Постанова № 71359450, 27.12.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/1271/17 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Б.

Категорія 27 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Миніч Т.І.

суддів: Павицької Т.М.,

ОСОБА_1

секретаря

судового засідання ОСОБА_2

з участю представників позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року під головуванням судді Сташків Т.Б.

у справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: публічне акціонерне товариство ОСОБА_6 «ПриватБанк», приватний нотаріус Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_7, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Служба у справах дітей Новоград-Волинської міської ради, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними прилюдних торгів та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4, через свого представника, звернулась до суду із даним позовом. Просила визнати виконавчий напис, вчинений 3 липня 2006 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки, таким, що не підлягає виконанню; визнати недійсними прилюдні торги щодо продажу предмета іпотеки – квартири АДРЕСА_1; витребувати від ОСОБА_5 на користь позивача спірну квартиру. В обгрунтування позову зазначала, що 31.08.2005 року вона уклала з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір на суму позики 205 005,00 грн. З метою забезпечення виконання зобов’язання перед банком 01.09.2005 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_2. Малолітній ОСОБА_4 на момент його виселення проживав у спірній квартирі. Відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель зобов’язаний протягом 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Протягом 30-денного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. Проте іпотекодержатель, всупереч вимогам ст.38 Закону України «Про іпотеку» не повідомив іпотекодавця ОСОБА_3 протягом 30 діб про її право на викуп предмета іпотеки. 03.07.2006 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8 в рахунок погашення боргу по кредитному договору звернула стягнення на предмет іпотеки – спірну квартиру. 01.10.2007 року відбулись прилюдні торги щодо продажу спірної квартири, переможцем яких став ОСОБА_5 Виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, оскільки приватний нотаріус порушив вимоги п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, щодо вчинення виконавчого напису після спливу 30 днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень. Крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не мав жодних документів, що підтверджують безспірність заборгованості за кредитом та її розмір. У порушення вимог п.3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 боржника не було повідомлено про час, місце проведення прилюдних торгів. У порушення п.3.3. Порядку відсутні будь-які докази, які підтверджують факт опублікування оголошення про проведення прилюдних торгів на загальнодоступних веб-сайтах та розміщення відповідної інформації не менше ніж у двох друкованих ЗМІ. Позивач зазначала, що вказана квартира була придбана нею для свого проживання та проживання її членів сім’ї, в тому числі і для малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак квартира, право користування якою мала малолітня дитина, була продана на прилюдних торгах без попередньої згоди органу опіки та піклування. Таким чином, на думку позивачки, укладення батьками правочинів, предметом яких є житлові приміщення, право користування якими мають малолітні або неповнолітні діти, без попередньої згоди органу опіки та піклування є підставою для визнання цих правочинів недійсними. На час продажу квартири малолітній ОСОБА_3 проживав у квартирі.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій через свого представника апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового по суті позовних вимог. На думку апелянта, оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що висновки суду про непроживання малолітнього сина в спірній квартирі суперечать матеріалам справи. В той же час до позовної заяви було додано рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 21.11.2011 року про його виселення та виселення його батьків. Крім того вказує, що іпотекодержатель порушив вимоги ст.38 Закону України «Про іпотеку» не повідомивши іпотекодавця ОСОБА_3 протягом 30 діб про її право на викуп предмета іпотеки. Відповідач та треті особи не надали ніяких доказів того, що іпотекодавець був належним чином повідомлений про його право викупити предмет іпотеки. Проте суд цих доводів не врахував.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №ZRH0GK00003078 у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 205 005,00 грн. з цільовим призначенням на купівлю квартири. В цей же день, між Банком та ОСОБА_10 укладено договір поруки.

01.09.2005 року ОСОБА_3 придбала за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_3.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 01.09.2005 року між ОСОБА_3 та Банком укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передала Банку в іпотеку спірну квартиру (а.с.12).

03.07.2006 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8, в рахунок погашення боргу по кредитному договору у розмірі 214 566,20 грн., звернула стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 (а.с.14).

Реалізація предмета іпотеки проводилася державним виконавцем та відбувалася з прилюдних торгів.

Прилюдні торги, призначені на 20.08.2007 року не відбулися у зв’язку з відсутністю покупців.

22.08.2007 року проведено уцінку арештованого майна на 5%.

Повторно торги проведено 01.10.2007 року з єдиним покупцем ОСОБА_5, який став переможцем торгів, придбавши квартиру за 280 000,00 грн. (а.с.15). 26.10.2007 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що підстав для задоволення позову не було.

При цьому судом враховано, що відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18 жовтня 2012 року, (справа № 2-1201/11) та рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 17 червня 2014 року (справа № 285/5564/13-ц) було відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позовів про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визнання недійсними прилюдних торгів, скасування свідоцтва про право власності.

Зазначеними судовими рішеннями, які є чинними, встановлені обставини щодо відсутності у неповнолітнього сина позивачки майнових прав на іпотечну квартиру, відповідності вимогам закону дій нотаріуса при вчиненні виконавчого напису та щодо законності проведення прилюдних торгів з приводу реалізації спірного жилого приміщення.

Доказам у справі судом першої інстанції дана належна і об»єктивна оцінка. Будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено.

Доводи позивача та апелянта щодо недотримання положень ст.38 Закону України «Про іпотеку» не заслуговують на увагу та висновків суду не спростовують, оскільки грунтуються на неправильному тлумаченні закону.

Так, ст.38 заначеного Закону передбачає, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Тобто, зазначена процедура реалізації іпотечного майна передбачена лише у випадку визначення права продажу предмета іпотеки за рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі). В даному ж випадку, реалізація спірної квартири з прилюдних торгів проводилась державним виконавцем на виконання виконавчого напису нотаріуса. Тому, зазначений закон спірних правовідносин не регулює.

Наданий позивачем правовий висновок не є обов»язковим для суду, та має консультативний характер (ст.115 ЦПК). А тому, доводи в цій частині також на правильність висновків суду не впливають.

За наведених обставин апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки воно постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 28.12.2017 року.