Рішення № 71352345, 20.12.2017, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2156/17

Провадження № 2/306/824/17

Рядок статзвіту № 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

20 грудня 2017 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого — судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря: Дешко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299 до ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, мешк. с. Плав’я, вул.Визволення, буд. 101, Свалявського району, Закарпатської області, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 15.07.2011 року між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та відповідачем укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого йому було надано кредит в розмірі 2900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення умов договору, відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконує, не здійснює відповідні платежі щодо погашення заборгованості, що призвело до виникнення, станом на 31.08.2017 року, заборгованості по кредиту у розмірі 32217,03 грн. Оскільки відповідачем не вживаються ніяких заходів для погашення або зменшення заборгованості за кредитним договором, відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.07.2011 року на загальну суму 32217,03 грн. та судові витрати у розмірі 1600 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 (на підставі довіреності № 8514-К-Н-О від 12.09.2017 року) не з’явилася, подавши до суду клопотання (від 13.10.2017 року) про розгляд справи у її відсутності, на підставі доказів в матеріалах справи. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про час і місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений. Відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка Дусинської сільської ради №562/02-06 від 30.10.2017 року). Про причини неявки суду відповідач не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не надавав, а тому суд визнає причини неявки ОСОБА_1 неповажними.

Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень (розділ ХІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України - суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечив проти заочного вирішення справи, дослідивши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та доходить слідуючого висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Із доданих до позовної заяви доказів встановлено, що 15 липня 2011 року між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та відповідачем ОСОБА_1 (копія паспорту серії ВО 412603, виданого Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області 12.02.1998 року) підписано заяву № б/н, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 2900 (дві тисячі дев’ятсот гривень) грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У відповідності до умов надання банківських послуг — відповідач зобов’язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту.

У анкеті-заяві ОСОБА_1 вказано, що він ознайомлений і згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, яку власноручно підписав (а.с. 7).

Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на 31 серпня 2017 року - становить 32217,03 грн., а саме: 2500,28 грн. - заборгованість за кредитом; 24506,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3200,00 грн. — заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1510,34 грн. - штраф (процентна складова) (розрахунок заборгованості за кредитним договором, а.с. 4-6).

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов надання банківських послуг — при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

За ст. 526 ЦК України - зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ч. 1 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України – боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення щодо можливості видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт. Підписанням цього Договору є прямою та безумовною згодою кліента відносно прийняття будь-якого Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Оскільки в даному випадку, кредит надавався на платіжну картку, то банк вправі змінювати кредитний ліміт в односторонньому порядку без погодження та повідомлення клієнта. Прийняте таким чином рішення про зміну кредитного ліміту не потребує якогось додаткового обґрунтування чи підтвердження.

При цьому висновок про те, що така заява разом з Умовами та Правилами становить один договір викладено в декількох Постановах ВСУ, зокрема за № 6-144цс14 від 24.09.2014 року.

За ст. 629 ЦК України – договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України – позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України — якщо кредитним договором встановлений обов’язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась та сплати належних відсотків.

Згідно ч.1 ст. 1048, ч.1 ст. 1054 ЦК України — за користування кредитом відповідач зобов’язаний сплатити проценти у порядку та в розмірі встановленим кредитним договором.

Відповідно до Правової позиції, висловленої ВСУ під час розгляду справи № 6-1206цс15 (постанова від 23 вересня 2015 року): “Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на вищенаведене, судом доведено встановленими та перевіреними в судовому засіданні доказами, наявність між сторонами договірних зобов’язань та неналежне виконання таких відповідачем ОСОБА_1, а тому суд вважає підставною вимогу ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитом.

Судом встановлено, що згідно пунктів 1.1.5.21, 2.1.1.12.6.1 умов і правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.

У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.7.6 умов і правил надання банківських послуг передбачена сплата позичальником штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення термінів платежів по будь-якому з грошових зобов’язань тобто несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

Суд враховує вищевикладене, а також бере до уваги те, що відповідно до ст. 549 ЦК України - штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором є недотриманням положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов’язковою для всіх судів України, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та мають враховувати судами загальної юрисдикції при застосування таких норм права.

Таким чином, застосування окрім штрафу, визначеного Умовами та правилами надання банківських послуг, додатково пені - є необґрунтованим, оскільки згідно вимог чинного законодавства, кредитору при притягненні позичальника до цивільної відповідальності через суд, за порушення грошового зобов’язання, слід обирати що стягувати: пеню чи штраф.

З огляду на вищенаведене, зауважуючи, що застосування подвійної юридичної відповідальності за одне й те ж правопорушення суперечить ст. 61 Конституції України, беручи до уваги, що позивач подав заяву про розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та матеріалів, суд визначаючи розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 15.07.2011 року - не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача, в частині стягнення пені та доходить висновку, що в стягненні нарахованої пені в сумі 3200 грн. слід відмовити.

В решті вимог позов є підставним.

Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В частині позовних вимог щодо стягнення судових витрат, суд доходить висновку, що їх слід задовольнити у відповідності до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України — судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджено оплату судового збору в сумі 1600,00 грн. (платіжне доручення № PROM3B80LD від 13 жовтня 2017 року з призначенням платежу — судовий збір, а.с. 1).

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені докази в судовому засіданні, беручи до уваги, що відповідач зобов’язання за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконує, відповідач ухиляється від добровільної сплати заборгованості за кредитним договором, суд вважає що позов ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” слід задовольнити частково.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 ч.1 Перехідних положень (розділ ХІІІ) - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 612, 615, 625, 629, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299 до ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, мешк. с. Плав’я, вул.Визволення, буд. 101, Свалявського району, Закарпатської області про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, мешканця: с. Плав’я, вул. Визволення, буд. 101, Свалявського району, Закарпатської області, заборгованість по кредитному договору на суму 29017,03 грн. (двадцять дев’ять тисяч сімнадцять гривень три коп.), а саме: 2500,28 грн. (дві тисячі п’ятьсот гривень двадцять вісім коп.) - заборгованість за кредитом; 24506,42 грн. (двадцять чотири тисячі п’ятьсот шість гривень сорок дві коп.) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500,00 грн. (п’ятьсот гривень) - штраф (фіксована частина); 1510,34 грн. (одна тисяча п’ятьсот десять гривень тридцять чотири коп.) - штраф (процентна складова) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК” (код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО № 305299).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК” (код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО № 305299) - сплачені судові витрати у сумі 1441,08 грн. (одна тисяча чотириста сорок одна гривна вісім коп.).

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 28.12.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Свалявський районний суд Закарпатської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.М.Жиганська