані всі необхідні документи, перелік яких наведений в самій заяві.

У відповідь на свою заяву 24 жовтня 2017 року позивач отримав лист Міністерства внутрішніх справ № 15/2-Ш-514, яким його повідомлено про те, що матеріали ОСОБА_1 повернуті без права на виплату одноразової грошової допомоги на підставі пункту4 постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20 грудня 1990 року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб,-у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

Згідно пункту 1 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності,-у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно пункту 9 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відмова від 24 жовтня 2017 року ґрунтується на тому, що оскільки позивач, вже отримав одноразову грошову допомогу в липні 2008 року і з дати її встановлення та отримання пройшло більше двох років, тому позивач втратив право на нарахування та отримання такої допомоги на підставі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0013930, згідно якої Позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65 % і причина її втрати пов'язана з проходженням служби позивача в ОВС України та довідкою медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0643856 від 06 вересня 2017 року про встановлення позивачу другої групи інвалідності.

Враховуючи встановлені по справі обставини суд вважає, що така відмова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: -учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; -учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; -навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); -подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Такі підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Відповідач внаслідок помилкового трактування змісту пункту 4 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

За змістом пункту 4 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року вбачається, що у разі встановлення позивачу другої групи інвалідності протягом двох років після отримання в липні 2008 року одноразової грошової допомоги у період проходження служби, відповідно до пункту 1.3 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року, одноразова грошова допомога на підставі довідок про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0013930 від 06 вересня 2017 року, згідно якої ОСОБА_1, встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65 % і причиною її втрати вказано, що пов'язано з проходженням служби в ОВС України, а також довідки медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0643856 від 06 вересня 2017 року про встановлення позивачу другої групи інвалідності, повинна бути розрахована і виплачена з урахуванням раніше виплаченої суми, тобто із зменшенням нової виплати на суму раніше виплаченої допомоги у разі якщо позивач має право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Вказана норма Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

Таким чином суд вважає, що необхідно визнати протиправним та скасувати висновок Міністерства внутрішніх справ України від 24 жовтня 2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20 грудня 1990 року.

Аналізуючи викладене, оцінюючи все в сукупності суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і доведений дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 2, 6, 77, 78, 90, 242, 243, 244, 245, 246, 257-263, 371 КАС України, пунктом 10 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень КАС України у редакції Закону

№ 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, - Броварський міськрайонний суд

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (довідка МСЕК серії АВ № 0643856 від 06 вересня 2017 року) відповідно до Закону України від 20.12.1990 року №565-ХІІ «Про міліцію», постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та прийняти відповідне рішення з врахуванням правового висновку, викладеному у судовому рішенні.

Рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О.Василишин