Ухвала суду № 71348962, 28.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

28 грудня 2017 року м. Київ № 826/5185/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з клопотанням про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В:

14.04.2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича (далі також - відповідач), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариство «Дельта Банк» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 17628744 від 02.12.2014 р. 00:09:44, прийняте відповідачем, щодо заміни умов обтяження нерухомого майна: квартира, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5185/17 за вказаним позовом ОСОБА_1 та справу призначено до судового розгляду.

19.12.2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову у справі № 826/5185/17. В цій заяві ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом: заборони вчинення реєстраційних дій щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Необхідність забезпечення позову заявник мотивував тим, що 02.12.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17628744, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені зміни в частині особи іпотекодержателя за іпотечним договором № 49.12/111/1543/07 від 05.11.2017 року з ВАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк». При цьому, предметом вказаного іпотечного договору виступає квартира, яка належить позивачу на праві власності. Вважаючи вчинені приватним нотаріусом реєстраційні дії незаконними та припускаючи можливість втрати власного нерухомого майна у позасудовому порядку, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та цим клопотанням.

В силу ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши зміст клопотання про забезпечення позову та додані до нього документи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача.

Зокрема, положеннями п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року № 1304-VII визначено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Враховуючи вищенаведене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена відповідно ст. 154 КАС України, за правилами, встановленими в статтями 295-297 КАС України, з урахуванням положень пункту 15.5 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя О.В. Дегтярьова