Постанова № 71349138, 20.12.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2017 р. Справа № 914/1905/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Матущака О.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

розглянувши заяву ОСОБА_2 б/н від 21.07.2017р. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2015р.

на рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2015р.

у справі № 914/1905/15

за позовом: ОСОБА_3 м. Тернопіль

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" м. Львів

за участю третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2 м. Львів

2. ОСОБА_4 с. Яблунівка Буського району Львівської області

3. ОСОБА_5 м. Львів

про визнання недійсною заяви про вихід зі складу учасників товариства, визнання недійсними рішень зборів учасників товариства

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_6 - за довіреністю б/н від 26.06.2016 р.;

відповідача: не з'явився;

третіх осіб:. не з'явилися.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 р. (у складі колегії суддів: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Гриців В.М., Давид Л.Л.) апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2015 р. у справі №914/1905/15 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсною заяву про вихід зі складу учасників ТОВ «Ресторан «Беркут» від 28.08.2008 р.; визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Ресторан «Беркут» від 28.08.2008 р., оформленого протоколом б/н від 28.08.2008р.; визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Ресторан «Беркут» від 03.02.2015р., оформленого протоколом №2. Стягнуто з ТОВ «Ресторан «Беркут» на користь ОСОБА_3 3 654, 00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 4 019,41 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

ТОВ «Ресторан Беркут» подано заяву про перегляд вищезазначеної постанови за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що розгляд позовної заяви стосовно заяви ОСОБА_3 про його вихід зі складу засновників ТОВ «Ресторан Беркут» від 28.08.2008 р. не підсудна господарським судам. Крім цього, стверджує, що рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/397/17 від 11.05.2017 р., залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 р. встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.11.2006 р. у справі 2-6051/06 право власності на частку в розмірі 95, 694 % у статутному фонді ТОВ «Ресторан Беркут» визнано за ОСОБА_3 При цьому, з моменту набуття ОСОБА_3 права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Ресторан Беркут» він не здійснював вступ у товариство, оскільки загальними зборами учасників товариства не приймалось рішення із вказаного питання. Окрім цього, заявник зазначає, що на момент розгляду справи 914/1905/15 ОСОБА_3, відступив своє право на частку у ТОВ «Ресторан Беркут» третій особі ОСОБА_2, а відтак, дії ОСОБА_3, щодо виходу його з ТОВ «Ресторан Беркут», які мали місце у 2008 р., були ним в подальшому схвалені шляхом підписання 24.10.2011 р. угоди про відступлення права вимоги та угоди про припинення зобов'язань, що випливають з рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.11.2006 р. у справі №2-6051/06. Також заявник зазначає, що у вересні 2016 р. на загальних зборах ТОВ «Ресторан Беркут» прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу та включення до товариства нового учасника ОСОБА_7, в результаті чого, розміри часток становлять: 18,83 % - ОСОБА_2, 79. 84 % - ОСОБА_7, 1, 33 % - ОСОБА_5 Крім цього, заявник наголошує, що рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2017 р. у справі №914/505/17 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Ресторан Беркут» від 10.06.2003 р., оформлене протоколом №4, яким було включено ОСОБА_3 в учасники товариства. Заявник вважає зазначені обставини нововиявленими обставинами в розумінні ст.112 ГПК України, так як вони є істотними для справи та існували на час розгляду справи Львівським апеляційним господарським судом.

Третіми особами подано пояснення по суті поданої заяви, просили суд задовольнити подану заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2015р. та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3

Позивачем подано відзив на вказану заяву, просить залишити суд її без задоволення, а постанову від 09.12.2015 р. без змін. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відомості, котрі заявник вказує як нововиявлені були відомі йому на момент прийняття оскаржуваної постанови, а протилежний за змістом акт суду, ухвалений після рішення суду у справі не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Крім цього, позивач зазначає, що ОСОБА_3 угоди про відступлення права вимоги та про припинення зобов'язань не підписувались.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

15.12.2017 р. набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України в редакції ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень ГПК України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представником заявника подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на повторну неявку представника заявника, що в силу ст.216 ГПК України є підставою для розгляду справи без його участі, а також строків розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами згідно ст. 325 ГПК України.

Представником позивача сторін в судовому засіданні викладено доводи та заперечення щодо поданої заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 р. за нововиявленими обставинами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам заявника, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що заява про перегляд постанови від 09.12.2015 р. за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2003 р. між учасником ТОВ «Ресторан «Беркут» ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу належної ОСОБА_4 на праві приватної власності частки у статутному фонді ТОВ «Ресторан «Беркут» у розмірі 717 709,00 грн., що складає 95,694 %.

Згідно умов вказаного договору ОСОБА_3 зобов'язався протягом року з дати укладення договору сплатити ОСОБА_4 як продавцю 1 500 000,00 грн. за придбану ним у нього частку у статутному фонді вищевказаного товариства.

Згідно оформленого протоколу зборів засновників ТОВ «Ресторан «Беркут» від 10.06.2003 р. до числа учасників товариства був включений ОСОБА_3 на тій підставі, що ОСОБА_4 уступив ОСОБА_3 свою частку у розмірі 95,694 % на суму 717709,00 грн., а також вирішене питання про перерозподіл часток у статутному фонді товариства (т.1 а.с.19).

Наявними матеріалами справи також підтверджується, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.11.2006 р. у справі №2-6051/06 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_11 , ТОВ «Ресторан «Беркут» про розірвання договору купівлі - продажу пайової частки в ТОВ «Ресторан «Беркут» від 10.06.2003 р. Разом з тим, зустрічний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 за участю третьої особи ТОВ «Ресторан «Беркут» про визнання права власності на частку у статутному фонді товариства задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на частку в розмірі 95,694% у статутному фонді ТОВ «Ресторан «Беркут».

Необхідно також зазначити, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.09.2013р. у справі №1915/19133/2012 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про забов'язання виконати умови договору купівлі - продажу пайової частки в ТОВ «Ресторан «Беркут» від 10.06.2003 р. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про розірвання договору.

Таким чином, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 р. констатовано факт, що матеріалами справи та наведеними вище судовими рішеннями підтверджується, що ОСОБА_3 з 10.06.2003 р. є власником частки у статутному капіталі ТОВ «Ресторан «Беркут» у розмірі 95,694%.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 не був належно повідомлений як власник частки в розмірі 95,694 % в статутному капіталі ТОВ «Ресторан «Беркут» про загальні збори учасників від 03.02.2015 р., на яких прийнято рішення про звільнення з посади директора ТОВ «Ресторан «Беркут» ОСОБА_4 та призначено директором ОСОБА_9.

Крім того, позивач стверджував, що йому нещодавно стало відомо, що існує рішення зборів учасників від 28.08.2008 р. та подана від його імені заява про вихід з товариства. Так, заява про вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ «Ресторан «Беркут» була зроблена від імені позивача ОСОБА_4 28.08.2008 р. на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_10, приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу 16.02.2006 р. за реєстровим номером 1225. Проте, згідно довіреності від 16.02.2006 р. ОСОБА_4 не мав повноважень на відчуження будь-якого майна ОСОБА_3, в тому числі належної йому частки статутного капіталу. Про проведення зборів учасників 28.08.2008 р. ОСОБА_3 не було відомо. Крім того, на думку позивача, є усі підстави вважати, що такі збори не проводились, а протокол зборів учасників ТОВ «Ресторан «Беркут» від 28.08.2008 р. є сфальсифікованим. Це вбачається з самого тексту протоколу, в якому є посилання на документи, які були прийняті пізніше 28.08.2008 р., зокрема, постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі №24/279 від 29.10.2008 р. та постанова Вищого господарського суду України у справі №24/279 від 29.04.2009 р.

Зазначені обставини стали підставою для звернення ОСОБА_3 з позовом до ТОВ «Ресторан «Беркут» про визнання недійсною заяви про вихід зі складу учасників товариства, визнання недійсними рішень зборів учасників товариства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у даній справі, постанова від 09.12.2015 р. мотивована тим, що довіреність, яка міститься в матеріалах справи та видана ОСОБА_3 не уповноважувала ОСОБА_4 на подання заяви про вихід з товариства та відчуження належної йому частки в статутному капіталі товариства, також в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наступне схвалення такої заяви як правочину.

Окрім цього, встановивши факт недійсності заяви від 28.08.2008 р. про вихід ОСОБА_3 та передачі його частки у розмірі 95,694 %, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість вимоги позивача стосовно визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Ресторан «Беркут» 28.08.2008 р., оскільки вказаним рішенням безпосередньо порушено права ОСОБА_3, як учасника товариства та власника частки в статутному капіталі в розмірі 95, 694 %, які відбулися з порушенням ст..ст.43,60 ЗУ «Про господарські товариства» без повідомлення учасника ОСОБА_3 за відсутності кворуму.

Судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 320 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання заявника на те, що вказана справа не є підсудна господарським судам, не може вважатися нововиявленою обставиною в розумінні ст. 320 ГПК України, оскільки така була прийнята судом до розгляду та розглянута в межах чинного законодавства, зокрема, і Вищим господарським судом України.

Щодо рішення загальних зборів учасників у вересні 2016 року та перерозподіл часток, то зазначений факт є реалізацією законних прав учасників, а також мало місце після прийняття переглядуваної постанови та не має значення для суті спору.

При цьому, посилання заявника на угоди про відступлення права вимоги та про припинення зобов'язань не можуть бути визнані нововиявленими обставинами в розумінні ст.320 ГПК України, оскільки на момент прийняття постанови ЛАГС від 09.12.2015 р., ОСОБА_2 було відомо про факт відступлення частки у статутному капіталі, однак, такі відомості не було подано суду під час розгляду даної справи.

Одночасно, варто зазначити, що позивачем заперечується факт підписання таких угод, що стало підставою для призначення експертизи в межах даної справи за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами цієї ж постанови ОСОБА_4, однак, така залишена була без виконання у зв'язку з її неоплатою заявником.

Щодо тверджень заявника про те, що рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2017 р. у справі №914/505/17 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Ресторан Беркут» від 10.06.2003 р., оформлене протоколом №4, яким було включено ОСОБА_3 в учасники товариства, необхідно зазначити таке.

Той факт, що ОСОБА_3 з 10.06.2003 р. є власником частки у статутному капіталі ТОВ «Ресторан «Беркут» у розмірі 95,694% та є учасником товариства встановлено рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.11.2006 р. у справі №2-6051/06. А отже, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Ресторан Беркут» від 10.06.2003 р., оформлене протоколом №4, є переоцінкою фактів, які були встановлені у оскаржуваній постанові та не можуть вважатися нововиявленими обставинами в розумінні ст.320 ГПК України.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 р. прийнята із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для її зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 р. відстрочено несплачену частину судового збору у розмірі 3 019, 40 грн. за перегляд заяви за нововиявленими обставинами до прийняття рішення у справі.

Враховуючи ст.8 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 3 019, 40 грн. підлягає до стягнення з заявника в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 282-284, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_2 б/н від 21.07.2017 р. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 р. залишити без задоволення, а зазначену постанову без змін.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 3 019,40 грн. судового збору в дохід державного бюджету України за розгляд заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами.

Господарському суду Львівської області видати наказ на виконання даної постанови.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Бойко С.М.

Бонк Т.Б.