Ухвала суду № 71348198, 20.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача – ОСОБА_1,

суддів – Димерлія О.О., Скрипченка В.О.,

при секретарі Нехожиній О.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2017 року (час ухвалення – 11 год. 00 хв.; м. Одеса; дата складання повного тексту – 05.10.2017 р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання рішення протиправним, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

20.09.2017 року ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Малиновського об’єднаного управління ПФУ в м. Одесі, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.08.2017 року №4691 про відмову в призначенні йому пенсії;

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 20.07.2017 року, зарахувавши в його спеціальний (пільговий) трудовий стаж роботу в об'єднанні «Будгідравліка» за період з 18.12.1984 року по 20.08.1992 року за посадою «Ливарник на машинах для лиття під тиском», що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

- допустити негайне виконання постанови суду - у межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки останній працював на посаді та виконував роботи які надають право на зарахування періоду роботи до пільгового стажу.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі від 15.08.2017 року №4691 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_3 Зобов'язано Малиновське об'єднане управління ПФУ в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 20.07.2017 року, зарахувавши в його спеціальний (пільговий) трудовий стаж роботу в об'єднанні «Будгідравліка» за період з 18.12.1984 року по 20.08.1992 року за посадою «Ливарник на машинах для лиття під тиском», що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Допущено негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, начальник Малиновського об’єднаного управління ПФУ в м. Одесі 25.10.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2017 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судами встановлені наступні обставини справи.

Позивач – ОСОБА_3 (16.08.1963р.н.), 20.07.2017 року звернувся до Малиновського об’єднаного управління ПФУ в м. Одесі із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Однак, 15.08.2017 року Малиновське об'єднане управління ПФУ в м. Одесі своїм рішенням №4691 відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на відсутність документального підтвердження необхідного стажу роботи у особливо важких і особливо шкідливих умовах праці за Списком №1.

Не погоджуюсь з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з неправомірності спірних рішень відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує з приписів ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться і в п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (затв. Постановою КМУ від 12.08.1993р. №637), яким, в свою чергу, також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно з приписів п.20 цього ж Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Атестація ж робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці» (затв. Постановою КМУ від 01.08.1992р. №442), та який набрав чинності з 21.08.1992р., і розробленими на виконання Порядку №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992р. №41.

Згідно з положеннями вказаного Порядку №442, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

За змістом положень п.3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №38), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Далі, як вбачається з вимог п.4.2 Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку №383), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п.4.2 цього Порядку (п.4.3 Порядку №383).

Згідно ж із п.4.4 цього ж Порядку №383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992р., 5-тирічний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п.4.2 цього Порядку.

Крім того, відповідно до п.4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21.08.1992р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

До того ж, відсутність підтвердження вищезазначених обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Також, аналогічна правова позиція з цього спірного питання викладена і у рішенні ВАС України від 26.10.2017р. по справі №К/800/35429/16.

Так, як встановлено колегією суддів з матеріалів справи та вже зазначалось вище, позивач 20.07.2017р. звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за списком №1.

Однак, відповідач своїм рішенням від 15.08.2017р. №4691 відмовив позивачу у призначені пільгової пенсії посилаючись на недостатній пільговий стаж позивача, т.б. такий, що не підтверджений відповідними довідками.

Так, як встановлено із матеріалів справи та відповідно до записів трудової книжки, позивач з у період з 02.02.1982р. по 07.12.1998р. працював «ливарником» в об'єднанні «Будгідравліка» .

Зазначений період роботи трудової діяльності позивача відображений у трудовій книжці із зазначенням номерів наказів та дат їх видачі.

Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог «Інструкції про порядок ведення трудових книжок», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, міністерства соціального забезпечення України №58 від 29.07.1993р.

Також, Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11.03.1994р. №162 передбачена посада «Ливарники на машинах для лиття під тиском».

Крім того, робота позивача за Списком №1 в об'єднанні «Будгідравліка» підтверджується і довідками про заробітну плату від 08.06.2017р. №32-06, 08.06.2017р. №32-06/1, від 08.06.2017р. №32-06/2, а також наказом об'єднання «Будгідравліка» від 30.01.1995р. №19 про відшкодування шкоди ОСОБА_3 внаслідок виробничої травми (втрати пальця на руці); профспілковим квитком від 10.12.1986р. №23814647 із зазначенням займаної посади на підприємстві «Ливарник».

Проте, як зазначалось вище, відповідно до п.4.5 Порядку №383, якщо атестація з 21.08.1992р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Трудова книжка Позивача містить чітко визначені періоди роботи, назви посад, які передбачають зарахування пільгового стажу, зокрема з 02.02.1982р. по 07.12.1998р.

Разом з тим, враховуючи приписи п.3 Порядку №383, слід зарахувати період роботи ливарника на машинах для лиття під тиском з 02.02.1982р. по 20.08.1992р., оскільки, починаючи з 21.08.1992 р. період роботи за Списками №№1,2 має бути підтверджений за результатами атестації робочих місць, а докази щодо її проведення в матеріалах справи відсутні.

Так, п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» чітко визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах для працівників-чоловіків, які не мають 10- річного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, а саме: наявність 25-річного загального страхового стажу та зменшення пенсійного віку (60 років) на кількість фактично відпрацьованих років за Списком №1.

Отже, оскільки розрахунок стажу позивача ОСОБА_3 (16.08.1963р.н.),, проведений відповідачем фактично підтверджує факт того, що його страховий стаж складає понад 29 років, окрім того, записи в трудовій книжці також підтверджують стаж роботи позивача в об'єднанні «Будгідравліка» на посаді ливарника на машинах для лиття під тиском, починаючи з 18.12.1984 року по 20.08.1992 року, що складає 7 років 8 місяців 2 дні, то, відповідно, останній, на думку суду, має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 16.08.2016 року, тобто досягнувши 53 років шляхом зменшення на 7 років віку виходу на пенсію.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2017 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 26.12.2017р.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

суддя-доповідач

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_4