Постанова № 71347981, 21.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року, суддя 1 інстанції Конєва С. О., по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив:

визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України у Дніпропетровській області №138 о/с про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1;

поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції з 18 квітня 2017р.;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 18 квітня 2017р. по дату набрання рішення суду законної сили;

допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплати середньої заробітної плати за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при застосуванні до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції відповідачем було порушено статтю 16 Дисциплінарного статуту, оскільки дисциплінарне стягнення не може бути накладене у період провадження в кримінальній справі та в період тимчасової непрацездатності. Про проведення службового розслідування йому не було нічого відомо та він не давав і не відмовлявся надавати письмові пояснення, з матеріалами службового розслідування його не ознайомлювали, тож звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про

незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника з виплатою працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги викладено доводи, аналогічні доводам позовної заяви.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідач посилається на безпідставність її доводів та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке росить залишити без змін.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Позивач, представник позивача у судовому засіданні підтримують доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягають на її задоволенні.

Представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу у органах Міністерства внутрішніх справ з 08.01.2010 року по 06.11.2015 року, що підтверджується відомостями, наведеними у копії трудової книжки позивача та копії послужного списку.

07.11.2015 року ОСОБА_1 згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 1 о/с було прийнято на службу до органів національної поліції, на посаду оперуповноваженого Красногвардійського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції, присвоєно звання старший лейтенант поліції та прийнято присягу 13.11.2015р., що підтверджується копією відповідного наказу та копією присяги наявних у матеріалах справи.

09.12.2015 року згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 352 о/с відповідно до пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 переміщено у зв’язку з проведенням реорганізації оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції.

16.02.2017 року до прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява від громадянина ОСОБА_2 про скоєння кримінального правопорушення, зі змісту якого було встановлено, що оперуповноважені сектору кримінальної поліції Чечелівського ВП ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно придбали, зберігають, намагаються збути бойові припаси, а саме: патрони та вогнепальної зброї жителям міста Дніпра. Крім того, у провадженні прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42016040000001065 від 06.12.2016 року за частиною 1 статті 307 КК України за яким під час досудового розслідування було встановлено, що 21.01.2017р. лейтенант поліції ОСОБА_3, діючи умисно з корисних мотивів, прибув на автомобіліНОМЕР_1 під керуванням старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, до магазину АТБ, розташованого на перехресті вул. ОСОБА_5 та вул. Робочої, де зустрівся з громадянином ОСОБА_2, який діяв з відома та під контролем прокуратури Дніпропетровської області, прийняв від ОСОБА_3 шприц, у якому згідно висновку експерта №7-99 від 01.02.2017р. знаходилась психотропна речовина «метамфетамін» та «амфетамін» маса якої складає 0,0007г. та 0,0006г.

23.03.2017 року згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області за №1148 «Про організацію проведення службового розслідування» було призначено службове розслідування за фактом неправомірних дій окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП.

Відповідно до матеріалів службового розслідування встановлено, що 16.03.2017 зареєстровано інформації проте, що цієї доби працівника прокуратури Дніпропетровської області та УВБ Дніпропетровської області ДУ у рамах кримінального провадження, відритого16.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за фактом незаконного придбання, зберігання, збуту поліцейським Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП бойових припасів до вогнепальної зброї, за ухвалою жовтневого районного суду м. Дніпро від 02.03.2017, у приміщенні Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП проводяться слідчі дії.

Крім того, у провадженні прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42016040000001065 від 06.12.2016 року за частиною 1 статті 307 КК України. Під час досудового розслідування було встановлено, що 21.01.2017 лейтенант поліції ОСОБА_3, діючи умисно з корисних мотивів, прибув на автомобіліНОМЕР_1 під керуванням старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, до магазину АТБ, розташованого на перехресті вул. ОСОБА_5 та вул. Робочої, де зустрівся з громадянином ОСОБА_2, який діяв з відома та під контролем прокуратури Дніпропетровської області, прийняв від ОСОБА_3 шприц, у якому згідно висновку експерта №7-99 від 01.02.2017р. знаходилась психотропна речовина «метамфетамін» та «амфетамін» маса якої складає 0,0007г. та 0,0006г.

16.03.2017 ОСОБА_1 було оголошено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України у кримінальному провадженні, відкритому 16.12.2016 прокуратурою Дніпропетровської області, яке виразилося з незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних засобів.

12.04.2017 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України за кримінальним провадженням, відкритим 16.12.2016 прокуратурою Дніпропетровської області, яке виразилось у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту психотропних засобів.

13.04.2017 ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, що підтверджується наявними в матеріалах копіями документів.

Також, відповідно до матеріалів службового розслідування 17.03.2017 заступник начальника Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП майор поліції ОСОБА_6 доповів підполковнику поліції ОСОБА_7, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не вийшли на роботу та не виходять на зв’язок. За розпорядженням підполковника поліції ОСОБА_7 здійснено виїзд за їх місцем проживання для вручення повісток, де їх дружини повідомили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заходяться на лікарняних та розмовляти з майором поліції ОСОБА_6 відмовились. Після чого майором поліції ОСОБА_6 були відправлені листи на їх адресу щодо необхідності явки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ГУНП в Дніпропетровській області для надання пояснень у зв’язку з проведенням службового розслідування. Також, майор поліції ОСОБА_6 повідомив, що мобільні телефони ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вимкнені та на зв’язок вони не виходять.

24.03.2017 з метою з’ясування інформації про перебування на лікарняному ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міської ради та ТМО МВС України по Дніпропетровській області було направлено запити. Відповідно до наданих відповідей зазначених закладів поліцейські ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до медичних закладів не звертались.

28.03.2017 було здійснено виїзд за місцем їх проживання. За місцем проживання ОСОБА_1 мала місце розмова з особою, яка не відчиняючи двері повідомила, що є дружиною ОСОБА_1, однак отримати лист ГУНП про необхідність прибуття поліцейського ОСОБА_1 до ГУНП для надання пояснень з приводу його безпідставного невиходу на службу, відмовилась.

13.04.2017 в рамках службового розслідування у ОСОБА_1 були відібрані письмові пояснення, відповідно до змісту яких, ОСОБА_1 пояснив, що з 16.03.2017 по 12.04.2017 він знаходився на лікарняному за місцем свого мешкання. На телефонні дзвінки не відповідав у зв’язку з поганим самопочуття. Двері не відчиняв з тієї ж причини.

За результатами службового розслідування, комісією було прийнято висновок з пропозицією про накладення на оперуповноваженого СКП Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1.ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівників поліції, абз.1,2 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейських та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред’являються до професійно-етичних якостей поліцейського.

На підставі висновків службового розслідування наказом ГУНП в Дніпропетровській області №1550 від 14.04.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП» на оперуповноваженого СКП Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни, вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1.ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівників поліції, абз.1,2 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейських та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред’являються до професійно-етичних якостей поліцейського.

Згідно акту про запропонування ознайомлення з наказом від 18.04.2017 ОСОБА_1 у присутності начальника Чечелівського ВП Дніпровського ВП підполковника поліції ОСОБА_7, інспектора кадрового забезпечення Дніпровського ВП майора поліції ОСОБА_8 відмовився від підпису з ознайомленням наказом №1550 від 14.04.2017р., а також від надання пояснень.

18.04.2017 наказом ГУНП в Дніпропетровській області за №138 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції з 18.04.2017 року за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Порядок та умови проходження служби у органах поліції, притягнення до дисциплінарної відповідальності врегульовані Законом України «Про Національну поліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114, Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 (далі - Правила етичної поведінки поліцейського), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 ( далі – Інструкція №230), а також пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 23.12.2015р. №901-УІІІ, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 року №3460.

За пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов’язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Абзацами 1,2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, передбачено, що під час виконання службових обов’язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна – дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівників органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 цього Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок – це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За приписами статті 5 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов’язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника ОВС України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань на життя, здоров’я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об’єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об’єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов’язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі на інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотримання громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати у належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У відповідності до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу ОВС за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, передбачено, що з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид дисциплінарного стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Розділами ІІ та Ш Інструкції № 230 передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних правопорушень. Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєння РНС кримінального правопорушення, повідомлення особи РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.

За приписами розділу VІ цієї Інструкції встановлено, що особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування має право, зокрема, отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об’єктивності та повноти проведення службового розслідування; відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржити рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником – розділ УІІІ Інструкції №230.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно статті 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 11 Кримінального кодексу України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

З огляду на правове визначення таких понять як «дисциплінарний проступок», «злочин», доводи позивача та його представника, що вирок у кримінальному провадженню має значення для надання оцінки правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, є неспроможними, оскільки рішення по кримінальному провадженню не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у кримінальному провадженні надається правова кваліфікація діям особи на підставі Кримінального кодексу України.

Службова дисципліна, невиконання чи неналежне виконання якої створює склад дисциплінарного проступку, є дотримання особами рядового і начальницького складу, у тому числі, законів України та Присяги.

Відповідно достатей2, 6, 7, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» одним з основних завдань поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності. Поліція зобов'язана виконувати завдання неупереджено, у точній відповідності з законом на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності.

Стаття 7 Дисциплінарного статуту зобов'язує кожного поліцейського дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника поліції, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; захищати і охороняти від протиправних посягань права і свободи громадян; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян.

Позивач склав Присягу, а отже взяв на себе вищезазначені обов'язки поліцейського.

Матеріалами службового розслідування свідчать про те, що ОСОБА_1 не дотримувався вимог, які пред'являються до поліцейського та які обумовлені, зокрема, високим званням поліцейського і завданнями органів поліції в цілому.

Доводи позивача та його представника щодо не ознайомлення позивача з результатами службового розслідування є неспроможними з огляду на те, що відповідно до пункту 6.3 Інструкції №230 обов’язок по ознайомленню з результатами службового розслідування покладений на відповідача за умови звернення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, з відповідним письмовим рапортом про ознайомлення із матеріалами службового розслідування, проте відповідно до пояснень позивача ним відповідний рапорт не було подано.

Судом першої інстанції обґрунтовано визнано неспроможними доводи позивача, що йому не було відомо про проведення будь-якого службового розслідування відносно нього, зважаючи на те, що позивач, будучи ознайомленим та обізнаним із порядком та підставами, які передують службовому розслідуванню згідно із Дисциплінарним статутом ОВС, та також і Інструкцією №230, які є нормативно-правовими актами та які регулюють притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, не міг не знати про проведення щодо нього службового розслідування, так як йому 16.03.2017 вже було оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, а 13.04.2017 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб згідно ухвали суду та згідно вказаних вище норм Дисциплінарного статуту та Інструкції вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення є підставами для проведення службового розслідування.

Також судом першої інстанції обґрунтовано надано критичну оцінку доводам позивача про те, що в межах службового розслідування він не надавав жодних письмових пояснень та не відмовлявся від їх надання, оскільки вказані твердження спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями позивача від 13.04.2017, які ним були надані особисто, що він підтвердив у ході судового розгляду справи та ці пояснення були долучені до матеріалів службового розслідування та копія яких наявна в матеріалах справи.

Доводи позивача щодо незаконності його звільнення в період тимчасової непрацездатності не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач в порушення пункту 2.6 Порядку звільнення від службових обов’язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, не повідомив безпосереднього начальника рапортом протягом однієї доби про лікування.

Доводи позивача, що ним було дотримано вказаний порядок та повідомлено про перебування на лікарняному заступника начальника Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_6, спростовано матеріалами службового розслідування, зокрема поясненнями ОСОБА_6, а також заступника начальника СКП Чечелівського ВП майора поліції ОСОБА_9

Відповідно до п. 1.1, п.1.2 наказу Міністерства охорони здоров’я України №455 від 13.11.2001р. «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», доказом непрацездатності особи є відповідний листок непрацездатності. Згідно листа Департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міської ради від 27.03.2017 ОСОБА_1, за медичною допомогою до лікувальних закладів підпорядкованих Департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міської ради не звертався.

Також, в порушення пункту 2.3 Порядку звільнення від службових обов’язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, позивачем після проходження лікування не було надано оригінал довідки про тимчасову непрацездатність.

Згідно довідок Дніпровського ВП, Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП та відділу документального забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області від 06.07.2017 та від 07.07.2017 від позивача довідки про тимчасову непрацездатність не надходили.

При цьому, відповідно до положень частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту ОВС не виключається можливість звільнення особи з органів внутрішніх справ у період її тимчасової непрацездатності, передбачено можливість виконання після прибуття особи до місця проходження служби.

Крім того, позивачем не оскаржено наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області №1550 від 14.04.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чечелівського ВП Дніпровського ВП ГУНП», яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення, а оскаржуваний наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 18.04.2017 №138 о/с «По особовому складу» прийнятий на реалізацію дисциплінарного стягнення. Отже за умови чинності накладеного дисциплінарного стягнення наказом №1550 від 14.04.2017, відсутні підстави для скасування наказу №138 о/с «По особовому складу», виданого на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини, що мають значення для справи, правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 21.12.2017 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду відповідно до статей 327-331 КАС України.

Повне судове рішення складено 22.12.2017 року.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко