Рішення № 71346512, 22.12.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2017 р. справа № 809/1683/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шумея М.В.,

секретаря судового засідання - Шпак М.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 468279,46 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 468279,46 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих та нарахованих податковою інспекцією податкових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб та пені, яка в загальній сумі становить 468279,46 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві. Просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, а також заявив усне клопотання про розстрочення виконання судового рішення та зазначив, що Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" - не має змоги сплатити відповідну суму по даній справі повністю, у зв'язку з чим немає змоги виконати свої зобов'язання. Просив розстрочити виконання судового рішення строком на 24 місяці.

Представник позивача проти заяви про розстрочення виконання судового рішення не заперечила та поклалася на розсуд суду.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України", відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області (а.с.25-27).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.3, пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на 08.11.2017 сума податкового боргу Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України", яки підлягає стягненню у судовому порядку становить 468279,46 грн., що включає в себе орендну плату з юридичних осіб та пеню. Основне зобов"язання з орендної плати з юридичних осіб виникло в результаті самостійно задекларованого податкового зобов"язання згідно:

1) земельна ділянка в с.Вістова, Калуський район (код НОМЕР_1):

- звітної податкової декларації №9022028817 від 22.02.2016 на загальну річну суму 3859,44 (у зв"язку із частковою сплатою боргу, залишок до стягнення становить 964,86 грн., за період з жовтня по грудень 2016 року включно);

- звітної податкової декларації №9024501960 від 20.02.2017 на загальну річну суму 4090,99 грн., (сума до сплати становить 3068,28 грн., за період з місяця січня по вересень 2017 року включно)4

2) земельна ділянка в м.Калуш (код НОМЕР_2):

- звітної податкової декларації №9022018671 від 22.02.2016 на загальну річну суму 443761,71 грн., (у зв"язку із частковою сплатою боргу, залишок до стягнення становить 110940,45 грн., за період з жовтня по грудень 2016 року включно);

- звітної податкової декларації №9024581265 від 20.02.2017 на загальну річну суму 470 387,41 грн., (сума до сплати становить 352790,55 грн., за період з місяця січня по вересень 2017 року включно.

Пеня, яка обліковується в інтегрованій картці платника за несвоєчасну сплату орендної плати, становить 515,32 грн.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Строки сплати податкового зобовязання визначені статтею 57 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 57.1 зазначеної статті платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Також, підпунктом 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, оскільки платником податку в податкових деклараціях самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті, то такі суми грошового зобовязання є узгодженими.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми «Ю» №552-23 від 20.03.2015 про оплату податкового боргу на адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.8). Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" вказану податкову вимогу не оскаржило у строк, передбачений Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума 468279,46 грн. є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України", та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позов. Просив розстрочити виконання судового рішення, та пояснив суду, що підприємство перебуває у скрутному матеріальному становищі, відсутність достатніх коштів на рахунках та арештом рахунків. Звернув увагу суду, що немає можливості виконувати свої зобов'язання перед контрагентами, по сплаті платежів до бюджету, погасити заборгованість по заробітній платі та сплатити відповідну суму податкового боргу у даній справі, оскільки наявні обставини, що перешкоджають належному виконанню зобов'язань в даній адміністративній справі, що може призвести до повного зупинення роботи. Дана обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні постановою про арешт коштів боржника від 30.10.2017 року, а також графіком погашення розстрочених на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби до рішення суду від 14.02.2017 №809/1541/16.

Згідно частини 1 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про можливість надання Дочірньому підприємству "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" розстрочення виконання судового рішення на умовах, про які просить відповідач.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код 31790584) в дохід бюджету, податковий борг в сумі 468279 (чотириста шістдесят вісім тисяч двісті сімдесят дев"ять) гривень 46 копійок з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Встановити порядок виконання судового рішення, а саме:

рострочити виконання судового рішення на строк 24 місяців, шляхом сплати Дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код 31790584) податкового боргу в сумі 468279,46 грн., щомісячними платежами 19512 грн., починаючи з моменту набрання даного рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.

Рішення складене в повному обсязі 27 грудня 2017 р..