Рішення № 71349278, 26.12.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2170/17

Провадження № 2/219/1936/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

20 грудня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., при секретарі Шкурат К.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до 8 Державного пожежно-рятувальний загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті ДТП,

В С Т А Н О В И В:

13.03.2017 року заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону (місцезнаходження: 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18а) в інтересах держави в особі ОСОБА_5 оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6) в особі військової частини польова пошта В3575 (місцезнаходження: 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду,70) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце реєстрації: Донецька область, м. Бахмут, пров.2-й Трояндовий,18), рнокпп НОМЕР_1), в якому просить стягнути з відповідача на користь держави в особі ОСОБА_5 оборони України в особі військової частини – польова пошта В3575 завдану матеріальну шкоду в розмірі 285353,27 грн.

Як вбачається з наказу командира військової частини – польова пошта В3575 від 29.06.2017 р. №234 про перехід на умовне найменування, з 30 червня 2017 року здійснено перехід на організацію умовного найменування – військова частина А1080 (т.2, а.с.1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 липня 2014 року молодший сержант ОСОБА_6 відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В3575 № 149, призначений на посаду командира евакуаційного відділення - такелажника евакуаційного взводу евакуаційної роти та зарахований до списків особового складу частини та на усі види забезпечення.

На підставі наряду № 430/14 від 24.11.2014 та № 40/15 від 05.02.2015 молодший сержант ОСОБА_6 прийняв військове майно, зокрема: ТРМ-80 №№ 143, 147, 35, 41, 106, 117, 458, 472, 1019, 34, 753, 20, 222, 474, що підтверджується його особистим підписом.

06.03.2015 р. молодший сержант ОСОБА_6 з метою тимчасово ухилитись від виконання обов’язків з військової служби, не з’явився вчасно до військової частини - польова пошта В3575 та перебував за місцем своєї реєстрації: Донецька обл., м. Бахмут, провулок 2-й Трояндовий, буд. 18, де проводив час на власний розсуд.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.11.2016 р. ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком на 2 роки.

12.12.2016 р. під час прийому - передачі майстерень ТРМ-80 №№ 143, 147, 35, 41, 106, 117, 458, 472, 1019, 34, 753, 20, 222, 474, які рахуються за матеріально відповідальною особою молодшим сержантом ОСОБА_6, старшим прапорщиком ОСОБА_7 виявлено нестачу матеріальних засобів, що зазначено в актах технічного стану Ф12.

Загальна сума збитків, заподіяних втратою військового майна по бронетанковій та автомобільній службі становить 285 353,27 грн.

Матеріалами перевірки встановлено, що знаходячись на посаді командира відділення евакуаційної роти евакуаційного батальйону військової частини - польова пошта В3575, відповідно до ст.ст. 3, 7 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст.ст. 9, 11, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 5, 13, 14, 15, «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 4 серпня 2000 року, відповідав за зберігання озброєння, техніки, спорядження та за утримання їх у належному стані та зобов'язаний щоденно оглядати та постійно утримувати в порядку та справності озброєння, техніку і майно відділення, стежити за їх наявністю; своєчасно доповідати заступникові командира взводу про випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів.

Проте, на порушення зазначених вимог законодавства, молодшим сержантом ОСОБА_6, внаслідок безвідповідального ставлення до закріпленого за ним військового майна та техніки, останнім спричинено його нестачу.

Зазначений факт нестачі матеріальних засобів військового майна ТРМ-80 підтверджується актом проведення службового розслідування.

Відповідно до п. 5.2 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністра оборони України № 82 від 15.03.2004 року молодший сержант ОСОБА_6 ознайомлений з Актом службового розслідування, що підтверджується його особистим підписом. При цьому, жодних заперечень з боку молодшого сержанта ОСОБА_6 у акті не зазначено.

20.12.2016 р. молодшого сержанта ОСОБА_6, на підставі п. «є» ч.8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» звільнено у запас.

Ухвалою судді від 31 березня 2017 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 годину 00 хвилин 11 квітня 2017 року. 11 квітня 2017 року відкладено розгляд справи до 10 години 00 хвилин 05 травня 2017 року у зв’язку із неявкою відповідача. 05 травня 2017 року відкладено розгляд справи до 15 години 00 хвилин 31 травня 2017 року у зв’язку із неявкою представника позивача. 31 травня 2017 року ухвалою суду було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача щодо передачі справи за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва та відкладено розгляд справи до 13 години 00хвилин 19 червня 2017 року у зв’язку з клопотанням представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи. 19 червня 2017 року відкладено розгляд справи до 14 години 00 хвилин 15 серпня 2017 року за клопотанням представника позивача у зв’язку з проведенням внутрішнього аудити, висновки якого можуть мати значення для справи. 15 серпня 2017 року відкладено розгляд справи до 10 години 00 хвилин 11 вересня 2017 року за клопотанням представника позивача у зв’язку проведенням аудиту та необхідністю в подальшому провести додаткове службове розслідування. 11 вересня 2017 року відкладено розгляд справи до 10 години 00 хвилин 02 жовтня 2017 року у зв’язку із неявкою представника позивача. 02 жовтня 2017 року відкладено розгляд справи до 10 години 30 хвилин 01 листопада 2017 року за клопотанням прокурора. 01 листопада 2017 року відкладено розгляд справи до 09 години 00 хвилин 28 листопада 2017 року у зв’язку із неявкою представника позивача, відповідача та прокурора. 28 листопада 2017 року відкладено розгляд справи до 13 години 00 хвилин 13 грудня 2017 року за клопотанням представника відповідача для ознайомлення з матеріалами справи. 13 грудня 2017 року відкладено розгляд справи до 08 години 00 хвилин 20 грудня 2017 року за клопотанням представника відповідача та необхідністю позивача надати пояснення.

Прокурор Гома В.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з наведених в позові підстав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача військової частини А -1080 ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з наведених в позові підстав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись також на звіт про результати аудиту відповідальності фінансово-господарської діяльності та фінансового аудиту військової частини А1080 за період з 01.03.2015 по 01.05.2017, наказ про проведення повторного службового розслідування за фактом нестачі матеріальних засобів військового майна ТРМ-80, акт про проведення повторного службового розслідування за фактом нестачі матеріальних засобів військового майна ТРМ-80, наказ про результати проведення аудиту відповідності та фінансово - господарської діяльності військової частини А1080.

Представник позивача ОСОБА_5 оборони України ОСОБА_9 до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав письмові пояснення у справі, в яких просив позов задовольнити з підстав аналогічних у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі з тих підстав, що в 2014 році з м. Миколаїв його було відряджено до м. Артемівська

в якості такелажника, до його обов’язків входило завантаження та розвантаження автомобілів ЗІЛ на залізничні платформи. З ним були два лейтенанти, вони були повинні отримати техніку. За автомобілі він розписувався, що було в них він не знає. Його відправили до м. Миколаєва, автомобілі були вже відправлені. Він приїхав до військової частини, здав документи та спитав у майора де він може розташуватися, він йому відповів, звідки приїхав там і розташовуйся, гуртожитку йому не надали і він поїхав, був відсутній у військовій частині півтора роки, за що був засуджений. 20.09.2016 повернувся до військової частини та не цікавився де перебуває техніка . Після вироку йому кожен день казали щоб він пломбував автомобілі. Його не відпускали з військової частини доки він з прапорщиком не обійшов усі автомобілі, в бухгалтерії все було підписано, потім його відпустили з військової частини. Вказує, що у військовій частині м. Миколаєва він був солдатом такелажником, після залишення ним військової частини йому було присвоєно звання молодшого сержанта та призначено на посаду командира евакуаційного відділення, стверджує, що він не знав про цей факт. Просить відмовити в задоволені позову, оскільки його вини у заподіянні шкоди не має.

Представник позивача ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі зокрема з тих підстав, що не доведено вини відповідача у завданні ним майнової шкоди державі внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків. Вказує, що саме позивач повинен довести факт порушення його прав відповідачем. У даній справі позов заявлено двома позивачами ОСОБА_5 оборони України та Військовою частиною В3575. Звертаючись до суду позивач ОСОБА_5 оборони України не зазначило, яким чином порушені його майнові права чи інтереси відповідачем, та які правові підстави для стягнення спірних коштів на користь ОСОБА_5 оборони України. Позовна заява не містить жодних обґрунтувань з цього приводу. Навпаки у позовній заяві зазначено, що майнова шкода спричинена Військовій частині В3575. Предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок нез’явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин. В обґрунтування позову позивачі посилались на те, що вина відповідача у спричинені державі майнової шкоди на суму 285353,27 гривень повністю доведена вироком у кримінальному провадженні. Вирок суду не містить жодних посилань на розмір майнової шкоди, яка була заподіяна державі внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_6. Позивачі не зазначили у позові, де, коли, на підставі якого наказу і з якою метою-для користування, для передачі іншій особі чи на відповідальне зберігання відповідач отримав військове майно-майстерні ТРМ-80-1. Не надано посадової інструкції відповідача з зазначенням його посадових обов’язків. Не доведено про наявність у відповідача посадових обов’язків, за якими він був зобов’язаний прийняти військову техніку на відповідальне зберігання, відповідно до вимог КЗпП України. Не зазначено правові підстави для видання командиром в/ч м. Миколаєва наказу про відрядження відповідача з в/ч м. Миколаєва до в/ч м. Артемівська для отримання військової техніки, яку він в подальшому повинен був зберігати та нести за це повну матеріальну відповідальність. Відсутній наказ про відрядження відповідача з в/ч м. Миколаєва до в/ч м. Артемівська для отримання військової техніки з в/ч м. Артемівську та її доставки до вантажоодержувача-в/ч м. Миколаєва. Не зазначено про те, хто був безпосереднім командиром чи начальником відповідача у в/ч в м. Миколаєві, який повинен був контролювати отримання військової техніки відповідачем та її доставку до в/ч В3575 до м. Миколаєва і взяття техніки на бухгалтерський облік. Не надано акту прийому-передачі за нарядом №430/14 від 25.12.2014 р відповідачу від вантажовідправника в/ч А 2730 м. Артемівська для вантажоодержувача в/ч А 1080 м. Миколаєва кожної одиниці військової техніки та повного опису майна, яке знаходилося у кожній майстерні. В наряді №430/14 від 25.12.2014 р зазначено код операції «Передавання», і нічого не зазначено, що відповідач приймає це майно на своє відповідальне зберігання. Тобто відповідач отримав військову техніку для подальшої передачі відповідній посадовій особі у в/ч А1080 у м. Миколаєві, а не для подальшого відповідального зберігання. Не зазначили дату, час та обставини доставки відповідачем в грудні 2014 р до в/ч у м. Миколаєві отриманої військової техніки. Не зазначено правових підстав та правил отримання Відповідачем за нарядом №40/15 від 05.02.2015 р військової техніки з в/ч м. Артемівську до в/ч м. Миколаєва. Не надано акту прийому-передачі за нарядом №40/15 від 05.02.2015 р. відповідачу від вантажовідправника в/ч А 2730 м. Артемівська для вантажоодержувача в/ч А 1080 м. Миколаєва кожної одиниці військової техніки. Не зазначили чинне законодавство, яким передбачено правила складання необхідних прибуткових бухгалтерських документів про взяття на бухгалтерський облік в/ч у м. Миколаєві від відповідача кожної одиниці військової техніки в грудні 2014 р та в лютому 2015 р. Не надано документів про взяття позивачем на бухгалтерський облік в/ч у м. Миколаєві для відповідного утримання кожної одиниці військової техніки, отриманої від відповідача в грудні 2014 р та в лютому 2015 р, та складання про це відповідних бухгалтерських документів. Не зазначено вимоги законодавства до правил передачі командиром в/ч у м. Миколаєві відповідачу на відповідальне зберігання військової техніки, отриманої за нарядом №430/14 від 25.12.2014 р. Не зазначено вимоги законодавства до правил передачі командиром в/ч у м. Миколаєві відповідачу на відповідальне зберігання військової техніки, отриманої за нарядом №40/15 від 05.02.2015 р. Не зазначено вимоги законодавства до правил складання документів при передачі від командира в/ч у м. Миколаєві відповідачу військової техніки на відповідальне зберігання, отриманої за нарядом №430/14 від 25.12.2014 р. Не зазначено вимоги законодавства до правил складання документів при передачі від командира в/ч у м. Миколаєві відповідачу військової техніки на відповідальне зберігання, отриманої за нарядом №40/15 від 05.02.2015 р. Не зазначено вимоги законодавства про обов’язкове складання письмового договору між командиром в/ч у м. Миколаєві та відповідачем про повну матеріальну відповідальність відповідача, у зв’язку з прийняттям відповідачем на відповідальне зберігання військової техніки, отриманої в в/ч в м. Артемівську в грудні 2014 та в лютому 2015 р. Не надано документів, які складалися в грудні 2014 р та в лютому 2015 р посадовими особами в/ч у м. Миколаєві, при передачі військової техніки, отриманої в м. Артемівську в грудні 2014 р та в лютому 2015 р, відповідачу на відповідальне зберігання. Не надано наказів командира в/ч у м. Миколаєві в грудні 2014 р та в лютому 2015 р про місце зберігання військової техніки, отриманої відповідачем на відповідальне зберігання, про правила доступу до неї інших військовослужбовців в денний та нічний час та про порядок охорони цієї техніки в денний і нічний час. Не зазначено вимоги законодавством до правил користування військової техніки (майстерень ТРМ-80-1), отриманої відповідачем на відповідальне зберігання, іншими військовослужбовцями у разі хвороби відповідача, знаходження у відрядженні, відпустці чи звільнення зі Збройних Сил України. Не надано доказів про місцезнаходження, час доби та вид робіт які виконував Відповідач у в/ч В3575 в м. Миколаєві в період з 25 грудня 2014 р до 06 березня 2015 р. Не надано документів про місце, час доби, спосіб та умови зберігання відповідачем на території в/ч частині в м. Миколаєві отриманої військової техніки (майстерень ТРМ-80) в період з 25 грудня 2014 р по 06 березня 2015 р. Не зазначено, хто, де, коли, о котрій годині та яким чином доповів командиру в/ч у м. Миколаєві про самовільне залишення відповідачем місця служби 06.03.2015 року. Виданого командиромНе надано до суду наказу командира в/ч у м. Миколаєві від 06.03.2015 р після виявлення самовільного залишення місця служби Відповідачем про охорону та про проведення інвентаризації майстерень ТРМ-80, отриманих відповідачем на зберігання, про передачу їх на відповідальне зберігання іншому військовослужбовцю, у зв’язку з самовільним залишенням відповідачем військової частини 06.03.2015 року. Не зазначено вимоги законодавства до правил проведення інвентаризації, складу комісії та строків її завершення у в/ч у м. Миколаєві військової техніки, отриманої відповідачем на зберігання у зв’язку з його самовільним залишенням військової частини 06.03.2015 р. Не надано Акту інвентаризації, складеного у березні 2015 р про матеріальний стан військової техніки, отриманої відповідачем на зберігання. Не зазначено вимог законодавства до дій командира в/ч до створення належних умов для подальшого зберігання військової техніки у випадку самовільного залишення відповідачем місця служби та залишення без охорони військової техніки, переданої відповідачу на відповідальне зберігання. Дату повідомлення Не надано наказу командира в/ч, яким надавалося право іншим військовослужбовцями та яким чином користуватися військовою технікою (майстернями ТРМ-80), переданою відповідачу на відповідальне зберігання, з 25.12. 2014 р до 6.03.2015р, і з 07.03.2015 р до 20.09.2016 р - до дня повернення Відповідача до військової частини. Не надано документів про підстави та умови користування іншими військовослужбовцями військовою технікою (майстернями ТРМ-80), переданою відповідачу на відповідальне зберігання, з 25.12.2014 р до 6.03.2015р і з 07.03.2015 р до 20.09.2016 р до дня повернення Відповідача до в/ч. Не зазначили дату та місце ознайомлення відповідача у вересні 2016 року безпосереднім командиром (чи начальником) у м. Миколаєві з актом інвентаризаційної комісії про проведення інвентаризації військового майна в березні 2015 р, отриманого відповідачем на відповідальне зберігання. Не надали наказу командира в/ч у м. Миколаєві, виданого в грудні 2016 р, про інвентаризацію комісією майстерень ТРМ-80, отриманих відповідачем на відповідальне зберігання, передачу їх на відповідальне зберігання старшому прапорщику ОСОБА_7, у зв’язку з самовільним залишенням відповідачем військової частини. Не надали акту інвентаризації, проведеної в грудні 2016 р, з зазначенням виду, найменування та кількості військового майна, нестача якого була виявлена інвентаризаційною комісією з участю відповідача в грудні 2016 р під час інвентаризації військової техніки, переданої відповідачу на відповідальне зберігання. Не зазначили правові підстави для складання довідок-розрахунків посадовими особами в/ч у м. Миколаєві на невистачаюче автомобільне та інше військове майно, яке було передано відповідачу на зберігання з 25.12 2014 р та з 05.02. 2015 р. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв’язку з відсутністю вини відповідача.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволення з наступних підстав.

18 липня 2014 року молодший сержант ОСОБА_6 відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В3575 № 149, призначений на посаду командира евакуаційного відділення - такелажника евакуаційного взводу евакуаційної роти, який прибув до військової частини А2730 м. Артемівськ Донецької області та зарахований до списків особового складу частини та на усі види забезпечення (т.1, а.с.7).

Відповідно до наказу командира військової частини – польова пошта В3575 від 23.07.2014 р. №152, старшого солдата ОСОБА_6, призначеного наказом Начальника Озброєння на посаду командира евакуаційного відділення - такелажника евакуаційного взводу евакуаційної роти віл 04.06.2014 року №29-ПМ, вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов’язків за посадою 22 липня 2014 року (т.1, а.с.8).

На підставі наряду № 430/14 від 24.11.2014 та № 40/15 від 05.02.2015 молодший сержант ОСОБА_6 прийняв військове майно, зокрема: ТРМ-80 №№ 147, 35, 41, 106, 117, 458, 1019, 20, 222, 474, що підтверджується його особистим підписом т.1, а.с.20,21.

06.03.2015 р. молодший сержант ОСОБА_6 з метою тимчасово ухилитись від виконання обов’язків з військової служби, не з’явився вчасно до військової частини - польова пошта В3575 та перебував за місцем своєї реєстрації: Донецька обл., м. Бахмут, провулок 2-й Трояндовий, буд. 18, де проводив час на власний розсуд. 20.09.2016 р. о 8-00 годині молодший сержант ОСОБА_6 самостійно з’явився до ВЧ В3575 та приступив до виконання своїх обов’язків. Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.11.2016 ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України, останнього звільнено від відбування покарання, якщо він протягом 2 років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов’язки (т.1, а.с.8).

З рапорту командиру взводу роти РВББТ ОСОБА_7 вбачається, що під час прийому - передачі майстерень ТРМ-80 №№ 143, 147, 35, 41, 106, 117, 458, 472, 1019, 34, 753, 20, 222, 474, які рахуються за матеріально відповідальною особою молодшим сержантом ОСОБА_6, старшим прапорщиком ОСОБА_7 виявлено нестачу матеріальних засобів, що зазначено в актах технічного стану Ф12 та відомостях некомплекту (т.1, а.с.17).

З пояснювальної записки командиру взводу ОСОБА_7 вбачається, що при прийманні майстерень ТРМ-80 №№ 143, 147, 35, 41, 106, 117, 458, 472, 1019, 34, 753, 20, 222, 474 були виявлені нестачі матеріальних засобів, які вказані в актах технічного стану форми 12 та відомостях некомплекту. Ці майстерні рахувалися за молодшим сержантом ОСОБА_6 про що свідчить його підпис в актах форми 12 та відомостях некомплекту (т.1, а.с.18).

З пояснювальної записки командиру відділення ОСОБА_6 вбачається, що в 2015 році прийняв автомобілі ТРМ-80 з військової частини А270 в розмірі 14 одиниць, після чого залишив військову частину в якій проходив службу. Після повернення до частини вони були викрадені (т.1, а.с.19).

Нестача майна по бронетанковій службі підтверджується довідкою - розрахунком № 3732 від 16.12.2016 на невистачаюче майно БТС ТРМ-80 №№ 143, 147, 35, 41, 106, 117, 458, 472, 1019, 34, 753, 20, 222, 474 матеріально відповідальної особи молодшого сержанта ОСОБА_6 станом на 15.12.2016 р. з відомостями визначення залишкової на невистачаюче майно, згідно якої сума збитків становить 170 803,74 грн.» (т.1, а.с.153а-157).

Нестача майна по автомобільній службі підтверджується довідками - розрахунком на невистачаюче автомобільне майно майстерні з відомостями визначення залишкової вартості на невистачаюче автомобільне майно:

- ТРМА-80-1 №106 АБШ ЗІЛ-131 № 853044 за № 3733 від 16.12.2016, згідно якої сума збитків становить 7898,07 грн. (т.1,а.с.145-153);

- ТРМА-80-1 №34 АБШ ЗІЛ-131 № 669280 за № 3734 від 16.12.2016, згідно якої сума збитків становить 8276,19 грн. (т.1,а.с.136-144);

- ТРМА-80-1 №143 АБШ ЗІЛ-131 № 875750 за № 3735 від 16.12.2016, згідно якої сума збитків становить 11979,50 грн. (т.1,а.с.127-135);

- ТРМА-80-1 №117 АБШ ЗІЛ-131 № 8710431 за № 3749 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 7196,07 грн. (т.1,а.с.118-126);

- ТРМА-80-1 №458 АБШ ЗІЛ-131 № 882996 за № 3750 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 7196,07 грн. (т.1,а.с.109-118);

- ТРМА-80-1 №472 АБШ ЗІЛ-131 № 888350 за № 3751 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 7335,39 грн. (т.1, а.с.100-108);

-ТРМА-80-1 №147 АБШ ЗІЛ-131 №871470 за №3752 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 7196,07 грн. (т.1,а.с.91-99);

- ТРМА-80-1 №753 АБШ ЗІЛ-131 № 753037 за № 3753 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 8181,36 грн. (т.1, а.с.82-90);

- ТРМА-80-1 №474 АБШ 3ІЛ-131 № 883693 за № 3754 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 10337,25 грн. (т.1,а.с.72-81);

- ТРМА-80-1 №1019 АБШ ЗІЛ-131 № 821321 за № 3755 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 7516,56 грн. (т.1, а.с.27-35);

- ТРМА-80-1 №20 АБШ ЗІЛ-131 № 334899 за № 3756 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 9115,61 грн. (т.1,а.с.63-71);

- ТРМА-80-1 №222 АБШ ЗІЛ-131 № 770902 за № 3757 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 7846,39 грн. (т.1, а.с.45-54);

- ТРМА-80-1 №35 АБШ ЗІЛ-131 № 824901 за № 3758 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 7196,07 грн. (т.1, а.с.36-44);

- ТРМА-80-1 №41 АБШ ЗІЛ-131 № 825257 за № 3759 від 19.12.2016, згідно якої сума збитків становить 7278,91 грн. (т.1,а.с.54-62);

а всього: 114549,51 грн.

Загальна сума збитків, заподіяних втратою військового майна по бронетанковій та автомобільній службі становить 285 353,25 грн.

Як вбачається з акту про проведення службового розслідування за фактом нестачі матеріальних цінностей військового майна ТРМ-80 від 19.12.2016 р., нестача майна по бронетанковій службі та автомобільній службі виникла внаслідок того, що молодший сержант ОСОБА_6 не виконував свої службові обов’язки, так як самовільно залишив військову частину і не зберігав належним чином закріплене за ним військове майно, порушуючи тим самим вимоги абзацу 2,5,9 ст.11 Статуту збройних Сил України, тому даний військовослужбовець був притягнутий до дисциплінарної та повної матеріальної відповідальності, було стягнуто з нього на користь держави суму матеріального збитку по бронетанковій службі – 170803,74 грн., по автомобільній службі – 114549,53 грн. (т.1, а.с.11-16). З вказаним актом ОСОБА_6 був ознайомлений 19.12.2016 р.

З витягу з наказу командира військової частини польова пошта В3575 від 19.12.2016 р. №506 Про результати проведення службового розслідування за фактом нестачі матеріальних засобів військового майна ТРМ-80 вбачається, що на молодшого сержанта ОСОБА_6, за неналежне виконання службових обов’язків, визначених абзацами другим, п'ятим, дев'ятим статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, накладено дисциплінарне стягнення. Притягнуто молодшого сержанта ОСОБА_6 до повної матеріальної відповідальності та стягнуто з нього на користь держави суму матеріального збитку: по бронетанковій службі - 170 803 грн. 74 коп., по автомобільній службі - 114 549 грн. 53 коп. (т.1, а.с.22-26).

Як вбачається з наказу командира військової частини – польова пошта В3575 від 29.06.2017 р. №234 про перехід на умовне найменування, з 30 червня 2017 року здійснено перехід на організацію умовного найменування – військова частина А1080 (т.2, а.с.1).

За результати аудиту відповідності фінансово - господарської діяльності та фінансового аудиту військової частини А1080 за період з 01.03.2015 по 01.05.2017 р. складено звіт 15.09.2017 р. за №234/3/70 аз (т.2, а.с.30- 39).

З витягу з наказу командира військової частини А1080 від 18.09.2017 р. №344 Про результати проведення аудиту відповідності та фінансово-господарської діяльності військової частини А1080 вбачається, що за результатами проведеного аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності та фінансового аудиту військової частини А1080 необхідно було в тому числі провести додаткове службове розслідування за фактом втрат майна автомобільної служби (т.2, а.с.2-5).

З витягу з наказу командира військової частини А1080 від 29.10.2017 р. №368 Про результати проведення повторного службового розслідування за фактом нестачі матеріальних засобів військового майна ТРМ-80 вбачається, що у відповідності до п.п. 2, 3, 13, 14, 16 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Верховною Радою України від 23 червня 1995 р. № 243/95-вр та оголошеного наказом Міністра оборони України від 14.08.1995 № 201, притягнуто молодшого сержанта ОСОБА_6 до підвищеної матеріальної відповідальності та стягнути з нього на користь держави суму матеріального збитку по бронетанковій службі - 285 353,25 грн. (т.2, а.с.40-49).

Як вбачається з акту про проведення повторного службового розслідування за фактом нестачі матеріальних засобів військового майна ТРМ-80 від 29.09.2017 р. №4257 р., нестача майна по бронетанковій службі та автомобільній службі виникла внаслідок того, що молодший сержант ОСОБА_6 умисно не виконував свої службові обов'язки, так я самовільно залишив військову частину і не зберігав належним чином видане йому під звіт та закріплене за ним військове майно, порушуючи тим самим вимоги ст. ст. 9, 11, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сі України, п. п. 5, 13, 14, 15 «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 4.08.2000 року, даний військовослужбовець притягнутий до підвищеної матеріальної відповідальності (з врахуванням кратності військового майна). Сума стягнення складає 285 353,25 грн. Пункт 4 наказу командира військової частини – польова пошта В3575 (в/чА1080) №506 від 19.12.2016 р. викладено в новій редакції з якої вбачається, що молодшого сержанта ОСОБА_6 притягнуто до підвищеної відповідальності та з нього на користь держави стягнуто суму матеріального збитку по бронетанковій службі 285353,28 грн. (т.2, а.с.43-49).

Згідно з ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Разом з тим, ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних силах України» передбачено, що військове майно є державною власністю, тому заподіяння шкоди окремим військовим частинам, це шкода яка заподіяна безпосередньо державі.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», особи, винні у порушенні вимог цього Закону, притягаються до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до ст.9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі – Статут) військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 11 Статуту передбачено необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Статтею 125 Статуту передбачено, командир відділення у мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням бойових завдань, навчання, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, стройову підготовку й фізичну витривалість, охайний вигляд підлеглих, правильну експлуатацію, зберігання озброєння, техніки, спорядження та за утримання їх у належному стані. Командир відділення підпорядковується командирові взводу та його заступникові і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

Статтею 126 Статуту передбачено, що командир відділення зобов'язаний: підтримувати особовий склад, озброєння, техніку в постійній готовності до бойового застосування; навчати й виховувати особовий склад відділення, проводити тренування, спрямовані на поліпшення стройової виправки та посилення фізичної витривалості; знати тактику дій відділення в різних видах бою, вміло командувати під час виконання бойових завдань; досконало знати й вміло володіти зброєю і технікою відділення, забезпечувати їх правильне зберігання й експлуатацію; постійно вдосконалювати знання за фахом і методичні навички, своєю поведінкою та старанністю подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку; дбати про підлеглих, ставитися до них з повагою, знати їх потреби, вимагати від них додержання військової дисципліни; знати військове звання, прізвище, ім'я та по батькові кожного підлеглого, день народження, віросповідання, особисті якості й захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, успіхи й недоліки у службі; виховувати особовий склад відділення в дусі поваги до служби і свого фаху, бережливого ставлення до озброєння, техніки та майна; проводити ранковий огляд особового складу відділення; стежити за виконанням розпорядку дня, чистотою і внутрішнім порядком у відділенні, охайністю, справністю обмундирування і взуття підлеглих, їх своєчасним ремонтом і просушуванням, правильним припасуванням спорядження, додержанням підлеглими правил особистої гігієни і носіння військової форми одягу, правил безпеки під час користування зброєю і технікою, її обслуговування і бойового застосування; перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів,гранат,запалів,вибухових речовин; щоденно оглядати та постійно утримувати в порядку та справності озброєння, техніку і майно відділення, стежити за їх наявністю; своєчасно доповідати заступникові командира взводу про захворювання, скарги й прохання підлеглих, заохочення та провини, а також про накладені стягнення та випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; постійно знати, де перебувають і що роблять підлеглі.

Пунктом 5 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. №1225 (далі Положення) передбачено, що військові частини використовують закріплене за ними військове майно виключно за його цільовим та функціональним призначенням.

Пунктом 13 Положення передбачено, що військове майно зберігається з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників. Умови зберігання цього майна повинні забезпечувати збереження його належного якісного (технічного) стану, виключати можливість втрати та відповідати вимогам вибухопожежобезпеки.

Пунктом 14 Положення передбачено, що порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників.

Пунктом 2 Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі № 243/95-вр від 23 червня 1995 року (далі - Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців) передбачено, що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов'язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.

Пунктом 3 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців , передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявності : а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки.

Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.

Пунктом 4 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців, передбачено, що відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.

Пунктом 13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців, передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Пунктом 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців, передбачено, що Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обставини викладені позивачем в обґрунтування позовних вимог знайшли своє повне підтвердження в матеріалах справи, а тому позов підлягає частковому задоволенню, з ОСОБА_6 необхідно стягнути на користь держави в особі ОСОБА_5 оборони України в особі військової частини А1080 завдану матеріальну шкоду в розмірі 285353 /двісті вісімдесят п’ять тисяч триста п’ятдесят три/ грн. 25 коп., сума якої підтверджена довідками розрахунками та в задоволенні позову в частині суми 0,02 грн. необхідно відмовити.

Одночасно суд не приймає до уваги доводи відповідача та його представника, оскільки вони суперечать вищевказаними нормам законодавства та підтверджуються вищевказаними наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, які є належними, допустимими та узгоджуються між собою. Відповідачем не було доведено відсутності його вини у заподіянні шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 4280,30 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави в особі ОСОБА_5 оборони України в особі військової частини А1080.

Керуючись ст.ст. 5,12,81,141,229,265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави в особі ОСОБА_5 оборони України в особі військової частини А1080 завдану матеріальну шкоду в розмірі 285353 /двісті вісімдесят п’ять тисяч триста п’ятдесят три/ грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави в особі ОСОБА_5 оборони України в особі військової частини А1080 судовий збір у розмірі 4280 (чотири тисячі двісті вісімдесят) грн. 30 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М.Фролова