Рішення № 71346516, 27.12.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року справа № П/811/1889/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді: Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області

про визнання відмови протиправною та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель ФГ Раїса у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, викладену в листі від 05.05.2017 року за №Д-6136/0-5569/0/6-17;

- зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградської області видати позивачу наказ Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель ФГ Раїса у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новгородківської селищної ради Кіровоградської області, орієнтовний розмір - 7,6 умовних кадастрових гектарів на земельній ділянці кадастровий номер 3523455100:02:001:9077.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.05.2017 відповідачем протиправно відмовлено у наданні дозволу розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (а.с.57). Згідно наданого до суду відзиву, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення (а.с. 62-66).

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що оскаржуване рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.60).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що позивач членом фермерського господарства "Раїса" (а.с.45).

Відповідно до Статуту ФГ "Раїса" прийнято рішення про розпаювання земель фермерського господарства члена господарства, в тому числі позивачу в межах середнього розміру земельної частки (паю) на території Новгородківської селищної ради .

Відповідно до рішення Новгородківського районного суду від 12.04.2016 року за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано в порядку спадкування право на постійне користування 1/3 частини земельної ділянки площею 38,6 га на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, відповідно до державного акту на право постійного користування землею, серії КР№0270, виданого 20.09.2000 року (а.с.11-15).

Судом встановлено, що у вересні 2016 року позивач звернулася з заявою до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель ФГ "Раїса" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області. До заяви долучено перелік необхідних документів, передбачених ч. 6 ст. 118 ЗК України.

Листом від 28.09.2016року за №Д-15796/0-8810/0/6-16 відповідачем відмовлено у видачі наказу, в зв'язку з відсутністю згоди землекористувачів (а.с.16).

25.10.2016 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу було посвідчено заяву-погодження у землекористувачів на поділ земельної ділянки (а.с.17), після чого позивач повторно звернулася до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Листом від 17.01.17 року відповідачем відмовлено позивачу, в звязку з відсутності реєстрації права власності на земельну ділянку на підставі рішення суду.

15.02.2017року відділом у Новгородківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області було зареєстровано земельну ділянку та видано витяг з ДЗК (а.с.19-22).

13.03.2017року Державним реєстратором Новгородківської селищної ради проведено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою (а.с.23-24).

29.03.2017року позивач повторно звернулася з заявою до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель ФГ "Раїса" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області. До заяви були долучені документи, згідно додатку, з урахуванням відповіді - відмови відповідача (а.с.25-28).

Листом від 05.05.2017 року №Д-6136/0-5569/0/6-17 повідомлено позивача про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме відсутністю документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти в аграрному навчальному закладі. (а.с. 28).

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Ч.2 ст.13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачає, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до ч.1 ст.118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає в момент його державної реєстрації.

Позивач звернувся до відповідача для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,6 умовних кадастрових га, як члену фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває, на його думку, в оренді ФГ "Раїса" за кадастровим номером: 3523455100:02:001:9077, на території Новгородківської селищної ради (за межами населеного пункту) Новгородківського району Кіровоградської області.

З огляду на викладене, відповідач має право відмовити позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність виключно з підстав викладених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Натомість лист відповідача не містить інформації про порушення позивачем вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Таким чином, відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою із підстав, зазначених у листі від 05.05.2017 року №Д-6136/0-5569/0/6-17 не відповідає вимогам чинного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача стосовно порушених його прав є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Щодо зобов'язання відповідача надати позивачу наказ на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства "Раїса" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, суд зазначає наступне.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_6 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частини зобовязання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим, суд вважає за необхідне, зобовязати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.03.2017 з огляду на наступне.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку субєкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки є заява позивача від 29.03.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, а тому відповідач зобовязаний знову розглянути дану заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобовязання відповідача повторно розглянути заяву від 29.03.2017, оскільки саме по собі судове рішення про визнання відмови у наданні дозволу протиправною не відновлює порушеного права позивача на прийняття останнім вмотивованого рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.

Встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім відмовлено позивачу без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, ч.3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволені позову судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1280 грн.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають частковому відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель ФГ Раїса у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, викладену в листі від 05.05.2017 року за №Д-6136/0-5569/0/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) із земель ФГ "Раїса" як члену фермерського господарства, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код - 39767636).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_7