Ухвала суду № 71355663, 15.12.2017, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/221/2017

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2017 р. Колегія суддів Бережанського районного суду Тернопільської області у складі:

головуючої - судді Данилів О.М.

суддів Крамара В.М., Шміла В.І.

при секретарі Паньків М.М.

за участі прокурора Пащенка В.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бережани матеріали кримінального провадження, внесеного 31травня 2017 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017210000000169 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, не депутата, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, неодруженого, не працюючого, не депутата, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, не депутата, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, колегія,-

В С Т А Н О В И Л А :

12 грудня 2017 року до Бережанського районного суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженні № 12017210000000169 по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.

Ухвалою суду від 13 грудня 2017 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання, в яких просить продовжити обвинуваченим запобіжні заходи у виді тримання під вартою, термін дії яких спливає о 23 годині 15 грудня 2017 року, так як змінювати обрані обвинуваченим запобіжні заходи на більш м’які немає підстав, бо інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть усунути ризики, які були передумовою для його обрання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов»язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом встановлено, що 1 липня 2017 року ухвалами слідчого судді обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обрано запобіжні заходи у виді тримання під вартою, які ухвалами слідчого судді від 23 серпня 2017 року, 18 жовтня 2017 року та 14 листопада 2017 року продовжувалися відповідно до 21 жовтня, 15 листопада та до 15 грудня 2017 року включно.

У поданих клопотаннях прокурор вказує на те, що підставою застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є те, що вони обгрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 8 до 15 років. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке їм загрожує, обвинувачені можуть умисно переховуватися від суду як на території України так і за її межами.

Обвинувачення стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 серед іншого, грунтується на показаннях свідків, які на даний час судом не допитані. Обвинувачені у зв»язку із виконанням вимог ст. 290 КПК України ознайомлені з матеріалами кримінального провадження, володіють інформацією про осіб, які є свідками, їх місця проживання, знають про суть показань, які вони надали органу досудового розслідування, а тому існує ризик того, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть безпосередньо або через третіх осіб незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Крім цього, вказує, що обвинувачені неодружені, не навчаються, не працюють, не мають постійного законного заробітку, не мають осіб на утриманні, що свідчить про слабку міцність їх соціальних зв»язків в місці їх проживання та підтверджує той факт, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином чи вчиняти інші злочини.

Окрім цього, кваліфікація дій обвинувачених також свідчить про їх суспільну небезпечність, а тому з метою запобігання наведеним ризикам прокурор вважає недоцільним застосовувати більш м»який запобіжний захід, оскільки менш суворий запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов»язків.

А так як відомостей, які б вказували на неможливість утримання обвинувачених під вартою, в даний час не здобуто, а тому прокурор просив його клопотання задоволити та продовжити обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою ще на 60 днів.

Заслухавши думку прокурора щодо продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, думку обвинувачених та їх захисників, які просили замінити обраний обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, колегія суддів прийшла до висновку, що запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, слід залишити без змін і тому вважає за доцільне продовжити його застосування в межах строків, визначених законом, оскільки обвинуваченими вчинено особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років без альтернативного покарання.

Крім цього, згідно обвинувального акту наявна обґрунтована підозра у вчиненні ними інкримінованого їм злочину та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати судовому провадженню іншим чином. На даний час застосування інших більш м»яких запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд вважає недоцільним.

При цьому колегія суддів вважає, що продовження обвинуваченим обраного раніше запобіжного заходу у виді триманні під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя.

Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, відповідно до ст. 183 КПК України, вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, а тому вважає, що клопотання захисників обвинувачених про зміну запобіжного заходу на більш м»який та клопотання обвинувачених про зміну запобіжного заходу на домашній арешт залишити без задоволення.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також наявність визначених національним законодавством підстав для їх утримання під вартою, колегія суддів не вбачає протиріччя з європейською практикою розгляду подібної категорії справ, оскільки особлива тяжкість вчиненого обвинуваченими злочину, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки виправдовує ув’язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу ( рішення у справі «Летельє проти Франції» ).

Окрім цього, суд не приймає до уваги як підставу для відмови у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді триманні під вартою посилання захисників на рішення Конституційного суду України № 1-р/2017 у справі за конституційним поданням уповноваженого Верховної ОСОБА_4 з прав людини щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального Кодексу України від 23 листопада 2017року, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України, як таке, що перешкоджає розглянути питання про продовження строку запобіжного заходу. В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України вважав, що продовження судом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади. Однак, по вказаному кримінальному провадженні продовження строку триманні під вартою ініційовано прокурором.

Таким чином, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк тримання під вартою ще на 60 днів, тобто до 12 лютого 2018 року.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 314, 331 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора задоволити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 12 лютого 2018 року.

Дана ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє до 12 лютого 2018 року включно.

Копію даної ухвали вручити прокурору, обвинуваченим та їх захисникам і направити начальнику Чортківського СІЗО №-26 за місцем утримання обвинувачених та для виконання Бережанському відділу поліції ГУ НПУ в Тернопільській області.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Головуюча-суддя:

Судді: