
Справа №459/1662/16-к
Провадження № 1-кп/459/23/2017
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2017 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді Новосада М.Д.
при секретарі Марковець Т.Л.
з участю: прокурора Пастуха А.Є., Іванойко Н.В.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Червонограді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140150002278 від 27.11.2015 року про обвинувачення :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з освітою вищою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого менеджером на ПП «Застава», проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.189 ч.2 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачений ОСОБА_2 26.11.2015 року близько 22.30 год., знаходячись біля будинку по вул.Шептицького,18 у м.Червонограді Львівської області в ході розмови із потерпілим ОСОБА_3, став примушувати останнього до виконання цивільно-правових зобов’язань – повернення позичених ОСОБА_3 грошей в сумі 60000 доларів США, при цьому висловлюючи погрози вбивством у разі неповернення зазначених коштів, які потерпілий сприйняв реально.
Продовжуючи свої дії, того ж дня близько 23.00 год. обвинувачений ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Шкода Фабіа» з номерним знаком ВС 2471 ВІ, на розі будинку №47 по вул.С.Бандери у м.Червонограді Львівської області наблизився до потерпілого та вистрілив декілька разів із спеціального засобу для відстрілу гумових куль, влучивши у праву руку потерпілого, спричинивши ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, які не є небезпечними для життя чи здоров’я в момент заподіяння.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою у пред’явленому обвинуваченні не визнав. Пояснив, що був знайомий із потерпілим ОСОБА_3. Знав його з хорошої сторони, часто позичав йому гроші, останній раз 70000 доларів США. Коли його батько тяжко захворів, він попросив повернути борг. Після цього потерпілий пропав. Пізніше ОСОБА_3 передав йому розписку ОСОБА_5, яка була винна йому гроші і переуступив її борг в сумі 10000 доларів США. Остання повертає йому щомісячно по 5000 грн.. На даний час потерпілий винен йому 60000 доларів США. Він неодноразово звертався до нього з цього приводу. Останній обіцяв повернути борг. Також пояснював, що йому теж винні гроші. Якщо поверне, то тільки 40000 доларів США через суд. Йому він не погрожував і не стріляв у нього. 26.11.2015 року він не був на місці події, так як мав травму ноги. На нозі у нього була накладена шина і він не міг їздити за кермом.
Не зважаючи на те, що обвинувачений свою вину не визнав, суд приходить до переконання, що його винність підтверджується поясненнями потерпілого, свідків та іншими письмовими доказами по справі.
Так зокрема потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що знайомий із обвинуваченим із 2006 року. Перебував з ним у добрих стосунках. Часто складалися обставини, при яких він позичав у нього гроші. Останній раз він був винен обвинуваченому 100000 грн.. Весною 2015 року даний борг замість нього стала повертати ОСОБА_5, яка була також винна йому 10 000 доларів США. Була переуступка зобов’язань з участю ОСОБА_5, яка мала повернути 10 000 доларів США ОСОБА_2. Станом на 26.11.2015 року спільних справ та боргів перед обвинуваченим він не мав. 26.11.2015 року пізно ввечері близько 22.30 год. він повертався додому на автомобілі і помітив, що за ним їхав автомобіль марки «Шкода Фабіа». Знав, що це автомобіль обвинуваченого. Він зупинився біля кафе «Гульбарій», що по вул.Шептицького,18 у м.Червонограді Львівської, з автомобіля не виходив та відчинив вікно. До нього підійшов обвинувачений і запропонував пересісти до нього в машину. Він відмовився. ОСОБА_2 почав вимагати повернути гроші, стукав руками по даху автомобіля, при цьому погрожуючи вбивством. Дані погрози він сприйняв реально. Після цього поїхав на автостоянку, а ОСОБА_2 на своєму автомобілі рухався за ним. Він зупинився і викликав поліцію, після чого той зник з поля зору. Після цього він поставив автомобіль на стоянку і по дорозі додому зупинився біля будинку №47 по вул.С.Бандери у м.Червонограді та чекав поліцію. В цей час до нього під’їхав той же автомобіль, відчинилось вікно і обвинувачений почав стріляти. Нічого при цьому не говорив і з автомобіля не виходив. Він почув кілька пострілів і відчув сильний біль в руці, після чого сховався за дерево. Через кілька хвилин приїхала поліція, його оглянули і доправили до лікарні. У приймальному покої лікарні з руки видалили гумову кулю.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що працює слідчим Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області. 26.11.2015 року чергувала у слідчо-оперативній групі та виїжджала на місце події по вул.С.Бандери,47 у м.Червонограді Львівської області. Там був потерпілий ОСОБА_3. У потерпілого було поранення руки і його доставили у лікарню, де була вилучена куля. Крім того було вилучено куртку і кофту потерпілого. На місці події також був присутній свідок, якого допитали. Останній не бачив події, лише чув постріли. Місце події оглядали у присутності понятих, які зазначені у протоколі.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що працює у Червоноградському ВП ГУНП у Львівській області. Знайомий із обвинуваченим та потерпілим. Обвинувачений звертався із заявами в поліцію з приводу того, що ОСОБА_3 винен йому гроші і відмовляється повертати. Для з’ясування обставин вони їздили з обвинуваченим і потерпілим до ОСОБА_5, яка була винна гроші ОСОБА_3 та мала віддати за нього ОСОБА_2 частину грошей - 10 000 доларів США. ОСОБА_3 у його присутності неодноразово визнавав, що винен ОСОБА_2 70000 доларів, але казав, що не має грошей, щоб його повернути. Він домовлявся із ОСОБА_7. Пізніше почав заперечувати існування даного боргу. Крім обвинуваченого з подібними заявами в поліцію звертались інші особи, яким потерпілий винен гроші і відмовлявся повертати. 26.11.2015 року потерпілий телефонував в поліцію з приводу його переслідування.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що у 2012 році вона позичила у потерпілого ОСОБА_3 10000 доларів США. Між ними був кладений договір позики з відсотками. Потім їй зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що гроші вона буде повертати йому. Вона приїхала у м.Червоноград, де при зустрічі потерпілий особисто сказав їй відсотки і борг повертати ОСОБА_9. З 2015 року вона повертає останньому по 5000 грн.. Вона зрозуміла, що у них існує конфлікт з приводу грошей. Вона мала повернути 10 000 доларів США з відсотками.
Свідок ОСОБА_10в суді пояснила, що вона працює у Червоноградській центральній міській лікарні. У ніч з 26.11.2015 року на 27.11.2015 року вона чергувала у приймальному покої. З місця роботи не відлучалась і на місці події по вул.С.Бандери в м.Червонограді її не було. В той день вона підписувала протокол, проте не пригадує його зміст.
Свідок ОСОБА_11суду пояснила, що 26.11.2015 року чергувала у приймальному відділенні Червоноградської центральної міської лікарні. Пізно ввечері доставили потерпілого ОСОБА_3, з руки якого витягнули гумову кулю. Про це склали протокол, де вона підписалась. На місці події по вул.С.Бандери в м.Червонограді не була і робоче місце в той час не залишала.
З ухвал Сокальського районного суду Львівської області від 15.04.2015 року, 16.04.2015 року та 30.04.2015 року встановлено, що за виконавчими листами з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в користь потерпілого було стягнуто борг у розмірі 350055 грн., а з ОСОБА_14 – 352800 грн. боргу. Останні були боржниками потерпілого ОСОБА_3. Вказані суми за рішеннями суду сплачені ними не були, тому їх було оголошено у розшук (а.с.108, 109,110 т1).
З постанови від 16.06.2015 року встановлено, що слідчим Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області 04.01.2015 року було внесено до ЄРДР відомості про факт шахрайських дій відносно ОСОБА_2 за ознаками ч.1 ст.190 КК України. У цій постанові вказано, що до досудовим слідством по даному кримінальному провадженні було встановлено, що ОСОБА_3 не повертає борг ОСОБА_2 у розмірі 60000 доларів США, однак має намір його повернути. Тому кримінальне провадження було закрите за відсутністю у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення (а.с.123 т.1).
Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в суді вказали, що не були присутні як поняті при складанні протоколу огляду місця події від 26.11.2015 року по вул.С.Бандери,47 в м.Червонограді (а.с.164-166), так як в цей час були на робочому місці у Червоноградській центральній міській лікарні. Тому суд приходить до переконання, що зазначений протокол оформлено з порушенням вимог КПК і визнається судом недопустимим доказом по справі.
З протоколу огляду місця події від 27.11.2015 року встановлено, що в кімнаті «Перев’язочна» приймального покою у приміщенні Червоноградської центральної міської лікарні по вул.Івасюка,2 у м.Червонограді Львівської області знаходився потерпілий ОСОБА_3, у якого було наявне тілесне ушкодження на передпліччі, з якого було вилучено сторонній предмет, який було видано працівнику поліції при понятих (а.с.160-163 т.1).
З постанови від 27.11.2015 року встановлено, що резинова (гумова) куля, вилучена 27.11.2015 року із тіла потерпілого ОСОБА_3, светр на довгий рукав із горизонтальними кольоровими полосами, куртка темно-синього кольору із вставками оранжевого кольору визнані речовими доказами по справі та зберігаються у камері зберігання речових доказів (а.с.159 т.1).
Висновком експерта №101/2015 від 16.12.2015 року встановлено, що у потерпілого ОСОБА_3 при звертанні у лікувальний заклад були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани на правому передпліччі, яка могла утворитися 26.11.2015 року в тому числі і від кулі травматичної зброї і відноситься до тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я (а.с.154-155 т.1).
Згідно із висновком експерта №21/2016-мк від 05.02.2016 року пошкодження на одязі потерпілого ОСОБА_3 співпадають за локалізацією з раною, виявленою на його тілі (а.с.147-152 т.1).
З постанов від 10.01.2016 року, 15.03.2016 року встановлено, що CD-R диски з інформаціями мобільних операторів ТзОВ «АСТЕЛІТ» та ПРАТ «КИЇВСТАР» визнані речовими доказами по справі та зберігаються при матеріалах кримінального провадження (а.с.141,144 т.1)
Згідно із висновком експерта №038/2016 від 31.03.2016 року, у потерпілого ОСОБА_3 при звертанні в лікувальний заклад були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани на правому передпліччі, яка могла утворитися 26.11.2015 року від дії твердого предмету, і відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я і не є небезпечним для життя в момент заподіяння (а.с.124-125 т.1).
З аналітичної довідки №370/20/02-2016 від 11.04.2016 року про на аналіз інформації операторів телекомунікацій встановлено, що абонентський номер НОМЕР_1, який згідно матеріалів справи належав обвинуваченому і з якого він телефонував потерпілому, 26.11.2015 року о 22.29 год. знаходився за адресою вул.Шептицького,8, м.Червоноград (а.с.126-137 т.1).
З протоколу обшуку від 23.04.2016 року та фото таблиці до нього, проведеного у житлі обвинуваченого ОСОБА_2, встановлено, що останній добровільно видав пристрій для відстрілу резинових куль «ПМ-Р» калібр 9 мм серії/номер ІЗ/041599 із магазином, 15 набоїв та дозвіл на зброю на ім’я ОСОБА_2 (а.с.115-121 т.1).
З постанови від 23.04.2016 року встановлено, що пристрій для відстрілу резинових куль «ПМ-Р» калібр 9 мм серії/номер ІЗ/041599 із магазином, 15 набоїв та дозвіл на зброю на ім’я ОСОБА_2 визнані речовими доказами по справі (а.с.122 т.1).
З копії ухвали про арешт майна від 31.05.2016 року встановлено, що в ході огляду місця події 27.11.2015 року із тіла ОСОБА_3 була вилучена резинова (гумова) куля, а також були вилучені светр і куртку, в які він був одягнений, ці речі були визнані речовими доказами по справі і на них накладено арешт (а.с.111 т.1).
Суд не бере до уваги показання обвинуваченого з приводу того, що він не вчиняв зазначених дій щодо потерпілого, оскільки вони дані ним з метою пом’якшення відповідальності. Крім того вони об’єктивно спростовуються наведеними вище доказами.
Органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення за ч.2 ст.189 КК України, що він вчинив вимагання передачі чужого майна чи права на майно з погрозою вбивства потерпілого (вимагання). Зазначене обвинувачення, на думку суду, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.
Відповідно до вимог закону вимагання – це корисливий злочин, при вчиненні якого винна особа має намір незаконно одержати чуже майно чи право на нього або добитися вчинення потерпілим певних дій майнового характеру.
Як встановлено судом, між обвинуваченим та потерпілим протягом тривалого часу існували договірні відносини з приводу позик грошей на різні суми, про що останні ствердили в суді. Сам потерпілий вказав, що часто позичав гроші в обвинуваченого і останній раз на суму 100 000 грн.. Зазначений борг він віддав шляхом переуступки боргу ОСОБА_8, в якої теж були боргові зобов’язання перед ним. Зазначив, що невиконаних зобов’язань перед ОСОБА_2 у нього не було.
Проте, обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що позичав потерпілому 70 000 доларів США, які той відмовлявся повертати. З цього приводу він звертався із заявою в Червоноградський міський відділ поліції щодо вчинення ОСОБА_3 шахрайських дій. Однак провадження було закрито у зв’язку із наявністю між ними цивільно-правових відносин. Крім того потерпілий передавав йому розписки його боржників ОСОБА_13, ОСОБА_14, які були винні значні суми грошей, для переуступки боргу. Також на зазначені обставини, що між обвинуваченим та потерпілим існували грошові зобов’язання, вказали свідок ОСОБА_8, яка пояснила, що в присутності обох сторін на вимогу ОСОБА_3 вона мала сплатити 10 000 доларів США ОСОБА_2, які була винна потерпілому, та свідок ОСОБА_6, який повідомив, що проводив перевірку по заяві ОСОБА_15 щодо дій ОСОБА_3 і останній визнавав вказаний борг, обіцяв провернути, а потім відмовився за відсутності грошей.
Також з постанови слідчого Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області від 16.06.2015 року встановлено, що по заяві ОСОБА_2 було внесено в ЄРДР відомості про факт шахрайських дій відносно нього ОСОБА_3 за ч.1 ст.190 КК України. І в подальшому було встановлено, що ОСОБА_3 не повертається борг у сумі 60 000 доларів США. Кримінальне провадження закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення та наявності між сторонами цивільно-правових відносин.
Органи досудового розслідування в підтвердження пред’явленого обвинувачення поклали в основу обвинувачення лише покази потерпілого. Інших доказів на підтвердження вини обвинуваченого саме у вчиненні вимагання стороно обвинувачення не надано.
За таких обставин дії ОСОБА_2 були спрямовані не на заволодіння чужим майном, а на примушування потерпілого ОСОБА_3 до виконання цивільно-правових зобов’язань, повернення боргу, у зв’язку із чим мають кваліфікуватись за ч.2 ст.355 КК України.
Тому суд перекваліфікував дії обвинуваченого з ч.2 ст.189 К України на ч.2 ст.355 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що тяжких наслідків не наступило.
Також, суд враховує і особу обвинуваченого, що є людиною молодого віку, позитивно характеризується, працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст.75 КК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов’язок.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі, що є письмовими документами та цифровими дисками, відповідно до ст.100 КПК України – залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - пристрій для відстрілу резинових куль «ПМ-Р» калібр 9 мм серії/номер ІЗ/041599 із магазином та 15 набоїв - конфіскувати в дохід держави.
Інші речові докази – майно, яке було вилучено в ході досудового розслідування – після набрання вироком законної сили повернути їх законним володільцям.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:ОСОБА_16
Судове рішення № 71355372, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області) було прийнято 28.12.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 459/1662/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: