Вирок № 71354754, 29.12.2017, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2028/16-к

Провадження № 1-кп/452/41/2017

ВИРОК

Іменем України

29 грудня 2017 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пташинського І.А.

при секретарі Терлецькій І.В.

з участю прокурора Пандяка М., Бурда П.О.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілих ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника адвоката Михалевського Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі кримінальне провадження № 12015140290000193 від 05.03.2015 р.за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, одруженого, колишнього військовослужбовця військової частини - польова пошта В5082, працюючого слюсарем Бориславської районної служби газового господарства, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_3, 05 березня 2015 року о 06.40 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись ним у Львівській області Самбірському районі автодорогою Калинів - Дубляни - Волоща у напрямку до с.Калинів, при проїзді її ділянки в районі км. 4+150 метрів між с. Корналовичі та с.Калинів, порушив вимоги Розділу 1 п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); Розділу 2 п.п. 2.3 д); Розділу 10 п. 10.1; Розділу 11 п. 11.3 та Розділу 34 «Дорожня розмітка» (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 дод. 2 - вузької суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків) Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, з моменту виявлення небезпеки для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку, належним чином не оцінив дорожню ситуацію, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, пересік вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 дод. 2 ПДР України, виїхав на смугу зустрічного руху та продовжив по ній рух, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого вчинив наїзд керованим автомобілем на велосипедиста ОСОБА_6, якийвнаслідок цього, згідно висновку №27 судово-медичної експертизи від 10 квітня 2015 року, отримав важку закриту черепно-мозкову травму, яка проявилася наявністю крововиливу на м'яких тканинах голови з боку їх внутрішньої поверхні, травматичними крововиливами під м'які мозкові оболонки в обох півкулях мозку, наявністю гематоми під твердими мозковими оболонками в правій тім'яній ділянці, що ускладнилося набряком - набуханням півкуль головного мозку та вклиненням переднього мозку у великий потилицевий отвір, яка стала безпосередньою причиною настання смертіОСОБА_6

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та,згідно ст.63 Конституції України, відмовився давати показання. Цивільні позови потерпілої ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8, про відшкодування моральної шкоди не визнав.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, його винуватістьу вчиненні кримінального правопорушенняпередбаченого ч.2 ст. 286 КК України,на думку суду, підтверджується встановленими та перевіреними під час судового розгляду доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1, показала, що 05 березня 2015 року о 07.30 год.дізналася, що її брата ОСОБА_6 збила машина, як потім їй стало відомо під керуванням ОСОБА_3Брат був доставлений в лікарню, де його на другий день прооперували, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. 05.03.2015 р. в лікарню приїжджали батьки дружини ОСОБА_3 та дали їй 1000 грн. або 2000 грн. на лікарства для брата. Пізніше мама ОСОБА_3 давала їй 200 дол. США та просила надати розписку, а також на пошту приходило для неї 5000 грн. які вона відмовилась приймати. ОСОБА_3 із своєю мамою просили пробачення у її мами. Навела обставини внаслідок чого їй була заподіяна моральна шкода, просила позов задовольнити.

Рапортом чергового Самбірського МВ ГУМВСУ у Львівській області від 05.03.2015 р. про надходження з органу охорони здоров'я - Самбірської ЦРЛ, повідомлення про те, що в Самбірську ЦРЛ на лікування після ДТП з діагнозом : забій головного мозку поступив ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, житель с.Корналовичі, Самбірського району. Виїздом СОГ встановлено, що наїзд на гр. ОСОБА_6 здійснив гр.ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_2, військовослужбовець А 3913 м.Новий Калинів, Самбірського району, на автомобілі НОМЕР_2. Дана подія зареєстрована в ЄО №807 від 05.03.2015 р. (а.с.108).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.03.2015 року зі схемою до нього та фототаблицею, яким зафіксовано дорожню обстановку на місці пригоди, місце наїзду автомобіля під керуванням водія ОСОБА_3 на велосипедиста (а.с.110-120).

Протоколом огляду транспортного засобу від 05.03.2015 року, згідно якого:

- під час огляду автомобіля НОМЕР_3 - виявлена вм'ятина переднього правого крила, розбита передня права фара, передній правий поворот, зламана пластмасова захисна решітка радіатора, розбита права частина переднього вітрового скла, відшарування ЛФП (лако-фарбового покриття) на передній частині переднього капоту, правий двірник відірваний. На місці відшарування ЛФП на передній правій частині переднього капоту автомобіля наявні нашарування ЛФП червоного кольору;

- під час огляду велосипеда «MCKENZIE» - виявлено деформовані передню вилку та переднє колесо без тиску повітря в шині, зміщене кермо, деформовані задній та передній болотники(а.с.124-128).

Висновком судово - медичної експертизи № 27 від 09.03-10.04.2015 р., відповідно до якого безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, являється важка закритачерепно-мозкова травма, яка проявилася наявністю крововиливу на м'яких тканинах голови з боку їх внутрішньої поверхні, травматичними крововиливами під м'які мозкові оболонки в обох півкулях мозку, наявністю гематоми під твердими мозковими оболонками в правій тім'яній ділянці, що ускладнилося набряком - набуханням півкуль головного мозку та вклиненням переднього мозку у великий потилицевий отвір. При експертизі трупа ОСОБА_6 виявлено зовнішні та внутрішні ушкодження, які утворилися в результаті ДТП, коли потерпілий знаходився у вертикальному положенні, сидячи на велосипеді, та був обернутий передньою поверхнею тіла до травмуючої сили. Вказані ушкодження по давності утворення можуть відповідати часу - 05.03.2015 р. та відносяться до категорії тяжкого тілесного ушкодження, яке перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. Кров від трупа гр.ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО - 1а група крові (а.с.130-136).

Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 1/197 від 08.04.2015 р. із схемами розміщення транспортних засобів та огляду місця ДТП, відповідно до якого зіткнення автомобіля НОМЕР_4 та велосипеда відбулось на смузі, яка призначена для руху в напрямку с.Корналовичі, на ділянці, що передує осипу скла та частин транспортних засобів. В даній дорожній ситуації мало місце зустрічне зіткнення транспортних засобів і поздовжні осі автомобіля НОМЕР_4 та велосипеда в початковий момент зіткнення знаходились під кутом 156+5 градусів (а.с.142-150).

Висновком судової автотехнічної експертизи № 1/198 від 08.04.2015 р., згідно якого система рульового управління, гальмівна система та система зовнішнього освітлення автомобіляНОМЕР_4 знаходяться в придатному стані та можуть виконувати функції, передбачені конструкцією. Будь-яких несправностей систем виявлено не було (а.с.154-159).

Постановою від 13.03.2015 р. про визнання речовими доказами автомобіля НОМЕР_5 та спортивно-гірського велосипеда, долучення до матеріалів кримінального провадження. Речові докази зберігаються на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Самбірського МВ ГУВСУ у Львівській області (а.с.160).

Протоколом огляду речей від 04.05.2015 р. та постановою про визнання диску «DVD-R 4.7 GBDIGITAL 16x120 min 8x» з відеозаписом з відеореєстратора, який на момент ДТП знаходився в салоні автомобіляНОМЕР_4, зображення механізму ДТП - речовим доказом.

Висновком судової комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної та відеотехнічної експертизи № 2752 від 17.08.2015 р., яким встановлено, що, враховуючи інформацію відеозапису, розміщеного на DVD-R диску під час даної ДТП відбулось зустрічно-перехресне зіткнення автомобіля НОМЕР_4 та велосипеда з входженням у контакт в первинний момент передньої частини автомобіля ВАЗ 2101 з передньою лівою частиною переднього колеса велосипеда. Місце наїзду автомобіля ВАЗ 2101 під керуванням ОСОБА_3 на велосипед відбулось на ділянці автодороги Калинів-Дубляни-Волоща, а саме, на смузі руху, що призначена для руху до с.Корналовичі, блище до краю даної смуги, що межує з узбіччям.

Дані докази учасники судового процесу не оспорювали, а тому суд вважає їх належними та допустимими.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.04.2015 року із схемою та фото таблицею, складених за участю ОСОБА_3 та в присутності йогоадвоката Михалевського Ю.Р., згідно яких ОСОБА_3 на місці повідомив обставини скоєння ним ДТП 05.03.2015 року; показав взаємнемісце розташування керованого ним автомобіляНОМЕР_4 та велосипеда під керуванням ОСОБА_6відносно границь проїжджої частини і показав механізм здійснення наїзду на велосипедиста ОСОБА_6(а.с.166-171).

Висновком судової автотехнічної експертизи № 1751 від 25.05.2015 р., згідно якого, виходячи з даних, зафіксованих у протоколі слідчого експерименту, проведеного 09.04.2015 року з водієм ОСОБА_3, вказаний водій почав здійснювати виїзд на зустрічну сторону проїзної частини раніше, ніж він зрозумів, що велосипедист рухається по смузі руху автомобіля ВАЗ-2101. В такій дорожній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.2, 1.5, 1.10(в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1, 11.3 ПДР України та Розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків).

В даній дорожній ситуації велосипедист ОСОБА_6 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «велосипед», «велосипедист», «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «д»); 6.7 ПДР України та Розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків).

Водій ОСОБА_3, при заданих ним вихідних даних, мав технічну можливість зупинити свій автомобіль ВАЗ-2101 до місця наїзду з моменту, коли він (ОСОБА_3) зрозумів, що велосипедист рухався по зустрічній, для себе, стороні проїзної частини.

В даній дорожній ситуації велосипедист ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП, і полягала ця технічна можливість у належному виконанні вказаним велосипедистом вимог п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «велосипед», «велосипедист», «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «д»); 6.7 ПДР України та Розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків).

У даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_3, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1, 11.3 ПДР України та Розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків).

В даній дорожній ситуаціїдії велосипедиста ОСОБА_6, з технічної точки зору, не відповідали вимогамп.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «велосипед», «велосипедист», «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «д»); 6.7 ПДР України та Розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків).

При заданих вихідних даних причинами настання даної ДТП, з технічної точки зору, є наступні обставини:

1.та, що велосипедист спершу вів свій велосипед по лівій стороні проїзної частини (перетнувши осьову лінію, позначену розміткою 1.1) і лише безпосередньо перед наїздом повернувся на її праву сторону, по якій уже рухався назустріч автомобіль;

2.та, що водій автомобіля, належним чином не оцінивши дорожню ситуацію, не переконався у безпеці виїзду на зустрічну сторону проїзної частини (що було заборонено дорожньою розміткою 1.1) і лише тоді визначив по якій смузі рухався велосипед (хоча, з технічної точки зору, це необхідно було зробити до моменту виїзду на зустрічну сторону проїзної частини) (ас. 184-188).

Висновком судової автотехнічної експертизи №2753 від 05.11.2015 р., якою повністю підтверджено висновки судової комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної та відеотехнічної експертизи № 2752 від 17.08.2015 р., висновки судової автотехнічної експертизи № 1751 від 25.05.2015 р., а також зазначено, що для уникнення даної ДТП водієві ОСОБА_3 необхідно (і достатньо) було вести свій автомобіль ВАЗ-2101 своєю стороною проїзної частини, належним чином оцінюючи дорожню ситуацію, яка складалася (оскільки у даному випадку, з технічної точки зору, не було необхідності у виїзді вказаного легковика на зустрічну смугу руху) (а.с.192-195).

Показами допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_9, який підтвердив висновки, проведених ним судових автотехнічних експертиз № 1751 від 25.05.2015 р. та №2753 від 05.11.2015 р., та пояснив, що при їх проведенні ним використовувалися дані із протоколу слідчого експерименту від 09.04.2015 року, який був складений за участю ОСОБА_3 Дії як ОСОБА_3 так і ОСОБА_6 не відповідали вимогам ПДР України. ОСОБА_3 мав можливість зупинитись або рухатись по своїй полосі. Контакт (ДТП) відбулось на зустрічній смузі руху. В даній ситуації неважливо чия була первинна вина. При проведенні даних експертиз пояснення ОСОБА_3 не брав до уваги. Вихідні дані брав із постанови слідчого, слідчого експерименту. Відстань 37,6м є більшою ніж гальмівний шлях автомобіля ВАЗ-2101. Як видно з відео - рух водія ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ-2101 раніше не був прямолінійним.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що клопотання захисника адвоката обвинуваченого про те, що згідно ст.ст. 86, 87 КПК України, слід визнати недопустимими доказами протокол слідчого експерименту від 09.04.2015 р. від якого ОСОБА_3 в подальшому відмовився; висновки судових автотехнічних експертиз № 1751 від 25.05.2015 р. та №2753 від 05.11.2015 р., оскільки під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 перебував у статусі свідка і надалі був визнаний підозрюваним на основі доказів, що побудовані виключно на його показаннях, а висновки експертиз були проведені на основі недопустимого доказу (правило «Плоду отруйного дерева»), є необґрунтованим, не відповідає обставинам кримінального провадження і суд не приймає його до уваги з наступних підстав:

1.згідно ч.1, 2 ст.18 КПК України, жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

Тобто законодавцем заборонено стороні обвинувачення вчиняти дії, спрямовані на примушування будь-якої особи до визнання винуватості або говорити з приводу підозри чи обвинувачення, а вчинення дій всупереч цій забороні має визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.

ОСОБА_3 під розписку було роз'яснено зміст його прав та обов'язків у відповідності до ст.ст.66, 67 КПК України, і, зокрема, право відмовитися давати пояснення щодо себе, близьких родичів та членів сім'ї, що можуть стати підставою підозри, обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення ( п.3) ч.1 ст.66 КПК України) (протокол слідчого експерименту від 09.04.2015 р. - а.с.166).

2.проведення слідчого експерименту відбувалося за згодою та за участю ОСОБА_3 та його адвоката Михалевського Ю.Р., який і був ним запрошений з метою дотримання його прав та свобод. Жодних зауважень чи заперечень з приводу порушень прав ОСОБА_3 чи недотримання вимог ч.1 ст.240 КПК України при проведенні вказаної слідчої дії чи після її проведення, ні самим ОСОБА_3 ні його адвокатом в протоколі проведення слідчого експерименту не зазначено.

3.Заява про відмову від слідчого експерименту подана слідчому 27.07.2016 р., тобто після проведення всіх експертиз у кримінальному провадженні та повідомлення 19.07.2016 р. ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Чинний КПК України не передбачає такого права учасника кримінального провадження як відмова від проведеної слідчої дії. У випадку незгоди із протоколом слідчого експерименту, сторона захисту, у відповідності із вимогами ч.3 ст.93 КПК України, могла б ініціювати повторне проведення вказаної слідчої дії шляхом подання слідчому, прокурору відповідного клопотання, однак даним правом не скористалась.

4.Проведення слідчого експерименту здійснювалося слідчим з метою перевірки й уточнення наданих ОСОБА_3 відомостей щодо обставин ДТП та для прийняття процесуального рішення, відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України, оскільки відомості про ДТП до ЄРДР були внесені по факту, а не щодо ОСОБА_3Крім того, як відомо з протоколу слідчого експерименту, ОСОБА_3 викладав власну версію щодо обставин ДТП.

З огляду на викладене, порушення права на захист ОСОБА_3, а також підстав вважати здобуті по справі докази недопустимими, суд не встановив.

Суд вважає, що в такий спосіб обвинувачений ОСОБА_3 намагається уникнути від відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення та пом'якшити свою участь.

Із довідки Самбірської ЦРЛ №11 відомо, що ОСОБА_6 з 05.03.2015 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходився на стацлікуванні в реанімаційному відділі Самбірської ЦРЛ з приводу важкої поєднаної травми тіла. В крові ОСОБА_6 виявлено етанол 0,5%.

Оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, а самепорушив вимогип.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «д»); 10.1, 11.3 ПДР України та Розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків), які виразилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, з моменту виявлення небезпеки для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку, належним чином не оцінив дорожню ситуацію, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, пересік вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху та продовжив по ній рух, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого вчинив наїзд керованим автомобілем на велосипедиста ОСОБА_6, який від цих дій отримав тяжке тілесне ушкодження та помер.

Таким чином суд вважає, доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у зв'язку з чим кваліфікація його дій за цією статтею є вірною.

Із пред'явленого обвинуваченому ОСОБА_3 обвинувачення слід виключити ті обставини, що він, як колишній військовослужбовець військової частини - польова пошта В5082, грубо порушив вимоги ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, оскільки дані обставини не є кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання та по місцю проходження військової служби, раніше не судимий, скоїв тяжкий злочин з необережною формою вини, тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого, думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Як обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3, суд враховує ті обставини, що суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху також і велосипедистом ОСОБА_6, який перебував в стані алкогольного сп'яніння (0,5%), зокрема:

-в даній дорожній ситуаціїдії велосипедиста ОСОБА_6не відповідали вимогамп.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «велосипед», «велосипедист», «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «д»); 6.7 ПДР України та Розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків;

-велосипедист ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП, якби належно виконував вищевказані норми ПДР України;

-велосипедист ОСОБА_6 спершу вів свій велосипед по лівій стороні проїзної частини (перетнувши осьову лінію, позначену розміткою 1.1) і лише безпосередньо перед наїздом повернувся на її праву сторону, по якій уже рухався назустріч автомобіль.

За таких обставин суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, як єдиний засіб виправлення та перевиховання в умовах ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн., згідно ст.ст.23, 1167 ЦК України, слід задовольнити частково (а.с.32-33).

Враховуючи характер протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3, глибину та тривалість моральних страждань потерпілої ОСОБА_1 у зв'язку з втратою брата, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд вважає що для відшкодування завданої моральної шкоди в користь потерпілої слід стягнути із ОСОБА_3 140 000 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8, поданий в його інтересах ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн., згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України, слід задовольнити частково (а.с.34-35, 105).

Враховуючи характер протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3, глибину та тривалість моральних страждань потерпілого ОСОБА_8 у зв'язку з втратою батька, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд вважає що для відшкодування завданої моральної шкоди в користь потерпілого слід стягнути із ОСОБА_3 150 000 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні, які зберігаються на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Самбірського МВ ГУВСУ у Львівській області (а.с.160), а саме:

-автомобіль НОМЕР_5 - слід повернути ОСОБА_3;

-спортивно-гірський велосипед - слід повернути ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3

Речовий доказ диск «DVD-R 4.7 GBDIGITAL 16x120 min 8x» з відеозаписом з відеореєстратора автомобіляНОМЕР_4, який зберігається при справі (а.с.133) - слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальномупровадженні за проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз в сумі 1104 грн. 84 коп. слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь Держави.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобамина 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Руслановичапро відшкодування моральної шкоди завданої злочином задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в користь ОСОБА_1 140 000 (сто сорок тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_8, поданий в його інтересах ОСОБА_7, до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в користь ОСОБА_8 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-автомобіль НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_5;

-спортивно-гірський велосипед - повернути ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3

Речовий доказ диск «DVD-R 4.7 GBDIGITAL 16x120 min 8x» з відеозаписом з відеореєстратора автомобіляНОМЕР_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь Держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз в сумі 1104 (одна тисяча сто чотири) грн. 84 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3не обирався.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з часу проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя