Рішення № 71357892, 22.12.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18673/17

Провадження № 2/161/4956/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді – Олексюка А.В.

при секретарі – Шолом С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області про встановлення національності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області про встановлення національності.

Заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.10.1962 року народилась у м. Луцьку Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії IV-УР № 1028997, виданим 20.10.1962 року Вересневою селищною радою міста Луцька Волинської області. У вказаному свідоцтві про народження її батьками є ОСОБА_3Г, який за національністю вказано «німець» та ОСОБА_4, яка за національністю зазначена «українка». Вказує, що відомості про її національність не внесені. Окрім того, у паспорті виданому відділом внутрішніх справ ОСОБА_2 міськвиконкому 28.07.1978 року на ім’я її батька ОСОБА_5, вказана його національність «німець». Також зазначає, що факт належності до німецької національності підтверджується довідкою про утримання в місцях ув’язнення МВС, виданого на ім’я її батька за № 008109. З огляду на вказане, вона завжди вважала себе німкою за національністю, з дня свого народження виховувалась в німецьких традиціях і звичаях та її сім’я завжди святкувала німецькі свята. Проте, при документальному оформленні її національність була втрачена. У зв’язку з заміною паспорта громадянина України, 15.08.2000 року вона подавала заяву про видачу паспорта, в якій чітко зазначила свою національність як «німкеня», однак відповідно до діючого на той момент законодавства України, даний пункт у паспорті зазначений не був. Звернувшись до ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Волинській області про внесення змін до актового запису про шлюб № 827, складеного 21.08.1982 року щодо внесення даних та виправлення допущеної помилки щодо національності з «українка» на «німкеня», 01.11.2017 року їй було відмовлено.

З врахуванням наведеного, просить суд встановити, що вона за національністю є «німкеня».

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Волинській області, в судове засідання не з’явився, проте належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва позивача серії IV-УР № 1028997, виданого 20.10.1962 року Вересневою селищною радою міста Луцька Волинської області, її батьками є ОСОБА_3, який за національністю вказано «німець» та ОСОБА_4, яка за національністю зазначена «українка» (а.с. 8).

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, його національність вказана «німець» (а.с. 12).

Згідно довідки за № 008109 про утримання в місцях ув’язнення МВС, виданого на ім’я батька позивача ОСОБА_3, національність останнього вказана «німець» (а.с. 13).

Таким чином встановлено, що ОСОБА_3 за національністю був відповідно «німець.

З дослідженої в судовому засіданні копії заяви ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України від 15.08.2000 року, у зв’язку з його заміною вбачається, що остання зазначила свою національність «німкеня» (а.с. 9).

29.08.2017 року позивач звернулась до ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Волинській області про внесення змін до актового запису про шлюб № 827, складеного 21.08.1982 року щодо внесення даних та виправлення допущеної помилки щодо національності з «українка» на «німкеня».

Згідно висновку від 01.11.2017 року ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану. При розгляді заяви ОСОБА_1 ОСОБА_2 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Волинській області досліджувалось наступні документи, зокрема: свідоцтво про народження позивача серії IV-УР № 1028997, виданого 20.10.1962 року Вересневою селищною радою міста Луцька Волинської області та актовий запис про розірвання шлюбу № 526, складений 04.07.1994 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Волинській щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, вказано національність ОСОБА_7 «німкеня» (а.с. 5-7).

Відповідно до ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду та віросповідання.

Відповідно до вимог ст.ст. 269, 270, 300 ЦК України, право на національність є особистим немайновим правом.

Національність - національна ідентичність, належність особи до певної нації (або іншої етнічної групи (спільності), яка визначається як відмінними особливостями етнічної групи (мова, звичаї і традиції, культура, фізіологічні риси (належність до певного типу тощо), яких дотримується особа, так і особистим почуттям належності до етнічної спільності - почуттям національної ідентичності.

Згідно ст. 269 ЦК України, особисті немайнові права належать кожній особі від народження або за законом, а відповідно до ст. 271 цього ж кодексу, зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Статтею 300 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно положень ст.1 та ст.3 Закону України «Про національні меншини в Україні» Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Відповідно ст.11 Закону України від 26 червня 1992 р. «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян в будь якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

З огляду на наведе, суд дійшов висновку, що позивач за походженням належать до німецької національності, оскільки батько позивача ОСОБА_5 за національністю «німець», а тому вимога позивача підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.. 35 Конституції України, ст..ст. 269, 270 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 12, 13,76, 78, 79, 80, 133, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України ЦПК України, ст. 11 закону України «Про національні меншини в Україні», суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 за національністю є «німкеня».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Олексюк А.В.