Ухвала суду № 71352124, 26.12.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/283/2017(м)

264/7038/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Сєдих А.В.

суддів Гришина Г.А., Преснякової А.А.

при секретарі Меляник К.В.

за участю прокурора Григор`євої О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурорів, захисника ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 березня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який має на утримання малолітню дитину – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 30 березня 2015 року Волноваським районним судом Донецької області за частиною 1 статті 263 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням терміном 2 роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.2 ч.2 ст. 115 КК України, і призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Волноваського районного суду Донецької області від 30 березня 2015 року у виді 1 року позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду першої інстанції, 30 серпня 2016 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у дальній від входу в будинок кімнаті за адресою: с.Трудове. вул.Ілліча, 8, Волноваського району Донецької області, помітивши малолітнього сина своєї співмешканки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, на ґрунті особистих неприязних відносин до малолітнього сина своєї співмешканки, який справив природні потреби на підлогу в зазначеній кімнаті, почав бити дитину, а саме: наніс тильною стороною руки не менше 14 ударів в область спини, чим спричинив синці передньої поверхні грудної клітини справа та зліва, правої поперекової області, садно задньої поверхні грудної клітини справа, закриті переломи ребер справа ІV, V, VII, VIII, IX без зміщення, забій нижньої долі правої легені з крововиливом у тканину легень, травматичний розрив правої долі печінки, крововилив у черевну порожнину, крововилив у правий наднирник, які за ступенем тяжкості мають ознаки тяжких тілесних, як небезпечних для життя, і мають прямий причинний зв'язок із настанням смерті, що привело до настання смерті, чого не передбачав ОСОБА_2, хоча повинен був і міг передбачати, так як наносив тілесні ушкодження малолітній дитині. Продовжуючи нанесення ударів, наніс тильною стороною правої руки 13 ударів по голові, чим спричинив синці обличчя, крововилив у м’які покрови голови в лобно-тім’яну область справа та зліва, які утворились не менш ніж від тринадцяти травматичних впливів тупими предметами, незадовго до смерті та за ступенем тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень, причино-наслідкового зв’язку із настанням смерті не мають. Згідно з висновком експертизи від 04.10.2016 року смерть ОСОБА_6 настала в проміжок часу між 22-23 годиною 30 серпня 2016 року.

В апеляційній скарзі прокурор прокуратури Донецької області ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості. Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі прокурор Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв’язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним за п.2 ч.2 ст. 115 КК України та призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду першої інстанції та винести новий вирок, яким виправдати засудженого. Вказує, що в ході судового засідання в суді першої інстанції прокурором не надано жодних доказів того, що обвинувачений навмисно позбавив життя її сина.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить змінити вирок суду першої інстанції, шляхом зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення на ст.. 121 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі та на підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, остаточно призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. Вважає, що висновки суду викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції змінити, перекваліфікувати його дії з п.2 ч.2 ст. 115 КК України на ч.3 ст. 135 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточно призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Вважає вирок суду першої інстанції дуже суровим та незаконним у зв’язку з неправильною кваліфікацією його дії.

Заслухавши суддю-доповідача, промови учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3 та прокурора Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню, апеляційна скарга прокурора прокуратури Донецької області ОСОБА_7 підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку поряд з іншим зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Ухвалюючи вирок суд першої інстанції вищезазначених вимог не дотримався.

Суд першої інстанції, викладаючи у вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, вказав, що ОСОБА_2 завдаючи ударів потерпілому ОСОБА_6, які призвели до настання смерті останнього, таких наслідків не передбачав, хоча повинен був і міг передбачити, так як наносив тілесні ушкодження малолітній дитині.

Таким чином, судом фактично вказано на наявність в діях ОСОБА_2 під час скоєння кримінального правопорушення необережної форми вини.

Між тим, при ухваленні вироку дії ОСОБА_2 кваліфіковані судом за п.2 ч.2 ст. 115 КК України, як умисне кримінальне правопорушення, та саме така кваліфікація підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що вказівка суду першої інстанції на те, що ОСОБА_2 не передбачав наслідків діяння не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

Приймаючи до уваги наведене колегія суддів зазначає, що вищенаведені обставини завадили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Крім того в мотивувальної частини вироку суд не встановив мету нанесення тілесних ушкоджень, а ця обставина вказує на направленість умислу обвинуваченого на скоєння злочину, яка залишилася без уваги.

Відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при ухваленні вироку не було дотримано положень п.2 ч.3 ст. 374 КПК України. Зазначені положення закону виконано не було, що привело до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

На підставі вищезазначеного колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, оскільки при розгляді кримінального провадження було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону.

При новому судовому розгляді кримінального провадження суду першої інстанції необхідно перевірити доводи апеляційних скарг та прийняти по наведеним доводам відповідне рішення, також необхідно перевірити можливість виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_6 не від дій обвинуваченого ОСОБА_2.

Якщо суд першої інстанції в ході нового судового розгляду прийде до висновку про вчинення злочину ОСОБА_2 за таких же обставин, то покарання призначене обвинуваченому являється таким, що не відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність, внаслідок м’якості.

Приймаючи до уваги вищезазначені положення колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3 та прокурора Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Донецької області ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до початку розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: