Рішення № 71347857, 28.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/127

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 грудня 2017 року № 826/15713/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., Лтд"

До Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області

Про зобов'язання вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про зняття (скасування) арешту, накладеного постановою серії АА №300265 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 04.02.11р. Ахмад Н.І. (реєстраційний номер 10802032).

До судового засідання 19.12.18 р. представники сторін не з'явилися; повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України за загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею; передбачені ч. 2 ст. 205 КАС України підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На думку суду, неявка представників сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, в даному випадку не перешкоджає розгляду справи.

З врахуванням викладеного суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., Лтд" (код 30467889) зареєстроване в якості юридичної особи 23.07.99 р.; місцезнаходження: 05526, Київська обл., Баришівський район, село Морозівка, вул. Садова, 9.

У листопаді 2017 р. товариству стало відомо згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що постановою серії АА №300265 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 04.02.11 р. Ахмад Н.І. накладено арешт на належне товариству на праві власності майно (реєстраційний номер 10802032): нежитлову будівлю, об'єкт приймання, сушіння та зберігання зерна, операторську, вимощення, зерносховище на 5 000 т, нижню галерею, норії та вежу, сушарку, вузол очистки зерна з бункерами для відходів, оперативні бункера 2 шт., авторозвантажувач У-15-УРАГ естакада, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Піщане, вул. Шевченка, 60.

20.11.17 р. товариство звернулося до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області з клопотанням про надання інформації, в межах якого виконавчого провадження було винесено вказану постанову, надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, зняття (скасування) арешту, накладеного вказаною постановою.

Листом від 22.11.17 р. №9562 товариству надано відповідь, згідно якої повідомлено, що будь-які інші дані для ідентифікації виконавчого провадження та рішення суду, за яким проводилося примусове виконання рішення суду, в реєстрі не значаться.

Також товариство повідомлено про те, що документація відділу за період з 2004 по 2013 роки знищена відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом №2274/5 від 25.12.08 р., у зв'язку з чим відділ позбавлений можливості надати запитувану інформацію та копії документів виконавчого провадження, у зв'язку з чим для врегулювання вказаного питання товариству запропоновано звернутися до суду, що товариством і було зроблено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., Лтд" - вважає оскаржувану постанову протиправною та просить її скасувати, посилаючись на відсутність жодної підстави для накладення арешту згідно вказаної постанови.

Визначене в постанові серії АА №300265 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 04.02.11 р. Ахмад Н.І. майно перебуває в іпотеці за договором іпотеки від 29.04.09 р., про що внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, і його вартість лише частково покриває забезпечене зобов'язання, тому після задоволення вимог іпотекодержателя жодні інші вимоги не можуть бути задоволені.

Відповідач - відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області - проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки відсутні жодні письмові докази виконання позивачем як боржником своїх зобов'язань на користь стягувача.

Відповідач також повідомив, що позивач у справі є боржником по інших виконавчих провадженнях, що знаходяться на виконанні у відділі.

Згідно ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підстави для зняття арешту з майна відсутні.

Також відповідач зазначає, що позивачу відомо про вказане обтяження протягом значного часу, тоді як звернувся з відповідним позовом він лише 30.11.17 р.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 181 КАС України (в редакції до 15.12.17 р.) та ст. 287 КАС України чинної редакції учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку позивач звернувся до суду 01.12.17 р., після отримання відповіді згідно листа від 22.11.17 р. №9562, тоді як оскаржувана постанова серії АА №300265 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесена 04.02.11 р.

В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем інформації про існування вказаної постанови до листопада 2017 року, тоді як відповідач своє твердження про протилежне жодним чином не обґрунтував.

За таких обставин у суду відсутні підстави для того, щоб ставити під сумнів твердження позивача про отримання ним інформації про існування постанови лише у листопаді 2017 р., і, відповідно, про дотримання позивачем десятиденного строку звернення до суду.

Щодо позовних вимог по суті суд зазначає наступне.

Згідно ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 року №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, винесення постанови про арешт майна в межах виконавчого провадження є способом обмеження права власності на майно, що передбачений законом, що відповідає ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ст. 1 протоколу №1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Проте, для визнання цієї підстави законною в кожному конкретному випадку необхідно підтвердження існування виконавчого провадження, в межах якого на майно боржника можна було накладати арешт.

В даному випадку таке підтвердження відсутнє, оскільки орган стягнення не надав доказів та пояснень щодо виконавчого провадження, в рамках якого винесено постанову про арешт майна позивача як боржника.

Згідно ст. 50 Закону від 21.04.99 року №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно ст. 40 чинного Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.16 р.

№1404-VIII у ньому передбачено аналогічні положення.

В свою чергу, згідно Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.08р. №2274/5, передбачено знищення лише завершених виконавчих проваджень, зокрема, згідно п. 9.10 Порядку завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт; виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Згідно п. 9.9 Порядку строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно, станом на 22.11.17 р., дату надання позивачу відповіді на його звернення, виконавче провадження, в межах якого винесена постанова серії АА №300265 від 04.02.11р., мало бути завершене не менш як три роки. В протилежному випадку воно не могло бути знищене.

За загальним правилом згідно вищевказаних положень Закону у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Наявність обставин, що виключають зняття арешту з майна, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", має доводити саме відповідач як орган стягнення, що проводив виконавче провадження.

Відповідач, заперечуючи позов, відповідних доказів не надав.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про наявність таких обставин, що є додатковою підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (№ довідки 103701233 від 14.11.17 р.) на належне позивачу майно - нежитлова будівля, об'єкт приймання, сушіння та зберігання зерна, операторська, вимощення, зерносховище на 5 000 т, нижня галерея, норія та вежа, сушарка, вузол очистки зерна з бункерами для відходів, оперативні бункера 2 шт., авторозвантажувач У-15-УРАГ естакада, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Піщане, вул. Шевченка, 60, накладено одна заборона на нерухоме майно (реєстр. 8680851 від 29.04.09 р. на підставі договору іпотеки від 29.04.09 р.), та три арешти - реєстр. №9616640 від 15.03.10 р. на підставі постанови АА№300236 від 12.03.10 р. ППВР ВДВС ГУЮ у Київській області; реєстр. №10501625 від 17.11.10 р. на підставі постанови ППВР ВДВС ГУЮ у Київській області №22649626 від 15.11.10 р.; реєстр. №10802032 від 07.02.11 р. на підставі постанови АА №300265 від 04.02.11 р.

Предметом розгляду по справі є одна з підстав - реєстр. №10802032 від 07.02.11 р. на підставі постанови АА №300265 від 04.02.11 р., тоді як постанови про інші накладені на майно арешти предметом розгляду у справі не є, тому посилання відповідача на унеможливлення проведення інших виконавчих проваджень щодо позивача у випадку зняття з майна арешту не приймаються до уваги.

Крім того, суд погоджується з позивачем, який зазначає про перебування арештованого майна у іпотеці, що виключає можливість задоволення за його рахунок інших вимог, до задоволення вимог іпотекодержателя згідно положень ч. 6 ст. 3, ст. 12, 33 Закону України "Про іпотеку", оскільки згідно даних реєстру іпотечне обтяження в будь-якому випадку зареєстровано раніше всіх наступних арештів майна.

З врахуванням викладеного, за відсутності підстав для перебування майна позивача під арештом згідно оскаржуваної постанови серії АА №300265 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 04.02.11 р. Ахмад Н.І., вказана постанова підлягає скасуванню.

Скасовуючи постанову, суд вважає за необхідне зобов'язати орган стягнення вжити заходи для внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку ч. 2 ст. 9 КАС України.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 250, 257-262, 287, 293, 295, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову серії АА №300265 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 04.02.11 р. Ахмад Н.І. про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., Лтд" (реєстраційний номер 10802032).

3. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області внести запис про скасування постанови серії АА №300265 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 04.02.11р. Ахмад Н.І. про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., Лтд" (реєстраційний номер 10802032) до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

4. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., Лтд" 1600 грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку ст. 295 КАС України шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 28.12.17 р.