Рішення № 71358678, 05.12.2017, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1269/17

Провадження № 2/280/780/17

РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2017 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

Головуючого-судді - Пасічного Т.З.,

при секретарі - Сьомак Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коростишева цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПрАТ "Київський страховий дім" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив наступне. 04.11.2016 року о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, на автомобільній дорозі Київ-Чоп, 122 км, керуючи автомобілем АЗЛК 2140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, при здійсненні розвороту не надав переваги в русі автомобілю марки БМВ Х5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який наближався з правого боку, та скоїв з ним зіткнення. Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 07.06.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаної ДТП і відповідно у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № 2993/16-21 від 16.11.2016 року позивачу завдано шкоду внаслідок пошкодження його автомобіля в сумі 1101904,3 грн., а тому просить стягнути завдану шкоду з відповідачів.

В судове засідання представник позивача не з’явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.

Представник відповідача - ПрАТ «Київський страховий дім» в судове засідання не з’явився. 02.11.2017 року до суду надіслав заяву про відкладення розгляду справи. В подальшому в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлявся своєчасно та належним чином. А тому суд вважає за можливе розглядати справи без участі представника.

Суд, вивчивши заяви представника позивача, відповідача, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що 04.11.2016 року о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 на автомобільній дорозі Київ-Чоп, 122 км, керуючи автомобілем АЗЛК, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, при здійсненні розвороту не надав переваги в русі автомобілю марки БМВ Х5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який наближався з правого боку, та скоїв з ним зіткнення. Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 07.06.2017 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення визнано ОСОБА_3 (а.с.10-11).

Постанова суду в справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (ч.4 ст.61 ЦПК України).

За змістом ст.ст.10, 11, 60, 212 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження з визначення матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу № 2993/16-21 від 16.11.2016 року: вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля БМВ Х5, державний номерний знак НОМЕР_2, складає 1101904,3 грн.

Як слідує з описової частини дослідження, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості автомобіля на час його пошкодження, так як ринкова вартість автомобіля менше вартості повного відновлювального ремонту.

Розмір шкоди є різниця між вартістю автомобіля на час його пошкодження і розрахунковою вартістю залишків, що складає 930 631,42 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім» згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 має право на отримання страхового відшкодування з ПрАТ «Київський страховий дім» в межах ліміту полісу, тобто в сумі 50 000 грн.

Позивач 14.04.2017р. звертався із заявою до ПрАТ «Київський страховий дім» щодо отримання належного страхового відшкодування в сумі 50 000 грн. (а.с.13), однак відповіді не отримав.

Положенням ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, при цьому збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Приписами ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно дост.1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов’язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завданні за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Як передбачено п.6 вказаної Постанови, особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір-підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Тому ОСОБА_3 зобов’язаний відшкодувати різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди, тобто 880 631,42 грн.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати підлягають до стягнення з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.1166, 1187 ЦК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 880 631 (вісімсот вісімдесят тисяч шістсот тридцять одну) гривню 42 копійки.

Стягнути з ПрАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 та ПрАТ «Київський страховий дім» 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок в на користь ОСОБА_1 витрати повязані зі сплатею судового збору в дольовому порядку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.З.Пасічний