Ухвала суду № 71348243, 21.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішень про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1Г.) звернувся до суду першої інстанції з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі – Херсонська ОДПІ), в якому просив визнати протиправними та скасувати, прийняті 29 вересня 2016 року наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0010881305 про нарахування штрафної санкції в розмірі 850,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0010851305 в розмірі 46 885,24 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0010871305 про нарахування військового збору в сумі 37 860,47 грн. та штрафної санкції в сумі 9 465,12 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0010891305 про нарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 501 152,22 грн., та штрафної санкції на суму 125 288,06 грн.;

- рішення №0010861305, яким донараховано 46 885,24 грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- рішення № НОМЕР_1 про нарахування штрафних санкцій в сумі 170 грн.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначив про відсутність порушень норм Податкового кодексу України, які інкримінуються йому контролюючим органом.

На думку позивача, суб’єктом владних повноважень неправильно розтлумачений п.п.14.1. 91 пункту 1 ст.14 Податкового кодексу України, який надає визначення терміну - корисні копалини.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року позов задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення, вимогу, а також рішення про застосування штрафних санкцій Херсонської ОДПІ.

Зазначене рішення суду побудовано на вимогах ч.2 ст. 255 КАС України (в редакції від 03 серпня 2017 року), яка передбачає, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Позаяк, на думку суду, в постанові Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 821/1934/16, що набрало законної сили, визнано протиправним рішення Херсонської ОДПІ від 23 червня 2016 року №601/21-03-13-02 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку та зазначено, що воно прийнято не в порядок, не в спосіб, а також усупереч вимогам спеціального законодавства.

У цьому рішенні, як зазначає суд першої інстанції, зроблений висновок про обов’язок позивача як платника єдиного податку 3 групи сплачувати тільки відповідний податок за своїм статусом, а тому вимоги контролюючого органу про обов’язок позивача сплатити податок з фізичних осіб – не заснований на законі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, Херсонська ОДПІ просить його скасувати та винести нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Контролюючий орган у своїй апеляції наполягає на тому, що позивач, будучи платником єдиного податку, здійснював реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення. Зазначена діяльність, за ствердженням апелянта, вимагає від позивача сплату податку на доходи фізичних осіб від суми доходу, отриманого від зайняття вказаною підприємницькою діяльністю.

У зв’язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 311 КАС України.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що немає підстав для задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 16 лютого 2015 року перейшов на спрощену систему оподаткування, є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 4 %.

Згідно заяви про застосування спрощеної системи від 23 лютого 2015 року вх.№305, обрані види діяльності: 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту»; 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля»; 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт».

04 червня 2015 року позивач уклав з комунальним закладом Херсонської обласної ради «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат» договір про закупівлю товарів за державні кошти №82, предметом якого є поставка торфу (брикетів торф’яних), код державного класифікатора ДК 016-2010-08.92.1, в кількості 1 363 тони на суму 2 371 620,00 грн.

У процесі опрацювання запиту народного депутата України ОСОБА_2 №7/4 від 14 квітня 2016 року про порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 при здійсненні державної закупівлі торф’яних брикетів комунальному закладу Херсонської обласної ради «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат», Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 23 червня 2016 року прийняла рішення за №601/21-03-13-02 про виключення його з реєстру платників єдиного податку.

Вказаним рішенням встановлено порушення позивачем абз.5 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України, що забороняє платникам єдиного податку третьої групи здійснювати видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Позивач, скориставшись правом на судове оскарження, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської ОДПІ про визнання протиправним та скасування спірного рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 821/1934/16 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Херсонської ОДПІ від 23 червня 2016 року №601/21-03-13-02 «Про виключення з реєстру платників єдиного податку».

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Далі, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відповідачем в період з 29 серпня 2016 року по 02 вересня 2016 року проведено документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п.п. 49.18.2, п.п. 49.18.5, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання до ДПІ у м. Херсоні податкових декларацій про майновий стан і доходи за ІІІ квартал 2015 року та за ІV квартал 2015 року;

- п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період з 01 липня 2015 року на суму 46 885,24 грн.;

- п. 177.2 ст. 177 Розділу ІV Податкового кодексу України, а саме, ненарахування податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на суму 501 152,22 грн.;

- п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: неподання за встановленою формою звітності;

- пп. 1.4 п. 16 прим. 1 розділу 10 Податкового кодексу України, що призвело до ненарахування та несплати єдиного військового збору за 2015 рік у сумі 37 860,47 грн.;

- п. 1 ст. 121 Податкового кодексу України, зокрема, ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійснення податкового контролю.

На підставі виявлених порушень, 29 вересня 2016 року Херсонською ОДПІ прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0010881305 про нарахування штрафної санкції в розмірі 850,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0010851305 в розмірі 46 885,24 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0010871305 про нарахування військового збору в сумі 37 860,47 грн. та штрафної санкції в сумі 9 465,12 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0010891305 про нарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 501 152,22 грн., та штрафної санкції на суму 125 288,06 грн.;

- рішення №0010861305, яким донараховано 46 885,24 грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Суд першої інстанції, проаналізувавши фактичні обставини справи та вірно визначивши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову та скасування спірних рішень.

Про законність та обґрунтованість судового рішення, свідчать наступні норми права.

Відповідно до пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Згідно абз.5 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, окрім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Зі змісту судових рішень, про яких зазначалося вище, слідує, що підставою для визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, слугував висновок про те діяльність позивача не підпадає під регулювання п.п.14.1.150, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Звертаючись до змісту цієї правової норми можливо встановити, що вона регулює господарську діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин. До первинної переробки (збагачення) мінеральної сировини як виду господарської діяльності гірничодобувного підприємства включаються сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушка, класифікація (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури).

Згідно Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення (затверджений постановою КМ України №827 від 12.12.1994 року), встановлено, що до копалин загальнодержавного значення належить, зокрема: торф, кам'яне і буре вугілля. Підпунктом 91 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, позивач реалізовував торф'яні брикети виробництва ДП «Волиньторф» та ТОВ «РІВНЕЕНРГОАЛЬЯНС», які є продуктом вторинної переробки торфу. Для їх виготовлення проводиться очистка, досушка та брикетування.

Отже, є безпідставними доводи апеляції про те, що позивач займався реалізацією корисних копалин загальнодержавного значення.

В порушення ч.3 ст.2 КАС України (в редакції від 03 серпня 2017 року), суб’єкт владних повноважень не довів обставин, що при прийнятті рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, на підставі ст. 316 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області – залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішень про застосування штрафних санкцій – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, в порядку статті 328 КАС України, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

Доповідач – суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова