Постанова № 71356261, 27.12.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/7189/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/1305/17 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 51

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін - представника ОСОБА_1-

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу №607/7189/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 жовтня 2017 року, ухваленого головуючим суддею Ромазаном В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про стягнення заробітної плати за час його відсторонення від посади, колегія суддів,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, у якому, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача оплату праці за період відсторонення його від виконання обов'язків згідно з наказами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів №215-к від 04.08.2014 р., №270-к від 22.09.2014 р., №306-к від 13.11.2014 р., №335-к від 17.12.2014 р., №27-к від 16.02.2015 р., №71-к від 10.04.2015 р., №108-к від 08.06.2015 р., №159-к від 06.08.2015 р., №221-к від 03.11.2015 р., №278-к від 29.12.2015 р., №25-к від 30.03.2016 р. в сумі 106385,66 грн. за вирахуванням податків та зборів, що стягуються у відповідності до законодавства.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що в період із 06.12.2011 р. по 09.06.2016 р. він обіймав посаду начальника Держспоживінспекції у Тернопільській області, що підтверджується наказами №99-к від 06.12.2011 р. та №123-к від 09.06.2016 р. Згідно з довідкою відповідача №195 від 10.05.2016р. за період відсторонення його від виконання обов'язків начальника Держспоживінспекції у Тернопільській області йому не виплачувалась заробітна плата. Відсторонення мало місце внаслідок прийняття Тернопільським міськрайонним судом та Апеляційним судом Тернопільської області ухвал про відсторонення від посади в межах кримінального провадження, що підтверджується наказами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів. Вважає, що відсторонення його від посади не повинно бути перешкодою для нарахування та не виплати заробітної плати, оскільки Законом України "Про державну службу" визначено, що відсторонень від виконання обов'язків державного службовця без збереження заробітної плати відбувається лише у разі відсторонення державного службовця в межах дисциплінарного провадження. В силу вимог ч.3 ст.157 КПК України, за наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; перелік документів, які посвідчують обійманні особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; порядок виконання ухвали. У вказаних вище ухвалах суду не передбачено відсторонення позивача від виконання обовязків без збереження заробітної плати. Тому, вважає, що відповідач протиправно не виплатив йому заробітну плату за час відсторонення його від виконання обов'язків на підставі вказаних ухвал суду.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 11 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про стягнення заробітної плати за час його відсторонення від посади - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до порушення судом норм матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що жодним актом законодавства не обумовлено, що відстороненій в межах кримінального провадження особі заробітна плата не нараховується та не виплачується, а також невірно застосовано норми матеріального права.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній.

Представник ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області в апеляційну інстанцію не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, надіславши відзив на апеляційну скаргу, яким не визнав апеляційну скаргу, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим , оскільки судом першої інстанції вірно зроблено висновок про безпідставність позовних вимог позивача про стягнення заробітної плати за час його відсторонення від посади, так як КПК України не передбачає нарахування та виплату заробітної плати особі відстороненій від посади. Не передбачено було такого обов'язку і рішеннями слідчих суддів та суду, котрий розглядав кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 Крім того, чинний Кодекс законів про працю України не передбачає обов'язку власника чи уповноваженого органу виплачувати заробітну плату працівнику, якого відсторонено від роботи чи від виконання обов'язків.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ст.375 ЦПК України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до наказу голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 06.12.2011 року за №99-К ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Держспоживінспекції у Тернопільській області з 06.12.2011 року.(а.с.2).

Наказом голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України від 09.06.2016 року №123-К ОСОБА_1 звільнено з 09.06.2106 року із посади начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.(а.с.3).

Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області було утворене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. №1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів".

Слідчим відділом прокуратури Тернопільської області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014210000000123 від 17.07.2014 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалами слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та суду під час судового провадження ОСОБА_1 з 19.07.2014 року було відсторонено від виконання обовязків начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області, що визнається сторонами у справі.

Відповідно до наказів Держспоживінспекції України, на виконання ухвал суду та на підставі ст.46 КЗпП України, ОСОБА_1 був відсторонений від посади начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області у такі періоди:

-з 22.07.2014 р. по 19.09.2014 р., згідно наказу від 22.07.2014 р. № 200-К та наказу від 04.08.2014 р. № 215-К (а.с.6);

-з 12.09.2014 р. по 12.11.2014 р., згідно наказу від 22.09.2014 р. №270-К (а.с.7);

-з 10.11.2014 р. по 17.12.2014 р., згідно наказу від 13.11.2014 р. № 306-К (а.с.8);

-з 16.12.2014 р. по 16.02.2015 р., згідно наказу від 17.12.2014р. № 335-К(а.с.9);

-з 12.02.2015 р. по 11.04.2015 р., згідно наказу від 16.02.2015 р. № 27-К (а.с.10);

-з 18.04.2015 р. по 06.06.2015 р., згідно наказу від 10.04.2015 р. № 71-К (а.с.11);

-з 08.06.2015 р. по 06.08.2015 р., згідно наказу від 08.06.2015 р. № 101-К (а.с.12);

-з 04.08.2015 р. по 02.10.2015 р., згідно наказу від 06.08.2015 р. № 159-К 9а.с.13);

-з 27.10.2015 р. по 22.12.2015 р., згідно наказу від 03.11.2015 р. № 221 -К (а.с.14);

-з 23.12.2015 р. по 18.02.2016 р., згідно наказу від 29.12.2015 р. № 278-К (а.с.15);

-з 25.03.2016 р. по 20.05.2016 р., згідно наказу від 30.03.2016 р. № 25-К (а.с.16).

Як вбачається із Довідки №195 від 10.05.2016 р., виданої Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області, ОСОБА_1 був відсторонений від виконання обов'язків начальника Інспекції з 22.07.2014 р. по 10.05.2016 р. Крім періодів з 05.10.2015 р. по 02.11.2015 р. та з 19.02.2016 р. по 24.03.2016 р., коли перебував на роботі. За період відсторонення заробітна плата не виплачувалася. За фактично відпрацьований час, ОСОБА_1 було виплачено заробітну плату, відпускні та лікарняні в сумі 4 594 грн. 82 коп. (а.с.5).

Згідно до ст.94 КзпП України визначено, що "Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу". А отже, в разі невиконання працівником роботи чи покладених на нього посадових обов'язків на період відсторонення його від роботи, якщо таке відсторонення не визнано неправомірним, не дає підстав для виплати такому працівнику заробітної плати.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що "якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КзпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що в період з 22.07.2014 р. по 10.05.2016р. ОСОБА_1 виходив на роботу і виконував свої функціональні обов'язки не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються табелями обліку робочого часу в яких стоять відмітки про відсутність останнього на робочому місці.(а.с.43-66). Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 перебував під домашнім арештом з носінням електронного браслету, а тому не міг фізично знаходитися на робочому місці, а його відсторонення проводилося на законних підставах, відповідно до ухвал суду і наказів керівника про відсторонення, які ним не оскаржувались, що не заперечується його представником. Доказів щодо перебування ОСОБА_1 на робочому місці і в період відсторонення від обов'язків ним не представлено, а судом не здобуто.

В силу вимог ч.1,2 ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Таким чином, відсторонення позивача від виконання обов'язків начальника Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області проведено в силу вимог зазначеної статті КПК України у рамках вказаного кримінального провадження. В подальшому на підставі рішень судів про відсторонення позивача, Держспоживінспекцією України було видано відповідні накази, з яких вбачається, що підставою такого відсторонення є інформація прокуратури Тернопільської області та ухвали слідчого судді.

Кримінально-процесуальний кодекс України не передбачає нарахування та виплату заробітної плати особі, яку відсторонено від посади. Не передбаченого було такого й обов'язку рішеннями судів про відсторонення позивача від посади, а також наказами відповідача, що не заперечується представником позивача.

Не заслуговують на увагу посилання заявника на невірне застосування судом першої інстанції ст.2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

-постановлення виправдувального вироку суду;

-встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

-закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

-закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки цією нормою закону роз'яснено право звернення до суду при наявності підстав при виникненні таких правовідносин і це посилання суду не вплинуло на рішення суду.

Як вбачається із вироку Тернопільського міськрайонного суду від 21 грудня 2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченими ч.3 ст.368 КК України, призначено останньому покарання з позбавленням права обіймати посади в органах державної вдали строком на три роки, з конфіскацією всього належного майна.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року вирок змінено, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано засудженим за ч.3 ст.368 КК України ( в редакції Закону від 13.05.2014 року) з призначенням йому покарання з позбавленням права займати посади в органах державної влади строком на три роки з конфіскацією всього належного йому майна.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції вірно з'ясував обставини справи і відмовив у проведенні ОСОБА_1 нарахування та виплат заробітної плати за період його відсторонення від роботи, оскільки це відсторонення від займаної посади проводилось в порядку передбаченому нормами Кримінально-процесуального кодексу України, Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів на підставі ухвал слідчого судді та в подальшому суду, наказів керівника, які були винесені в рамках кримінального провадження, за результатами розгляду якого, останнього було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення. Також нормами ні Кримінально-процесуального кодексу України, ні нормами Кодексу законів про працю України та іншими нормами законодавства не передбачено виплату заробітної плати працівнику відстороненого від роботи чи від виконання обов'язку, якого притягнуто до кримінальної відповідальності.

Крім того, суд першої інстанції вірно вважав безпідставним посилання позивача на Закон України "Про державну службу" (набрав чинності 1 травня 2016 року і на який посилається позивач в позовній заяві), оскільки ст.72 регулює здійснення дисциплінарного провадження, а виплату заробітної плати лише у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення держслужбовця до дисциплінарної відповідальності, а не у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення за яке він засуджений до позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на три роки з конфіскацією всього належного майна.(а.с. 80-82).

Доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на представлених доказах, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2017 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк