Рішення № 71349358, 29.12.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10185/17

Провадження № 2/219/4237/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Шкурат К.В., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бахмутської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1) звернулася до суду з позовом до Бахмутської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44), який згодом було уточнено, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла її мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько ОСОБА_5. Після смерті батьків відкрилася спадщина на майно, а саме житловий будинок №26 загальною площею 42,0 кв.м, житловою площею 20,5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 Позивач, як дочка померлих є спадкоємцем першої черги за законом, відповідно до ст. 1261 ЦК України. Після смерті спадкодавців, позивач є єдиним спадкоємцем, яка постійно проживала із спадкодавцями, на час відкриття спадку, вважається такою, що прийняла спадок відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Крім того за час проживання у вказаному будинку, отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 656,6 кв.м., виданий виконкомом Артемівської міської ради від 15.09.1993 року №412. Земля передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, який розташований на території Артемівської міської ради по пров. Червоному №26. У встановлений законом строк, вона не подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, оскільки постійно проживала зі спадкодавцями та зареєстрована за вказаною адресою, а інших спадкоємців першої черги за законом не має. На підставі викладених обставин позивач звернулася до суду із дійсним позовом.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 вересня 2017 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків стром п'ять днів з дня отримання ухвали. Ухвалою судді від 25 вересня 2017 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 годину 30 хвилин 05 жовтня 2017 року. 05 жовтня 2017 року розгляд справи відкладено до 11 години 00 хвилин 10 листопада 2017 року за клопотанням представника відповідача про витребування додаткових доказів по справі. 10 листопада 2017 року розгляд справи відкладено до 11 години 30 хвилин 04 грудня 2017 року у зв'язку із перебуванням судді в іншому процесі. 04 грудня 2017 року розгляд справи відкладено до 09 години 45 хвилин 21 грудня 2017 року за клопотанням представника позивача про витребування додаткових доказів.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на підставі викладених у ній обставин, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача Бахмутської міської ради в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надавши заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Як вбачається з письмових пояснень наданих представником відповідача 05.10.2017 року Бахмутська міська рада вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно і потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. Оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, а ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР 1963 року. Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Згідно ст.ст. 525,548 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини і знається день смерті спадкодавця; прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Згідно з ч. 2 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. За положеннями п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року вважається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Згідно ст.560 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Згідно ст.561 ЦК УРСР 1963 року, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, при розгляді справ про спадкування судам слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

В матеріалах справи відсутня постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, що не відповідає абзацу 2, 3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», згідно якого за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

У разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з'ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Згідно ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Артемівську Донецької області, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 11 січня 1992 року (а.с.18-19)

08 жовтня 1964 року між громадянином ОСОБА_6 та громадянкою ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого 08.10.1964 Артемівським міським бюро РАЦС Донецької області. Прізвище дружини після укладання шлюбу - ОСОБА_6 (а.с.5).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 року Артемівським РАЦС, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року в місті Артемівську (а.с.3).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого повторно 05 вересня 2017 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року в місті Артемівську (а.с.4).

Згідно копії державного акту на право власності на землю серії ДН, виданого ОСОБА_2, яка мешкає по АДРЕСА_1, на підставі рішення виконкому Артемівської міської ради від 15 вересня 1993 року №412, їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 656,6 кв.м. Земельна ділянка розташована на території Артемівської міської ради, по АДРЕСА_1. Землю передано для будівлі і обслуговування житлового будинку (а.с.6).

Як вбачається з довідки №2741 виданої 22.08.2017 року Головою квартального комітету №2 ОСОБА_8, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, з 11.01.1992 року та проживає за даною адресою одна (а.с.7)

Згідно довідки №367 від 31.12.2012 виданої КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації» житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, посвідченого першою Артемівською нотаріальною конторою № 7103 від 31.12.1986 року (а.с13).

Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 23.02.1990 року, власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с.14-16).

Згідно листа №19/43 від 29.08.2017 року, архівний відділ Бахмутської міської ради повідомляє ОСОБА_2, що на державному зберіганні у архівному відділі по архівному фонду №37 «Артемівська міська рада, виконавчий комітет» зберігаються документи за 1992-2010 роки. Документи включно по 1991 рік з урахуванням попередніх років по вищезазначеному фонду передано на державне зберігання до Держархіву Донецької області. У зв'язку з чим, надати архівну копію рішення виконкому Артемівської міської ради від 31.12.1986 року №7103 не має можливості. Запропоновано звернутися до Держархіву Донецької області (а.с.8).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №106111459 від 04.12.2017 року, за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на будинок АДРЕСА_1 - відомості відсутні (а.с.59).

Як вбачається з листа Першої Бахмутської державної нотаріальної контори №2315/01-16 від 07.12.2017 року, згідно даних з реєстру спадкових справ спадкова справ на майно ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року. Та на майно ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, спадкові справи не відкривалися, тобто ніхто не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Згідно інформаційної довідки №50113847 від 01.12.2017 року за параметрами запиту ОСОБА_5 відомості в Спадковому реєстрі відсутні. Згідно інформаційної довідки №50113847 від 01.12.2017 року за параметрами запиту ОСОБА_4 відомості в Спадковому реєстрі відсутні (а.с.66-68).

Згідно листа Першої Бахмутської державної нотаріальної контори №2441/01-16 від 16.12.2017 року, надати копію договору про право забудови, посвідченого Першою Артемівською державною нотаріальною конторою від 31.12.1986 року на ім'я ОСОБА_2, не представляється можливим, оскільки даний договір за 1986 рік був переданий на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву, який знаходиться у зоні проведення АТО (а.с.71).

Згідно листів Державного архіву Донецької області №01-26/38 від 17.10.2017 року, № 01-26/37 від 17.10.2017 року, надати архівну копію рішення Артемівської міської ради від 31 грудня 1986 року №7103 щодо договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, а також архівну копію рішення Артемівської міської ради від 20 червня 1990 року №235/1 щодо затвердження акту приймання за фондами держархіву області неможливо, оскільки Держархів області призупинив діяльність по використанню архівних документів з 08.12.2014 року у зв'язку з тим, що всі документи залишилися у м. Донецьку на території, тимчасово непідконтрольній органам державної влади України (а.с.73-74).

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно положень ст. ст.524,529 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців (ст.. 549 ЦК УРСР).

До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Статтею 13 Закону України «Про власність» передбачено, що одним із об'єктів права приватної власності громадян є житлові будинки.

Як роз'яснив судам Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. У разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з'ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Враховуюче те, що позивачем не надані докази, що підтверджують право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 суд вважає, що заявлені вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 5,12,81,141,229,263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Бахмутської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М.Фролова