Постанова № 71350136, 05.12.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14581/17

Провадження № 2-а/263/808/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Соловйова О.Л.,

при секретарі Корольовій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо припинення з 29 травня 2017 року виплати пенсії ОСОБА_1; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області поновити виплату пенсії та виплатити виниклу заборгованість з 29 травня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона здобула право на отримання пенсії за віком. 18.08.2017 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на загальних умовах, відповідно до ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Незважаючи на те, що з 29.05.2017 року позивачці призначена пенсія на загальних умовах її виплата не розпочата по теперішній час. На її звернення щодо причин невиплати пенсії, остання отримала відповідь№22556/02 від 19.10.2017 року, що пенсія нарахована у розмірі 1284, 33грн, але її виплата неможлива через відсутність реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. З вказаними діями відповідача не згодна, оскільки на час звернення по пенсійне забезпечення, постійно проживала та зареєстрована у Центральному районі м.Маріуполя, тому не може та не бажає отримувати довідку внутрішньо переміщеної особи. Переконана, що своїми діями відповідач грубо порушив охоронюване Конституцією України її право на соціальний захист, тим самим позбавив єдиного джерела для існування.

Представник позивача - адвокат Лозинська О.О. звернулась до суду із заявою про підтримку позовних вимог, наполягала на тому, що вимоги відповідача про необхідність обліку позивача, як внутрішньо переміщеної особи не ґрунтуються на вимогах Закону та суперечать фактичним обставинам, оскільки ОСОБА_1 з 13.07.2017 року постійно зареєстрована на території м.Маріуполя.

Представник відповідача Драннікова О.Є. позов не визнала, заперечувала проти задоволення позовних вимог за обставинами наведеними в запереченнях, з яких вбачається, що припинення виплати пенсії пов'язане з вимогами Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». З 29.05.2017 на підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 18.08.2017, призначена пенсія за віком на загальних умовах. Виплата пенсії не проводилась через відсутність реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Для поновлення виплати пенсії їй необхідно надати до управління довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав відмови, підписане керівником уповноваженого органу(УСЗН).

Представник третьої особи: Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради - Кривцун М.В. заперечення відповідача підтримала, вказуючи на необхідність дотримання встановленого порядку обліку внутрішньо переміщених осіб.

Суд, враховуючи позицію сторін, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до інформації, відображеної в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецької області 11.06.1997, ОСОБА_1 з 13.07.2017 зареєструвала своє місце проживання за адресою:АДРЕСА_1. (а.с.4)

Згідно довідці про отримання (неотримання) допомоги №9852 від 17.08.2017 ОСОБА_1 на обліку в УСЗН, як внутрішньо переміщена особа не перебуває.

За інформаційним листом №22556/02 від 19.10.2017 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області повідомило відповідачку про те, що з 29.05.2017 на підставі заяви від 18.08.2017 №5308 призначена пенсія за віком на загальних умовах, розмір якої складає 1284,33грн, але її виплата неможлива із-за відсутності реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. (а.с.8)

Так, у відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законі України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

Згідно п.1 ч.1ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтями 44, 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Позивачка є громадянкою України і у відповідності до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та набула право на отримання пенсії за віком, яка була їй призначена, що визнається сторонами.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

За правилами частини другої статті 49 цього Закону, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до пункту 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1(у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачку ОСОБА_1 прийнято на облік до Центрального об'єднаного ПФУ м. Маріуполя з 29.05.2017 року, тобто в розпорядженні відповідача є документи, необхідні для поновлення виплати пенсії.

Відповідно до п. 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 2 ст.71 КАС України, передбачений обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Посилання відповідача у запереченнях на ненадання позивачем довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи безпідставне, так як жодною нормою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено, що для виплати пенсії на загальних підставах необхідно надати вище згадану довідку. Крім того, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення виплати призначеної пенсії, як відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи, на що посилався представник відповідача у своїх запереченнях та при прийнятті рішення про припинення виплати пенсії позивачу.

Відповідно до ч.3 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України, не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України, як актом прямої дії.

З огляду на вищевикладене, постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилається відповідач, є підзаконним нормативно-правовим актом, який не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Таким чином, судом встановлено, що припинення виплати пенсії позивачу з часу її призначення, тобто з 29.05.2017 року було пов'язане саме з перевіркою інформації щодо реєстрації позивача в Єдиній базі даних переміщених осіб, обґрунтоване не наданням останньою довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, чим відповідачем проігнороване право позивача на отримання пенсії на загальних підставах.

Зокрема, з вказаного часу до спірних правовідносин не підлягало застосуванню законодавство, яким врегульовано питання виплати (відновлення) пенсії внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, як от Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Системний аналіз наведених положень законодавства, в контексті встановлених судом обставин справи, дає підстави для висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для відмови позивачу у виплаті їй пенсії та покладення на неї обов'язку щодо надання довідки про взяття на облік, як внутрішньо переміщеної особи.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо припинення з 29 травня 2017 року виплати пенсії ОСОБА_1

Згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача виплатити пенсію починаючи з 29.05.2017 року, тобто з часу її призначення, підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми за один місяць, тому зазначену постанову необхідно звернути до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до наведеного з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 72, 86, 94, 159, 161, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо припинення з 29 травня 2017 року виплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, виплату пенсії за віком з 29 травня 2017 року.

Постанова суду в частині виплати ОСОБА_1 пенсії за віком за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Постанову суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя О. Соловйов