Рішення № 71357351, 29.12.2017, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2859/17

2/683/1415/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Бондарчук Л.А.

з участю секретаря Борикіної Л.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до слідчого відділу ВП ГУНП в Хмельницькій області, Старокостянтинівського управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, третя особа ГУ НП в Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої посадовою особою правоохоронного органу

встановив:

8 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до посадової особи СВ відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в особі ОСОБА_3, Старокостянтинівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області та просив стягнути за рахунок Державного бюджету України на його користь 11392,71 грн реальних збитків та компенсацію за моральну шкоду в сумі 16080 грн, яка завдана незаконними діями, бездіяльністю та незаконними рішеннями органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016241220000010.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що Старокостянтинівською районною прокуратурою 26 лютого 2016 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016241220000010 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.376-1 КК України, по якому провадження заходів досудового розслідування було призначено заступнику начальника СВ Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3

Постановою вказаного слідчого було відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у даному провадженні, однак після його оскарження, дана постанова скасована Красилівським районним судом.

Позивач вказує, що за період, що перебувала справа у провадження слідчого він допитав його лише один раз, не надавав відповіді на письмові клопотання, не отримував на пошті листи, які надсилались цінним відправленням. Сам слідчий та його керівництво уникало зустрічі із ОСОБА_4 Вказує, що усі скарги, які він писав у правоохоронні органи спрямовувались до слідчого, а він ніяким чином не реагував на них. Крім того, слідчим винесена постанова про закриття кримінального провадження, яка також скасована Красилівським районним судом. В решті решт ним заявлено відвід слідчому Крупському В.В., оскільки його дружина працює у Старокостянтинівському районному суді і перебуває у службовій залежності від адміністративних посадовців цього суду і є зацікавленою у позитивному розвитку кримінального провадження № 42016241220000010.

Відвід слідчого задоволений ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 02.11.2017 року.

Вказує, що за період недбалого провадження слідчих дій йому завдано чималі матеріальні збитки, які пов'язані витратами на переміщення між містами Шепетівка, Старокостянтинів, Хмельницький, Красилів, що складає 1020,8 грн, витратами на юридично-правові консультації адвокатів, що складає 607,63 грн, витратами на відрядження в сумі 9600 грн та витратами на листування - 164,9 грн. Зазначає, що йому було завдано також моральних страждань, які полягають у негативних переживаннях, стані психоемоційної напруги, важкості виконання повсякденних обов'язків, тимчасовій відірваності від активного суспільно-політичного життя громади міста, зниженому та нестійкому настрої, нервозності, дратівливості порушенні сну, гіпертонічних кризах, оскільки він з 2005 року хворіє на такі. Також був змушений залишити невійськову службу у військовій частині 3057 НГ, яка дислокується у м.Маріуполь Донецької області. Отже, моральну шкоду позивач оцінює у 6432 грн, з розрахунку одної четвертої від мінімальної заробітної плати за кожен місяць недбалого виконання слідчих дій у кримінальному провадженні № 42016241220000010 за період з 28.02.2016 по 2.11.2017, що складає 16080 грн.

Протокольною ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 22.11.2017 року до участі в справі в якості третьої особи залучено Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі та просить його задоволити.

Представник Старокостянтинівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області належним чином повідомлений про час та місце розгляду, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

Представник Старокостянтинівського управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи - ГУ НП в Хмельницькій області подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, де зазначив про заперечення проти задоволення позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 26 лютого 2016 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016241220000010, правова кваліфікація : ст. 376-1 ч.1 КК України, згідно фабули 26.12.2016 року до Старокостянтинівської місцевої прокуратури надійшла ухвала слідчого судді Красилівського районного суду про внесення заяви ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом неправомірних дій працівників Старокостянтинівського районного суду при реєстрації та вирішенні його заяви.

Згідно постанови заступника начальника СВ Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 25 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 42016241220000010.

Згідно постанови слідчого СВ Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 8.05.2017 року кримінальне провадження № 42016241220000010 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діях посадових осіб Старокостянтинівського районного суду складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.376-1 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2017 року постанова про закриття кримінального провадження від 8 травня 2017 року скасована.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються і підтверджуються матеріалами кримінального провадження № 42016241220000010.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. ст. 1173,1174цьогоКодексу).

Відповідно до вимог частини 6 статті 1176 ЦК України шкоди, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. п. 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", особа має право на відшкодування моральної шкоди лише у випадках прямо передбачених законодавством. Умовами для покладення на особу відповідальності за шкоду, заподіяну іншій особі, є протиправна дія чи бездіяльність, наявність шкоди, причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і негативними наслідками та вина заподіювача.

Отже, для застосування деліктної відповідальності на підставі статті 1167 ЦК України необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до вимог статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Положення статті 1176 ЦК України, на яку посилався позивач, як на підставу відшкодування моральної шкоди, стосується незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Реалізація ОСОБА_1 свого процесуального права на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування, не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди.

Сам факт неприйняття слідчим процесуального рішення не свідчить про завдання особі шкоди та про наявність підстав для її відшкодування, оскільки для наявності зобов'язання по відшкодуванню шкоди відповідно до статей 1166, 1167, 1176 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв'язок між його діями та шкодою, які підлягають доказуванню на загальних підставах та є обов'язок позивача (статті 12,81 ЦПК України).

З огляду а викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в межах заявлених правових вимог.

Керуючись ст.13, 81, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до слідчого відділу ВП ГУНП в Хмельницькій області, Старокостянтинівського управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, третя особа ГУ НП в Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої посадовою особою правоохоронного відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено 29 грудня 2017 року.

Суддя: