Рішення № 71348828, 29.12.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2017 року №810/2288/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управляння ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Тренд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віоль Компані" про визнання недійсним правочину,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управляння ДФС у Київській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Київській області) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Тренд" (далі - відповідач 1, ТОВ "Атлантіс Тренд") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віоль Компані" (далі - відповідач 2, ТОВ "Віоль Компані"), в якому просить визнати недійсним правочин, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Тренд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віоль Компані" за результатами якого складено податкові накладні від 27.02.2017 №4, від 06.07.2017 №5, від 28.02.2017 №5, від 24.02.2017 №3, від 10.03.2017 №7, від 02.03.2017 №4, від 24.02.2017 №2, від 07.03.2017 №6.

Обґрунтовуючи вказану вимогу, позивач вказує, що вироком Печерського районного суду міста Києва від 23.05.2017 у кримінальній справі №757/26001/17-к директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Тренд" ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

У зв'язку з вищевказаним, позивач вважає, що правочин, що мав місце між відповідачами, за наслідком вчинення якого було складено податкові накладні від 27.02.2017 №4, від 06.07.2017 №5, від 28.02.2017 №5, від 24.02.2017 №3, від 10.03.2017 №7, від 02.03.2017 №4, від 24.02.2017 №2, від 07.03.2017 №6, має бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі вимог частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України.

Відповідач 2, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що вирок Печерського районного суду міста Києва від 23.05.2017 у кримінальній справі №757/26001/17-к не стосується обставин укладення правочинів між ТОВ "Атлантіс Тренд" та ТОВ "Віоль Компані", оскільки такі обставини не досліджувались під час розгляду справи по обвинуваченню винних у вчиненні кримінального правопорушення. У зв'язку з чим, відповідач 2 вважає, що вказаний вирок не є належним доказом недійсності правочину.

Також, відповідач 2 зазначає, що оскільки ГУ ДФС у Київській області правомірність ведення податкового обліку ТОВ "Віоль Компані" не перевірялась, реальність господарських операцій між ТОВ "Віоль Компані" та ТОВ "Атлантіс Тренд" не була предметом перевірок останнього, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, тому звернення ГУ ДФС у Київській області є передчасним.

Відповідачем 1 заперечень проти позову не надано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2017 суд перейшов до розгляду справи за новими процесуальними правилами та ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Суд встановив, що 01.02.2017 між ТОВ "Віоль Компані" (Замовник) та ТОВ ТОВ "Атлантіс Тренд" (Виконавець) укладено договір про надання послуг №2017/04 (далі - договір від 01.02.2017 №2017/04).

За умовами пункту 1.1 даного договору, виконавець зобов'язується відповідно до завдань замовника надати Інформаційно-консультаційні послуги щодо застосування норм законодавства України, в тому числі (але не виключно): Митного кодексу України та нормативних документів, які застосовуються при проведенні митних процедур у зоні митного контролю; застосування норм права при декларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України та інше (надалі - Послуг), а замовник зобов'язується своєчасно прийняти їх та оплатити.

Під наданням Послуг сторони домовились вважати надання усних та письмових консультацій, роз'яснень щодо застосування норм чинного законодавства з метою створення умов для прийняття Замовником виваженого рішення (пункт 1.2 договору від 01.02.2017 №2017/04).

Розмір оплати за надання послуг визначається домовленістю сторін, загальний розмір якою становить 350000 (триста п'ятдесят тисяч) гривень разом з ПДВ, яка сплачується частинами (пункт 2.1 договору від 01.02.2017 №2017/04).

Відповідно до пункту 5.1 договору від 01.02.2017 №2017/04, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2017 року.

На виконання умов договору, ТОВ "Атлантіс Тренд" було виписано на користь ТОВ "Віоль Компані" податкові накладні від 27.02.2017 №4 на загальну суму 35000,00 грн., у тому числі ПДВ 5833,33 грн., від 06.03.2017 №5 на загальну суму 53000,00 грн., у тому числі ПДВ 8833,33 грн., від 28.02.2017 №5 на загальну суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн., від 24.02.2017 №3 на загальну суму 40000,00 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн., від 10.03.2017 №7 на загальну суму 52000,00 грн., у тому числі ПДВ 8666,67 грн., від 02.03.2017 №4 на загальну суму 47000,00 грн., у тому числі ПДВ 7833,33 грн., від 24.02.2017 №2 на загальну суму 45000,00 грн., у тому числі ПДВ 7500,00 грн., від 07.03.2017 №6 на загальну суму 48000,00 грн., у тому числі ПДВ 8000,00 грн. (том 1, а.с. 11-18).

Вказані накладні, згідно наявних у них даних, були складені директором ТОВ "Атлантіс Тренд" ОСОБА_1

Вироком Печерського районного суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №757/26001/17-к ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, та призначено їй узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

Зі змісту вказаного вироку встановлено, що "…у період з листопада 2016 по лютий 2017 року у квартирі ОСОБА_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в одній з кімнат, жив знайомий, відносно якого матеріали виділені в окреме провадження, який у лютому запропонував ОСОБА_1 заробіток, шляхом придбання (перереєстрації) на її ім'я підприємство за грошову винагороду у розмірі 300 гривень, з метою прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_1 домовилась з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, про придбання (перереєстрацію) на її ім'я, як засновника та службової особи підприємства, в органах державної влади юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД" (код 40976286) за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність та з метою прикриття незаконної діяльності підприємствам з якими здійснювали розрахунки або укладались, будь-які угоди (в тому числі договори купівлі-продажу цінних паперів) та інших осіб які використовували реквізити, розрахункові рахунки, печатки, штампи та документи TOB "ATJIAHTIC ТРЕНД".

При цьому, ОСОБА_1 домовилась з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, про підписання документів по придбанню TOB "ATJIAHTIC ТРЕНД" та надання цих документів державному реєстратору для державної перереєстрації юридичної особи, а також про те, що до діяльності ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД" ОСОБА_1 не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись засновником та службовою особою товариства, фінансово-господарською діяльністю з використанням товариства будуть займатись інші особи.

У подальшому, бажаючи довести свій злочинний умисел до логічного завершення та отримати обіцяну їй особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, грошову винагороду, ОСОБА_1 на вказівку особи, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження зустрілася з юристом. Після чого ОСОБА_1 та юрист пішли до нотаріуса достовірно знаючи, що сприяє іншим особам, здійснити придбання (перереєстрацію) ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД" без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, знаючи, що сприяє іншим особам створити ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД" для прикриття незаконної діяльності підприємствам з якими в подальшому здійснювались розрахунки або укладались будь-які угоди (в тому числі договори купівлі-продажу цінних паперів) та осіб які використовували реквізити, розрахункові рахунки, печатки, штампи та документи ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД", реалізовуючи злочинний умисел направлений на вчинення пособництва фіктивному підприємництву, підписала надані юристом, документи щодо придбання ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД", а саме: довіреність від ОСОБА_1, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД" від 23 лютого 2017 року.

Після підписання вищевказаних документів по перереєстрації ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД" ОСОБА_1, в той же день, біля станції метро "Арсенальна", яка знаходиться у Печерському районі м. Києва, передала зазначені документи юристу, які в подальшому, невстановленою слідством особою було подано до відділу державної реєстрації фізичних та юридичних осіб Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, на підставі яких 23 лютого 2017 року проведена державна перереєстрація зазначеного підприємства на ім'я ОСОБА_1, за що остання отримала грошову винагороду у розмірі 300 (триста) гривень.

Незважаючи на те, що ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД" зареєстровано на ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, остання сприяла у його створенню не з метою здійснення господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, а саме: з метою сприяння суб'єктам господарювання реального сектору економіки у обготівкуванні безготівкових грошових коштів у не обліковану готівку та мінімізації податкових зобов'язань, шляхом формування валових витрат, внаслідок відображення фіктивних фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД".

Після перереєстрації ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД" на ім'я ОСОБА_1, виступивши засновником та директором підприємства, остання самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, не укладала будь-яких угод з суб'єктами господарювання - резидентами України, жодних цінних паперів не придбавала (купувала), не зберігала та не відчужувала (продавала), нікого на це не уповноважувала, договорів купівлі-продажу цінних паперів не укладала та нікого на це не уповноважувала, актів прийняття передачі цінних паперів та виконання зобов'язань до договорів купівлі продажу цінних паперів не укладала, не користувалась печаткою підприємства, не використовувала банківських рахунків підприємства, не здійснювала перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, не призначала та не звільняла з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала юристу.

Надання ОСОБА_1 особистих даних, документів, підписання реєстраційних документів ТОВ "АТЛАНТІС ТРЕНД" дало змогу невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, в тому числі: укладати угоди з суб'єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, користуватися печаткою підприємства, використовувати банківські рахунки підприємства, здійснювати перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, формувати валові витрати підприємствам реального сектору економіки, та здійснювати інші дії з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, що виразилися у пособництві фіктивному підприємництву, тобто в сприянні іншим співучасникам створити суб'єкт підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та в обіцянці приховувати фіктивне підприємництво, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

10 травня 2017 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Большаковим Д.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України. Обвинувачена ОСОБА_1 у повному обсязі в межах висунутого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 має понести за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України у вигляді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн. …".

Копія зазначеного вироку, що міститься в матеріалах справи, містить відмітку Печерського районного суду міста Києва, що вирок набрав законної сили 23.06.2017.

Згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК), контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першої статті 205 ЦК передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК).

Частиною третьою статті 203 ЦК передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК).

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК).

Частиною першою статті 215 ЦК визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч. 2 ст. 215 ЦК).

Водночас, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК).

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 228 ЦК, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК).

Згідно з частиною третьою статті 228 ЦК, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З аналізу вказаних норм законодавства випливає наявність двох окремих видів недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок та є нікчемними, і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними, - недійсність їх прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність в судовому порядку на підставах, установлених законом.

Таким чином, застосування наслідків недійсного правочину, які були укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, передбачених частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, здійснюється до правочинів, недійсність яких встановлюється судом.

При цьому, для кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина сторони, внаслідок чого необхідно довести наявність умислу у сторін при укладенні та вчиненні конкретного правочину щодо настання певних протиправних наслідків.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.07.2017 №1002786139, ОСОБА_1 є керівником ТОВ "Атлантіс Тренд" (ідентифікаційний код 40976286) з 24.02.2017 (том 1, а.с. 41-44).

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Атлантіс Тренд" (ідентифікаційний код 40976286) ОСОБА_1 є засновником даного Товариства з 01.03.2017. Вказані відомості підтверджуються витягами з ЄДР.

Вироком Печерського районного суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №757/26001/17-к ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (пособництво у здійсненні фіктивного підприємництва). Даним вироком було встановлено, що ОСОБА_1 (директор ТОВ "Атлантіс Тренд") домовилась з особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, про підписання документів по придбанню ТОВ "Атлантіс Тренд" та надання цих документів державному реєстратору для державної перереєстрації юридичної особи, а також про те, що до діяльності ТОВ "Атлантіс Тренд" ОСОБА_1 не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись засновником та службовою особою товариства, фінансово - господарською діяльністю з використанням товариства будуть займатись інші особи. Після перереєстрації ТОВ "Атлантіс Тренд"на ім'я ОСОБА_1, виступивши засновником та директором підприємства, остання самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, не укладала будь - яких угод з суб'єктами господарювання - резидентами України, жодних цінних паперів не придбавала, не зберігала та не відчужувала (не продавала), нікого на це не уповноважувала, не здійснювала перерахування безготівкових коштів по рахунках підприємства, не призначала та не звільняла з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала юристу.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Натомість, суд звертає увагу на те, що договір про надання послуг №2017/04 підписаний зі сторони ТОВ "Атлантіс Тренд" директором - Чокан Ю.Ю. та датований 01.02.2017. Тобто, ОСОБА_1 стала директором та засновником ТОВ "Атлантіс Тренд" вже після укладення вказаного договору , а тому не була та не є його учасником.

Жодних інших належних доказів, які б підтверджували укладення вказаного спірного правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, та які б свідчили про його нікчемність, позивачем не надано.

При цьому, суд не бере до уваги посилання контролюючого органу на постанову Верховного Суду України від 17.11.2015 (ЄДРСР №54688653), оскільки остання стосується правової оцінки господарської операції по суті, а не оцінки дійсності чи недійсності правочину (договору) як такого.

Суд також зазначає, що відповідно до вимог п. 201.1 статті 201 ПК (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Отже, серед обов'язкових реквізитів податкової накладної відсутні відомості щодо договору.

Разом з тим, доказів того, що податкові накладні від 27.02.2017 №4, від 06.07.2017 №5, від 28.02.2017 №5, від 24.02.2017 №3, від 10.03.2017 №7, від 02.03.2017 №4, від 24.02.2017 №2, від 07.03.2017 №6 складені у зв'язку з виконанням будь-якого іншого договору матеріали справи не містять. Опис наданих послуг, зазначений в вказаних податкових накладних - інформаційно-консультаційні послуги з питань митного законодавства, співпадає з предметом договору про надання послуг від 01.02.2017 №2017/04.

На підставі вищезазначеного, ураховуючи, що на момент вчинення спірного правочину - укладання договору про надання послуг від 01.02.2017 №2017/04 - ОСОБА_1 не була ні засновником, ні директором ТОВ "Атлантіс Тренд", суд вважає, що позивачем не наведено наявність обставин для визнання даного правочину недійсним.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому у позові слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.