Постанова № 71348326, 26.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2017р. (повний текст ухвали складено 17.11.2017р.) по справі за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року по справі №820/5096/16

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції у м.Харкові, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м.Харкові, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати накази Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 2411 від 22.08.2016 p., та наказу №220 о/с від 01.09.2016 p., яким було звільнено зі служби в Національній поліції України у відповідності до п. п. 1,2,3 ч. 4 ст. 7, ч.1 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію» п.п1,6 ч.1, ч.2 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.5 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- поновити її на посаді поліцейського роти №3 батальйону №4 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;

- стягнути на користь позивача з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року до дня поновлення на роботі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано накази Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 2411 від 22.08.2016 р. та наказ №220 о/с від 01.09.2016 р., яким позивача було звільнено зі служби в Національній поліції України у відповідності до п. п. 1,2,3 ч. 4 ст. 7, ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію» п.п. 1,6 ч. 1, ч.2 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.5 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поновлено позивача на посаді поліцейського роти №3 батальйону №4 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 01 вересня 2016 року.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року до дня поновлення на роботі.

08.11.2017 року на адресу Харківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про роз’яснення судового рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року до дня поновлення на роботі, та зробити розрахунок суми середньомісячного заробітку, винести роз'яснення рішення суду із зазначенням суми стягуваних коштів за час вимушеного прогулу щодо рішення суду від 23.11.2016 року по справі №820/5096/16.

В обґрунтування заяви вказує, що відсутність суми заробітку за час вимушеного прогулу унеможливлює виконання постанови.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2017 року заяву задоволено частково.

Роз'яснено що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року до дня поновлення на роботі підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача середньомісячний заробіток на зазначеній посаді, а саме на посаді поліцейського за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року до дня поновлення на роботі.

В іншій частині задоволення заяви відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2017 року, стягнувши на її користь з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2016 року по 06.12.2016 року, виходячи із середньомісячного доходу, який складає 8121,83 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що листом від 30.06.2017 року Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повідомило про повернення оригіналу виконавчого листа по справі без виконання, оскільки він виданий з порушенням вимог закону, а саме, не вказана сума, яка підлягає стягненню з боржника. Таким чином, оскільки конкретна сума середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу залишається невизначеною, то суд вирішив не всі питання позову, оскільки призначив суму до сплати не за всі відпрацьовані дні, тим самим порушив вимоги КАС України. А тому, оскільки на думку позивача ухвала суду є неконкретною, то вона підлягає зміні.

Відповідач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до постанови суду від 23.11.2017 року підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача середньомісячний заробіток на зазначеній посаді, а саме на посаді поліцейського за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року до дня поновлення на роботі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

На час спірних правовідносин порядок роз'яснення судового рішення був передбачений статтею 170 КАС України, згідно частиною 1 якої, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст.170 КАС України, в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваної ухвали).

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в повному обсязі було задоволено позовні вимоги позивача, у т.ч. з приводу стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року до дня поновлення на роботі без визначення конкретної суми.

Колегія суддів зазначає, що із змісту заяви позивача про роз’яснення судового рішення вбачається, що фактично підставою для звернення із заявою слугувало часткове невиконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов’язковим до виконання на всій території України.

Тобто, в даному випадку позивач не позбавлена права на захист порушених на її думку прав, свобод та інтересів шляхом оскарження відповідних рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень, або в порядку судового контролю визначеного КАС України.

В свою чергу, розрахунок остаточної суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2016 року по день фактичного поновлення на роботі призведе до зміни постанови суду від 23 листопада 2016 року по суті, що заборонено КАС України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо частково задоволення заяви позивача про роз’яснення судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2017р. по справі №820/5096/16 відповідає вимогам ч.1 ст.242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2017р. по справі за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року по справі №820/5096/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Харкові, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28.12.2017.