Ухвала суду № 71347885, 28.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 810/3278/17

УХВАЛА

28 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Парінова А.Б., Федотова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Базис Гарант» про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у відкритті провадження відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 187,189 КАС України (в редакції до 15.12.2017).

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 189 КАС України (в редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Апелянт подав скаргу з пропуском установленого законом строку, тому йому був наданий строк для усунення вказаних недоліків протягом 30 днів з дня отримання копії ухвали.

В якості усунення недоліків апеляційної скарги апелянт подав клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України або без виклику особи, яка її оскаржує, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Як установлено, апелянт подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року після спливу строку на апеляційне оскарження. Відповідно до наявного в матеріалах справи зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10) вбачається, що копію оскаржуваної ухвали представник апелянта отримав 09.10.2017 року, в той час як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку лише 06.11.2017.

Апелянт наполягає, що строк ним пропущений з поважних причин, при цьому, посилається на те, що у період з 02.10.2017 по 20.10.2017 року представник позивача по даній справі ОСОБА_2 перебував у щорічній основній відпустці, а тому виникла необхідність у заміні представника.

При цьому, на період відпустки ОСОБА_3 та станом на 06.11.2017 у відділі представництва у судах був відсутній заступник - директора департаменту - начальник відділу представництва в судах департаменту юридичного забезпечення, у зв'язку з тим, що ця посада є вакантною. Водночас, у період з 10.10.2017 по 20.11.20117 не призначався виконуючий обов'язки (тимчасово виконуючий обов'язки) заступника - директора департаменту - начальник відділу представництва в судах департаменту юридичного забезпечення.

Також апелянт зазначає, що директор департаменту юридичного забезпечення ОСОБА_4 у період з 19.10.2017 по 20.10.2017 знаходилася у відпустці, а з 23.10.2017 по 01.11.2017 перебувала на лікарняному.

Таким чином, апелянт вказує, що заміна відповідального працівника у справі № 810/3278/17 відбулася, після 02.11.2017.

Крім того зазначає, що з урахуванням завантаженості у роботі іншого відповідального працівника відділу представництва в судах, а також те, що опрацювання матеріалів у даній справі та оформлення відповідної апеляційної скарги потребує певного часу, вона була подана до апеляційного суду 06.11.2017.

Як наголошено вище, копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано 09.10.2017, при цьому, як вбачається з наданого клопотання, у період з 09.10.2017 по 19.10.2017 на робочому місці знаходився директор департаменту юридичного забезпечення Нацкомфінпослуг.

Крім того, з клопотання вбачається, що апеляційну скаргу могли підготувати інші працівники відділу представництва в судах, однак, цього не зробили у зв'язку із завантаженістю у роботі.

При цьому, не зрозуміло, чому апеляційна скарга не могла бути підготовлена ОСОБА_2 після виходу з відпустки 20.10.2017.

Щодо посилання апелянта на ст. 295 КАС України в частині наявності 15-го терміну на оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року, зазначаємо, що як станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, так і на час подання апеляційної скарги, тобто 07.11.2017, положення зазначеної статті КАС України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року ще не діяли.

При цьому, відповідно до п. 13 Перехідних положень КАС України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (редакція діє з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про намагання апелянта штучно створити докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги.

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Розглядаючи підстави поновлення строків, ЄСПЛ вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалів часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 р. у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003 р.). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. заява №3236/03 у справі «Пономарьов проти України»).

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 189 КАС України(в редакції до 15.12.2017), якщо підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст.248, 299, 321,325, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Базис Гарант» про стягнення штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В.Губська

Судді А.Б.Парінов

І.В.Федотов