Ухвала суду № 71356015, 28.12.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28.12.2017 Справа №607/15555/17

28 грудня 2017 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Вийванка О.М. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (головуючий суддя Вийванко О.М.) перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів.

26 грудня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до суду заяву про відвід головуючого судді по справі Вийванка О.М.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року передано вирішення питання про відвід головуючого судді по справі іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України. Провадження у даній справі зупинено до вирішення питання про відвід .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 27.12.2017 року вирішення питання про відвід передано судді Черніцькій І.М.

На підстав вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

У заяві про відвід головуючого судді Вийванка О.М. Васильчишин О.Б. та Броніцька О.М. посилаються на те, що при ознайомленні ОСОБА_1 із матеріалами цивільної справи виявлено відсутність протоколу автоматизованого розподілу судової справи, що свідчить про порушення порядку визначення судді для розгляду справи. Із змісту позовної заяви ОСОБА_3, зокрема додатків до неї не вбачається, що остання долучала до позову його копії та копії документів, що додаються до неї, проте така позовна заява в силу вимог ст.ст. 119,120,121 ЦПК (в редакції, що діяв на час пред'явлення позову) не була залишена без руху. У матеріалах справи відсутній запит суду до відповідного органу про зареєстроване місце проживання відповідачів, які є фізичною особою. Позивачем не долучено до матеріалів позову жодного із оскаржуваних договорів, які просить визнати недійсними та суд не вбачав підстав для проведення попереднього судового засідання.

22 листопада 2017 року позивач ОСОБА_3 вже подавала аналогічну позовну заяву до відповідачів. Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Братасюка В.М. дану позовну заяву за заявою позивача повернуто, що свідчить про зловживання процесуальними правами та є маніпуляцією автоматизованим розподілом судових справ. Також, судом не залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог товариство з обмеженою відповідальністю « Дорога родина».

Крім того, у позові місце проживання позивача зазначено АДРЕСА_1, що є юридичною адресою ТОВ «Константа Юргруп». Співзасновниками даного товариство є ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка є донькою декана юридичного факультету ОСОБА_7 Суддя Вийванко О.М. 05 вересня 2017 року брав участь у виступі по Тематиці «Основні секрети професійного успіху» для студентів 1-4 курсів юридичного факультету ТНЕУ, де у якості доповідачів брали також участь ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інші.

Посилаючись на вищенаведене та те, що було порушено порядок визначення судді та є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, просять заяву задовольнити.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,4 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу) якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Суд, розглянувши заяву та матеріали справи, вважає, що підстав для відводу головуючого судді Вийванка О.М., згідно доводів заявників, не має.

Відповідно до вимог п.п. 2.3.1 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою( п.п.2.3.31).

Доводи заявників про те, що під час ознайомлення із матеріалами цивільної справи був відсутній протокол автоматизованого розподілу судової справи, що свідчить про порушення порядку визначення судді по справі є безпідставними, оскільки сам по собі факт відсутності такого протоколу в матеріалах справи на момент ознайомлення ОСОБА_1 із матеріалами справи не підтверджує факт порушення порядку визначення судді для розгляду справи.

Встановлено, що згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2017 року дана цивільна справи розподілена головуючому судді Вийванко О.М. ( а.с. 59 цивільної справи №607/15555/17). Протокол автоматизованого розподілу судової справи зберігається в електронному вигляді в системі документообігу суду .

Крім того, до заяви про відвід судді заявники долучають Список автопризначених справ, що надійшли вперше за період з 14.11.2017 по 14.12.2017 року, з яких встановлено, що дана цивільна справі за № 607/15555/17 04 грудня 2017року шляхом автоматизованого розподілу розподілена головуючому судді Вийванко О.М.

Будь-яких інших доказів на підтвердження доводів про порушення порядку визначення судді для розгляду справи заявниками не надано.

Безпідставними є доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що з додатків до позовної заяви не вбачається, що позивачка долучала до позову його копії та копії документів, що додаються до нього. Однак, позовна заява в силу вимог ст.ст. 119,120,121 ЦПК (в редакції, що діяв на час пред'явлення позову) не була залишена без руху. Сам по собі факт відсутності у додатках до позовної заяви відомостей про те, що позивачка долучає копії позову та копії документів, що додаються до нього не підтверджує той факт, що такі документи не були долученні до матеріалів позову. Крім того, самі заявники вказують, що вони отримали копії позовної заяви та долучених документів.

Доводи заявників про факт відсутності в матеріалах справи запитів суду щодо встановлення місця реєстрації відповідачів є безпідставними, необґрунтованими та жодними доказами не підтвердженні. Крім того, заявники визнають той факт, що їм було надіслано судом та вони отримали копії позову та долучених документів.

В матеріалах цивільної справи за № 607/15555/17 наявні запити щодо встановлення місця проживання відповідачів, які 19 грудня 2017 року повернулись до суду із відомостями про місце реєстрації відповідачів.

Безпідставними є твердження заявників, що суд не призначив справу до попереднього судового засідання, у той час коли позивачка не долучила до матеріалів справи жодного із оскаржуваних договорів.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 130 ЦПК України ( в редакції, яка діяла станом на день відкриття провадження у справі ) попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ст. 119 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час подання позову) позивач у позовній заяви повинен був лише зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Цивільно-процесуальний кодекс не покладав на позивачів обов'язку надати суду всі наявні докази разом із позовною заявою.

В силу вимог ч. 1 ст. 131 ЦПК (в редакції, що діяла на час пред'явлення позову) сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Неподання доказів є підставою для відмови у задоволенні позову, а не залишення позову без руху.

Необґрунтованими є твердження заявників щодо не вирішення судом питання про залучення в якості третьої особи, без самостійних вимог ТОВ «Дорога родина». Встановлено, що 26 грудня 2017 судом було проведено перше судове засідання по даній справі та заявлено відвід головуючому судді. Відтак, будь-яких інших клопотань учасників спору про залучення третіх осіб чи заяв про вступ у справу таких осіб не заявлялось та судом не вирішилось. На підстав вимог ст. 53 ЦПК України, у випадку продовження розгляду справи, суд чи учасники спору вправі заявити відповідне клопотання.

Крім того, заявниками не підтверджено належними та достовірними доказами той факт, що суду при прийнятті позовної заяви було відомо про те, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки ТОВ «Дорога родина».

Щодо доводів заявників про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та маніпуляцією автоматизованим розподілом справ між суддями, слід зазначити наступне.

Згідно долученого Списку автопризначених справ вбачаться, що 22 листопада 2017 року позивач подана до суду позов до відповідачів про визнання договору недійсним, який був розподілений судді Братасюку В.М. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 24 листопада 2017 року даний позов повернуто позивачу. 04 грудня 2017 року позивач звернулась до відповідачів із позовом про визнання недійсним договору, який розподілено судді Вийванко О.М.

Дані позови подані до 15 грудня 2017 року, до вступу в дію нової редакції цивільно-процесуального Кодексу. Крім того, на час пред'явлення позивачем позову 04 грудня 2017 року, попередній позов від 22 листопада 2017 року ухвалою суду повернутий позивачу.

Разом з тим, в силу вимог ч.ч.1,2 ст. 44 ЦПК ( в редакції від 03 жовтня 2017 року) суд, який розглядає справу, може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. у тому числі у випадку подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Однак, такі зловживання процесуальними правами учасниками процесу в будь-якому випадку не є підставою для відводу головуючого судді по справі, а є підставою для застосування судом, який розглядає дану справу, до учасника процесу відповідних заходів визначених ЦПК.

Доводи заявників про те, що головуючий суддя 05 вересня 2017 року брав участь у виступі по Тематиці «Основні секрети професійного успіху» для студентів 1-4 курсів юридичного факультету ТНЕУ, де у якості доповідачів брав участь ОСОБА_8, співзасновник ТОВ «Константа Юргруп», адреса якого зазначена у позові як місце проживання позивачки є безпідставними та жодним чином на впливають на неупередженість та об'єктивність головуючого судді по справі. Право зазначати у позові місце проживання, реєстрації позивача належить виключно позивачу.

Таким чином, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є необґрунтованими, оскільки всупереч вимогам ч. 3 ст. 12 ЦПК України заявниками не подано належних та допустимих доказів, які б давали підстави зробити висновок про те, що порушено порядок визначення судді, що головуючий суддя Вийванко О.М. заінтересований у розгляді даної справи, а також, що є інші обставини, які викликають сумніви в його об'єктивності та неупередженості.

Із змісту заяви про відвід головуючого судді вбачається, що доводи заявників зводяться до процесуальних недоліків допущених при оформленні матеріалів цивільної справи, що відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Вийванка О.М. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Вийванка О.М. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий