Рішення № 71359540, 27.12.2017, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/794/17

27 грудня 2017 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Битківського Л.М.

секретар Дякун М.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ПрАТ "Київський страховий дім" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5, ПрАТ "Київський страховий дім", про відшкодування матеріальної шкоди у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою. Заявлені вимоги мотивовані тим, що 19 січня 2017 року о 21 год. 10 хв. ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», н.з.031-47 ІВ з явними ознаками алкогольного сп’яніння, рухаючись по вул. Січових Стрільців в с.Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області, порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, а саме: не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Opel», н.з. HRР 029, яким керувала ОСОБА_1. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Позивачу, як власнику автомобіля, завдана матеріальна та моральна шкода. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ 2106» н.з.031-47 ІВ була застрахована у ПрАТ "Київський страховий дім". Позивач звертався до Страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, але йому було у цьому відмовлено. На підставі викладеного позивач у судовому порядку поставив питання про стягнення з обох відповідачів солідарно на його користь матеріальну шкоду у розмірі 113110 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судові витрати по справі.

В ході судового розгляду представник позивача заявлені вимоги зменшила. На відшкодування майнової шкоди просила стягнути з відповідачів 61614,71 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала з викладених у позові підстав, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 у жодне судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача - страхової компанії - у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що згідно договору страхування у формі Полісу, що був укладений з власником автомобіля «ВАЗ 2106», н.з.031-47 ІВ, страховою компанією було застраховано відповідальність водія, який правомірно володіє транспортним засобом і використовує його на законних підставах. За умовами договору автомобілем не могла керувати особа, яка не має посвідчення водія або має стаж водіння менше 3 років. Оскільки під час ДТП за кермом автомобіля був ОСОБА_5, який не має посвідчення водія та водійський стаж становив на момент ДТП менше 3 років, Страхова компанія обґрунтовано відмовила у виплаті страхового відшкодування. На підставі викладеного представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 19 січня 2017 року о 21 год. 10 хв. ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», н.з.031-47 ІВ з явними ознаками алкогольного сп’яніння, рухаючись по вул. Січових Стрільців в с.Пороги Богородчанського району Івано-Франківської області, порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху і допустив зіткнення з належним позивачу транспортним засобом марки «Opel», н.з. HRР 029, яким керувала ОСОБА_1. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою судді від 10.02.2017 року ОСОБА_5 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124, 130, 122-4 КпАП України. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_5 не мав і ніколи не отримував посвідчення водія.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду у питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням викладеного суд вважає вину відповідача ОСОБА_5 у ДТП доведеною, оскільки він керував транспортним засобом, під час руху порушив вимоги Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою судді.

Як встановлено при розгляді справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ 2106» н.з.031-47 ІВ на момент ДТП була застрахована в ПрАТ "Київський страховий дім", що підтверджується Полісом страхування, укладеним між Страховою компанією та ОСОБА_6. Ліміт відповідальності за даним Договором за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, становить 200000 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 100000, 00 грн.

Згідно із ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як вбачається з письмових доказів, поданих сторонами, ОСОБА_3 звернувся до Страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, але 10.03.2017 року страховиком було повідомлено його про прийняте рішення щодо відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Позивач доводить, що відповідач неправомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування, а тому вважає його дії незаконними.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншим законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Згідно із ст. 3 Закону обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 1.1 ч. 1 ст. 1 Закону страхувальниками в розумінні вказаного закону є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

За умовами полісу № АЕ/9173254 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що поліс укладено 18.04.2016 року строком дії з 00 годин 00 хвилин 19.04.2017 року до 18.04.2017 року між ПрАТ "Київський страховий дім" та ОСОБА_6, з метою забезпечення відшкодування шкоди та захисту майнових інтересів Страхувальника на умовах, визначених полісом.

Відповідно до розділу 8 "Особливі умови використання забезпеченого ТЗ" полісу до керування транспортним засобом не допускаються особи з водійським стажем менше 3-х років та/або водійський стаж страхувальника є меншим 3-х років.

Тобто, сторонами визначено особливі умови, за яким у страхової компанії виникає обов’язок здійснювати виплату страхового відшкодування.

Положеннями п. 1.8 ч. 1 ст. 1 та п. 17.2 ст. 17 Закону передбачено, що страховим полісом є єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Зразок та технічний опис поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29.08.2011 року № 558.

Поліс № АЕ/9173254 відповідає Зразку та технічному опису, вказаному у зазначеному Розпорядженні.

Зокрема, в розділі 8 "Особливі умови використання забезпеченого ТЗ" бланку полісу зазначаються істотні умови, які впливають на оцінку ризику та, відповідно, розмір страхової премії при укладанні договору. До таких умов відносяться: перелік місяців, протягом яких використовується транспортний засіб (для річних договорів), використання транспортного засобу в якості таксі/маршрутного таксі, підлягання транспортного засобу обов’язковому технічному контролю (ОТК), допущення до керування транспортним засобом осіб з водійським стажем менше 3-х років та/або водійський стаж страхувальника є меншим 3-х років. Крім того, відповідно до п. 17.6 ст. 17 Закону особливості укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюються у порядку, визначеному Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Особливості укладання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені в Положенні про особливості укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що затверджене Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.10.2011 року № 673. Зокрема, підпунктом 2.1.2 п. 2.1 розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що при укладанні внутрішнього договору страхування страховик зобов’язаний застосовувати коригуючи коефіцієнти, відповідно до схеми застосування коригуючи коефіцієнтів при укладанні договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, наведеної у додатку до цього положення. Страховик при укладенні договору застосовує в тому числі тип коригуючого коефіцієнту "водійський стаж осіб, відповідальність яких застрахована за договором".

З наведеного та умов правочину вбачається, що особи, відповідальність яких застрахована за правочином, є особами, водійський стаж яких має бути більше трьох років.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 посвідчення водія не мав, а отже цивільно-правова відповідальність його, відповідно до умов Полісу, не може вважатись застраховано. Тому у страховика не виникає цивільно-правова відповідальність, оскільки обсяг відповідальності страховика за полісом обмежується шкодою, завданою конкретними особами, вказаними в полісі, а не будь-якими особами, які керують застрахованим транспортним засобом.

Відмовляючи у здійсненні виплати страхового відшкодування Страховик керувався положеннями ст. 32 Закону, які визначають випадки, за яких страховик не відшкодовує шкоду. Пунктом 32.1 ст. 32 Закону визначено, що страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Як встановлено при розгляді справи, відповідно до полісу, укладеного відповідно до вимог Закону, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 не може вважатись застрахованою, а тому відповідно до вимог Закону у Страховика не виникає обов’язку відшкодувати шкоду, завдану відповідачем ОСОБА_5

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення з Страхової компанії матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Стосовно стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_5, відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до Висновку № 20 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 02.02.2017 року, складеного експертом ОСОБА_7, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні пошкодженого автомобіля «Opel Zafira», н.з. HRР 029 складає 61614 грн. Вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь позивача.

Оцінюючи доводи позивача щодо моральної шкоди, суд погоджується з тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, через пережитий стрес, порушення нормального життєвого укладу, хвилювання за членів сім’ї, в тому числі за малолітніх дітей, які, перебуваючи в автомобілі під час аварії і зазнали ушкоджень, позивач зазнав моральної шкоди. На її відшкодування з відповідача слід стягнути 5000 грн.

Судові витрати по справі слід розподілити відповідно до ст 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259-268 ЦПК України, суд ,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 61614,71 грн. на відшкодування майнової шкоди, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 640 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку сторонами до апеляційного суду Івано-Франківської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів.

Суддя Битківський Л.М.