Рішення № 71349564, 21.12.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

21.12.2017 227/3405/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 грудня 2017 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю секретаря: Верній М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 9721,14 грн., яка складається з: 4983,50 грн. заборгованості за основним боргом (тілом кредиту); 2912,63 грн. заборгованості за нарахованими відсотками; 1533,14 – інфляційні витрати від простроченої суми заборгованості; 291,87 грн. – 3% річних прострочених сум заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16 жовтня 2013 року сторони уклали договір № 1770462 про відкриття та обслуговування рахунків і випуск платіжних карток, згідно умов якого відповідач отримав 5000,00 грн. на строк дії платіжної картки зі сплатою 24 % річних. Відповідно до п. 4.4. Додаткового договору до Договору № 1770462 відповідач зобов’язався щомісячно отримувати звіт (виписку) по рахунку та сплачувати за кредитом всі платежі на підставі цього звіту (виписки) по рахунку, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним або на початку операційного дня, наступного за вихідним, святковим днем або неробочим згідно з договором. Відповідач свої зобов’язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує у зв’язку з чим станом на 11 вересня 2017 року утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак, звернувся в суд з клопотанням про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через опублікування оголошення у газеті «Урядовий кур’єр». Із заявою про розгляд справи у відсутність відповідача та з повідомленням причин неявки до суду не звертався. Відзив на позовну заяву до суду не надавав.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України (в редакції, яка набула чинності з 15 грудня 2017 року), у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

Матеріалами справи встановлено, що 16 жовтня 2013 року між ПАТ "Державний Ощадний банк України" в особі ТВБВ№10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір №1770462 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, відповідно до п. 1.1 якого, банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26256501736586 в Гривні на умовах тарифного пакету «Зарплатний», тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку. Банк надає клієнту платіжну картку MasterCard Elektronic 0 грн.. Процентна ставка на залишок коштів за рахунком складає 0,00 грн. процентів річних. Процентна ставка на залишок коштів за послугою «Мобільні заощадження» складає 7,00 процентів річних. (а.с.12)

Згідно п. 1.1. Додаткового Договору № 1 до Договору №1770462 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, сторонами узгоджено викладення пункту 1.1 первісного договору в новій редакції, при цьому сторони домовилась про наступний предмет договору: банк відкриває клієнту рахунок за тарифним пакетом «Зарплатний», а саме: поточний рахунок № 26256501736586 у Гривні України на умовах тарифного пакету «Зарплатний», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ банку, надає клієнту платіжну картку MasterCard Elektronic 0 грн., з процентною ставкою на залишок коштів по рахунку 0,00 % річних, процентною ставкою на залишок коштів за послугою «Мобільні заощадження» 7,00 % річних. (а.с.11)

Згідно п. 1.1.4 Додаткового договору №1, Банком встановлено клієнту кредит у розмірі 5000,00 грн., строк дії кредиту встановлено на відповідний період дії платіжної картки, процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 24,00% річних (2% на місяць) і сплачується щомісячно. Процентна ставка за Несанкціонованим овердрафтом складає 35,00% річних (2,9 % на місяць), щомісячна плата за обслуговування невикористаної частини встановленого Кредиту складає 0,00% річних, за умов безготівкового розрахунку Платіжною карткою за товари та послуги, процентна ставка за користування Кредитом протягом Грейс - періоду складає 0,001% річних. Цей додатковий договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом строку дії Договору і є невід’ємною частиною Договору. (а.с.11)

Згідно п. 4.9. Додаткового договору №1, Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим договором та застосувати процедуру звернення стягнення на майно клієнта згідно чинного законодавства України (в тому числі звернути стягнення на грошові кошти, що розміщені на будь-якому рахунку клієнта) у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов’язань щодо вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим Договором, в тому числі: затримання сплати клієнтом кредиту (його частини) та/або перевищення витратного ліміту (Несанкціонованого овердрафту) та/або процентів, обов’язок сплати яких передбачений Договором, щонайменше на один календарний місяць; затримання сплати клієнтом комісійних винагород Банку, обов’язок сплати яких передбачений цим Договором; або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш ніж на 10 відсотків; або несплати клієнтом більше однієї виплати за цим Договором, яка перевищує п’ять відсотків суми Кредиту.

Пунктом 4.4. Додаткового договору №1 передбачено зобов’язання клієнта щомісячно отримувати звіт (виписку) по рахунку та сплачувати за кредитом всі платежі на підставі цього звіту (виписки) по рахунку, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним або на початку операційного дня, наступного за вихідним, святковим, днем чи неробочим згідно з Договором. В разі порушення строку сплати платежів за Договором Клієнт зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.6. Додаткового договору № 1, у разі виникнення простроченої заборгованості за рахунком та кредитом, її непогашення у строки, визначені Правилами, клієнт гарантує повернення сум такої заборгованості банку всіма належними йому коштами, майном, майновими правами, тощо.

Як вказує позивач у позовній заяві, на яку відповідачем не надано відзиву із запереченнями проти заявлених вимог, ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за договором не виконувала, кредит в порядку та сумах, зазначених вище, не погашала, у зв'язку із чим станом на 11 вересня 2017 року заборгованість становить 9721,14 грн., яка складається з: 4983,50 грн. заборгованості за основним боргом (тілом кредиту); 2912,63 грн. заборгованості за нарахованими відсотками; 1533,14 – інфляційні витрати від простроченої суми заборгованості; 291,87 грн. – 3% річних прострочених сум заборгованості. (а.с.5)

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язаннні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язанння (неналежне виконання).

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. (стаття 625 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі наведеної норми, зважаючи на невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, позивачем за період з 26 травня 2014 року по 11 вересня 2017 року нараховані та заявлені до стягнення інфляційні витрати від простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 1533,14 грн. та 3% річних простроченої суми заборгованості у розмірі 291,87 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.6-8)

Вирішуючи питання щодо стягнення інфляційного нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, суд враховує висновки, викладені у п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до яких за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. При цьому слід ураховувати, що проценти на неустойку не нараховуються (частина друга статті 550 ЦК).

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорюванню чи на захист інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При зверненні до суду з позовними вимогами щодо стягнення заборгованості за кредитним договором позивач послався на норми ст. 549 та 589 ЦК України. Проте, суд не може застосувати дані норми до спірних правовідносин, оскільки стаття 549 ЦК України встановлює засоби забезпечення захисту майнових прав кредитора у разі порушення боржником зобов’язання, нормами ст. 589 ЦК України встановлено правові наслідки невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою. При укладенні договору № 1770462 про відкриття та обслуговування рахунку, випуску та надання платіжної картки, та Додаткового договору № 1 забезпечення заставою виконання зобов’язання сторонами не узгоджувалось. А при зверненні до суду позивачем заявлені вимоги лише щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, заборгованості по процентам, інфляційних витрат від простроченої суми заборгованості та трьох процентів річних від суми заборгованості. Вимоги щодо стягнення штрафів та пені за порушення боржником зобов’язання позивачем не заявлялись. Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні правовідносини, до яких можливо застосувати вищевказані норми права.

З цих підстав, аналізуючи в сукупності наведені вище обставини, враховуючи відсутність відзиву з запереченнями проти позовних вимог, судом встановлено порушення інтересів позивача внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, які підлягають до захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором №1770462 від 16 жовтня 2013 року в сумі 9721,14 грн., яка складається з: 4983,50 грн. заборгованості за основним боргом (тілом кредиту); 2912,63 грн. заборгованості за нарахованими відсотками; 1533,14 – інфляційні витрати від простроченої суми заборгованості; 291,87 грн. – 3% річних прострочених сум заборгованості.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, в користь позивача із відповідача слід стягнути понесені судові витрати по справі, зокрема 1600,00 грн. судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 280-284, 288 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610, 612, 624, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Северна, вуд. 14), на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09334702, адреса місцезнаходження: 84302, АДРЕСА_1) заборгованість за Договором № 1770462 від 16 жовтня 2013 року, що виникла станом на 11 вересня 2017 року, в розмірі 9721 (дев’яти тисяч сімсот двадцяти однієї) гривні 14 копійок, яка складається з: 4983,50 грн. заборгованості за основним боргом (тілом кредиту); 2912,63 грн. заборгованості за нарахованими відсотками; 1533,14 – інфляційні витрати від простроченої суми заборгованості; 291,87 грн. – 3% річних прострочених сум заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Северна, вуд. 14), на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09334702, адреса місцезнаходження: 84302, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 1600 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.С. Мацишин

21.12.2017