Постанова № 71355601, 28.12.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/3758/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 22-ц/783/6411/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія: 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді Копняк С.М.,

суддів - Ніткевича А.В., Савуляка Р.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів,-

в с т а н о в и л а:

Заявник (стягувач) ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (ПАТ «Львівгаз») звернувся до суду зі скаргою на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів, просить скасувати постанову про повернення виконавчого документу від 31.12.2013 р. та зобов’язати державного виконавця Сихівського ВДВС м.Львова відновити виконавче провадження на підставі судового наказу № 1319/10535/2012.

Скаргу мотивовано тим, що постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу Сихівського районного суду м.Львова від 02.11.2012 р. за заявою ПАТ «Львівгаз» про стягнення із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за спожитий природний газ. В подальшому, 31.12.2013 р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте, постанова стягувачу не надходила та про таку стало відомо лише у травні 2017 р. з відповіді на відповідний запит. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу слугувало те, що у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення в порядку стягнення, визначеного судовим наказом боргу. Проте, акт про перевірку майнового стану боржника у матеріалах виконавчого провадження відсутній, опис майна боржника не здійснювався, не вжито додаткових заходів щодо забезпечення доступу до житлового приміщення боржника, не ініційовано питання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Таким чином, заявник вважає бездіяльність державного виконавця щодо не направлення на адресу ПАТ «Львівгаз» постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та дії щодо винесення такої постанови неправомірними, у зв’язку з чим вказану постанову необхідно скасувати та зобов’язати державного виконавця відновити виконавче провадження.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів- відмовлено.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року оскаржив заявник ПАТ «Львівгаз».

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв’язку із неправильним застосуванням норм процесуального права, невідповідністю висновків суду матеріалам та фактичним обставинам справи.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 1999 року, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, такі надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. На думку апелянта, судом не враховано того факту, що жодних доказів надсилання постанови про повернення виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення державний виконавець не надав. Окрім того, судом не враховано того факту, що з урахуванням приписів ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 1999 року, покладений законом обов»язок по перевірці майнового стану боржника кожні два тижні державний виконавець проігнорував.

Звертає увагу і на те, що боржники не оплатили судовий збір, який стягнутий судовим наказом та не надали доказів такої оплати.

Просить ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити.

Учасники судового процесу в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не подали. А відтак, колегія суддів приходить до висновку про розгляд справи у відсутності учасників судового процесу, що не з»явилися в судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

В силу положень ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов’язковість рішень суду.

Встановлено, що у провадженні ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби м.Львів перебувало виконавче провадження № 39938430, з приводу примусового виконання судового наказу Сихівського районного суду м.Львова №1319/10535/2012 від 02.11.2012 року про стягнення на користь ПАТ «Львівгаз» із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за спожитий природний газ та 31.12.2014 р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999р.).

ОСОБА_5 ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області від 13.04.2017 року стягувача ПАТ «Львівгаз» у відповіщдб на звернення повідомлено, зокрема, про результати згаданого виконавчого провадження, а також роз’яснено, що відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої Наказом № 2274/5 від 25.12.2008 р. МЮУ виконавчі провадження трьох річний термін зберігання яких закінчився (2013 р.) підлягають знищенню.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції 1999 р., чинного на момент вчинення оскаржуваних дій, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби затверджено Наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008. Так, відповідно до цього Порядку, в редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних дій, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (п.9.9.).

Крім цього, вищевказаним Порядком серед іншого передбачено наступне:

- завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня 2017 року, в якому складений акт; виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою (п.9.10);

- відбір виконавчих проваджень для знищення та їх знищення здійснюються один раз на рік, не пізніше 1 березня поточного року; для проведення знищення виконавчих проваджень в органі державної виконавчої служби створюється комісія, склад якої затверджується на підставі відповідного організаційно-розпорядчого документа керівника органу державної виконавчої служби; до складу комісії повинно входити не менше п’яти осіб. (п.9.12);

- виконавчі провадження, відібрані для знищення, повинні бути знищені паперорізальними машинами або шляхом спалення, про що зазначається в акті про вилучення виконавчих проваджень для знищення (п.9.13).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби при знищенні виконавчого провадження дотримано. Докази на спростування такого скаржником не подані.

Крім цього, відповідно до п.5.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі Інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації даного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз’яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

Європейським Судом з прав людини в справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine, 18986/06, 16.02.2017) не встановлено порушення права доступу до суду, у зв’язку з тим, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді справи протягом одного року та восьми місяців.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в ході виконавчого провадження державним виконавцем вжито усі необхідні заходи з метою належного виконання судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Повернення виконавчого документа відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, про що внесено відомості до Єдиного реєстру виконавчих проваджень, доступ до якого має кожна зі сторін виконавчого провадження. Знищення виконавчого провадження здійснено з дотриманням відповідних строків та порядку.

Таким чином, відсутні підстави для висновку, що діями державного виконавця порушено права чи свободи стягувача, у зв’язку з чим, у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Колегія суддів також звертає увагу і на те, що стягувач ПАТ «Львівгаз» жодним чином не обґрунтовує з яких причин, маючи передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» права, він з часу відкриття виконавчого провадження у 2013 році до 2017 року не звертався до державного виконавця про надання інформації про результати виконання судового рішення та інше.

Відтак, надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам та встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні скарги.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі є вірними та відповідають нормам як матеріального, так і процесуального права, ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів.

Відповідно до приписів ч. 1 п.1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за наслідками розгляду скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Оскаржувана ухвала постановлена судом на підставі наявних у справі доказів з додержанням вимог закону.

З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року відсутні.

У відповідності до вимог ст.268 ч.5 абзацу 2 датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 28 грудня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 259 ч. 6, 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» - залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 28 грудня 2017 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_6