Постанова № 71347798, 14.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/19840/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у письмовому провадження адміністративну справуза позовом1. ОСОБА_1, 2. ОСОБА_2, 3. ОСОБА_3 до1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осібпрозобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач 1), ОСОБА_2 ( далі - ОСОБА_2, позивач 2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач 3) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2) про:

- зобов'язання відповідача 1 подати до відповідача 2 додаткову інформацію щодо позивачів - як вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договорами Банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-087-000243602 від 20.05.2016 укладеного між позивачем 1 та ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 198 000,00 грн., № 980-087-000243846 від 20.05.2016 року, укладеного між позивачем 2 та ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 100 000, 00 грн. та № 980-087-000243990 від 20.05.2016 укладеного між позивачем 3 та ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 199 210, 00 грн.;

- зобов'язання відповідача 2 осіб після отримання від відповідача 1 додаткової інформації про включення позивачів до Переліку вкладників включити їх до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами Банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-087-000243602 від 20.05.2016 укладеного між позивачем 1 та ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 198 000,00 грн., № 980-087-000243846 від 20.05.2016 року, укладеного між позивачем 2 та ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 100 000, 00 грн., № 980-087-000243990 від 20.05.2016 укладеного між позивачем 3 та ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 199 210, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що вони є вкладниками ПАТ «Банк Михайлівський» згідно укладеними між ними та останнім Договорів Банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство».

При цьому, позивачі зазначають, що відповідно до опублікованої на офіційному сайті інформації вони дізналися, що з 15 липня 2016 року почались виплати гарантованої суми вкладникам через банки - агенти, у зв'язку з ліквідацією ПАТ «Банк Михайлівський».

У зв'язку із чим, ними на адресу відповідачів були скеровані заяви, із вимогою включити їх до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відповіді на вказані звернення не отримали та заходів щодо виплати гарантованої суми відповідачі не вчинили.

Втім, з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачам стало відомо, що виплати коштів тимчасово обмежено строком до 6 місяців, у зв'язку із проведенням перевірки правочинів з посиланням на Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 826 від 26.05.2016р.

Такі дії відповідача 2, на думку позивачів є протиправними, а обмеження у виплаті та не вжиття відповідних заходів встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не ґрунтуються на вимогах закону.

Водночас, позивачі також зазначають, що на час подання вказаного позову ще не відбулося порушення їх прав відповідачем 2, однак виходячи з процедури відшкодування вкладів, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та обставин, викладених у позові, вважають за необхідне зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб після отримання вищевказаної інформації від Уповноваженої особи, включити їх до Загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та провести виплату коштів відповідно до вимог Закону.

Вказаний спосіб захисту прав вкладників, на їх думку, є таким, що не впливає на реалізацію дискреційних повноважень відповідача 2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки зобов'язує його вчинити виключно ті дії, які прямо передбачені Законом, і вчинити їх дише після надходження відповідної інформації, наявність якої дозволяє це зробити.

Відповідач 1 - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волков Олександр Юрійович проти задоволення вказаного адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що з 23 травня 2016 року в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджено тимчасову адміністрацію (Постанова НБУ від 23.05.2016 року № 14/БТ). З метою забезпечення виконання вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» Уповноваженою особою згідно Наказу № 27/1 від 24.05.2016 року було створено комісію по перевірці правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Наказом № 2 від 13.07.2016 року Уповноваженою особою продовжено проведення перевірки на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Михайлівський», тобто до 13 січня 2017 року.

При цьому, відповідач 1 зазначає, що дії щодо проведення перевірки правочинів були зумовлені занадто великою кількістю внутрішніх банківських операцій із зарахуванням коштів на рахунки фізичних осіб, в тому числі і через касу, в період з 18.05.2016 року по 23.05.2016 року.

Таким чином, на думку відповідача 1 протягом всього часу Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» вчинялися дії по перевірці правочинів, передбачені законодавством та визначені підзаконними нормативними актами.

Також відповідачем 1 зазначено, що в ході перевірки банківських операцій комісією прийнято рішення про розблокування рахунків позивачів та внесення змін до відповідного переліку, які було направлено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для прийняття рішення про включення відомостей про рахунки позивачів до Загального реєстру.

А отже, враховуючи викладене вище, та у зв'язку з не доведенням позивачами порушення їх суб'єктивного права, відповідач 1 вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач 2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначаючи при цьому, що відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у ФГВФО обов'язок перед вкладниками щодо відшкодування коштів виникає після включення вкладника до Переліку вкладників і у тому числі у тому розмірі відшкодування, який вказаний Уповноваженою особою.

У переданому уповноваженою особою Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, інформація про позивачів відсутня, в зв'язку з чим дані про позивачів не могли бути враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру Фондом гарантування.

У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників.

Законодавство не покладає обов'язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку рахунків вкладників.

Оскільки позивачів не було включено Уповноваженою особою до Переліку, Фонд гарантування не мав правових підстав здійснюватися відповідні процедури по включенню його до Загального реєстру та виплаті відшкодування.

Таким чином, відповідно до приписів Закону у Фонду гарантування ще не виникло жодного обов'язку перед позивачами, а тому їх права не могли бути порушені Фондом гарантування, жодної підстави для спонукання Фонду гарантування судом до вчинення відповідних дій на час подання позову не існувало, що в свою чергу свідчить про передчасність позовних вимог.

Окрім цього, представником відповідача 2 надано докази отримання позивачами особисто всієї суми належних до виплат їм грошових коштів у визначеному банку-агенті.

У судове засідання представники позивачів та відповідачів 1, 2 не з'явилися.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Вкладник) було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-087-000243602, за умовами якого Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника (Вклад) та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 (далі - Депозитний рахунок) у гривні, що відкривається Банком на ім'я Вкладника, і зобов'язується виплачувати Вкладнику суму Вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим Договором та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі Умовами дистанційного банківського обслуговування. Початкова сума вкладу 198 000, 00 грн. зі ставкою 5%.

20 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - Банк) та ОСОБА_2 (далі - Вкладник) було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-087-000243846, за умовами якого Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника (Вклад) та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 (далі - Депозитний рахунок) у гривні, що відкривається Банком на ім'я Вкладника, і зобов'язується виплачувати Вкладнику суму Вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим Договором та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі Умовами дистанційного банківського обслуговування. Початкова сума вкладу 100 000, 00 грн. зі ставкою 5%.

20 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - Банк) та ОСОБА_3 (далі - Вкладник) було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-087-000243990, за умовами якого Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника (Вклад) та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 (далі - Депозитний рахунок) у гривні, що відкривається Банком на ім'я Вкладника, і зобов'язується виплачувати Вкладнику суму Вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим Договором та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі Умовами дистанційного банківського обслуговування. Початкова сума вкладу 199 210, 00 грн. зі ставкою 5%.

За умовами вказаних договорів Вклад позивачами розміщувався на строк 14 днів, а саме з 20.05.2016 року по 03.06.2016 року.

20 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та позивачами було укладено Договори про внесення змін до вищезазначених Договорів, якими було внесено зміни, зокрема, до п. 2.2 останніх, а саме щодо збільшення процентної ставки, у разі автоматичної пролонгації даного Договору.

Згідно квитанцій від 20 травня 2016 року №№ 5037145, 5037925,5038316 позивачами було перераховано на вказані вище депозитні Договори № 980-087-000243602, № 980-087-000243846, № 980-087-000243990 грошові кошти в сумі 198 000, 00 грн., 100 000, 00 грн., та 199 210, 00 грн. відповідно.

23 травня 2016 року Рішенням Національного банку України № 4/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.

13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 12 липня 2016 року № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнко Ю.П. з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.

Рішенням № 1702 від 1 вересня 2016 року виконавча дирекція Фонду змінила Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», на Волкова О.Ю. з 5 вересня 2016 року.

У зв'язку з початком виплат гарантованих сум вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський» та відсутністю позивачів в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 18 листопада 2016 року останні звернулися до відповідача 2 з заявами про включення їх до відповідного реєстру для отримання відповідних виплат у межах гарантованої суми відшкодування.

Вказані заяви позивачами були направлені на адресу відповідача 2 засобами поштового зв'язку та отримані останнім 22.11.2016 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене вище, та незгода з діями та рішенням відповідача 1 обумовила позивачів на звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 2-4 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Статтею 27 Закону визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Отже, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.

Відповідно до п. 12 р. II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Пунктом 6. р. III Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі просять відповідача 1 внести щодо них додаткову інформацію відповідачу 2, як таких, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договорами Банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство».

Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що відповідачем 1 з метою забезпечення виконання статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнко Ю.П. згідно Наказу № 27/1 від 24.05.2016 року було створено комісію по перевірці правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (у томі числі договорів), що є нікчемними. Наказом № 2 від 13.07.2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнко Ю.П. продовжено проведення перевірки на строк до 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Михайлівський».

При цьому, судом встановлено, що прийняття Наказу про продовження вказаної вище перевірки відповідає нормам Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 26 від 26.05.2016 року, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2016 р. за № 863/28993.

Вищевказані Накази Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» стали підставою для прийняття рішення щодо тимчасового обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій, що можуть призвести до зменшення активів банку, втрати майна, збільшення збитків банку, збільшення витрат Фонду тощо. Вказані обмеження було також накладено на здійснення операцій по рахунках клієнтів неплатоспроможного банку ПАТ «Банк Михайлівський».

Втім, з наданих відповідачем 1 письмових доказів, а саме листів № 16/15-вих. від 19 липня 2016 року та № 17/03-вих від 06 січня 2017 року вбачається, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» надано відповідачу 2 перелік осіб, визначений комісією по перевірці правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними неплатоспроможного банку ПАТ «Банк Михайлівський» для зняття обмежень на здійснення операцій за правочинами (договорами) щодо яких була встановлена нікчемність, та прохання прийняти відповідне рішення щодо зняття цих обмежень.

Згідно, наданих відповідачем 1 Витягів, затверджених Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 03.05.2017 року позивачі включені до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті. Зокрема, ОСОБА_1 загальна сума, що підлягає виплаті становила 198 093, 95 грн., ОСОБА_2 - 100 032, 99 грн. та ОСОБА_3 - 199 275, 72 грн. Тобто, позивачам до виплати підлягала сума, згідно їх банківського вкладу та нарахованими відсотками, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку

Окрім цього, судом з роздруківки з програмно-апаратного комплексу Фонду гарантування встановлено отримання позивачами вищезазначених коштів, а саме 27 січня 2017 року позивачем 1, 01 лютого 2017 року відповідачем 2 та 26 січня 2017 року відповідно відповідачем 3.

Станом на час розгляду справи, позивачами вказаний факт не спростовано.

Суд зазначає, що стаття 6 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

З урахуванням наведеного, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи викладене вище та з урахуванням обставин справи, суд приходить до переконання про відсутність порушеного права позивачів, а тому вважає за необхідне у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачам не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін