Рішення № 71346293, 19.12.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2017 року м. Ужгород№ 807/997/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1;

представника позивача ОСОБА_2;

представника відповідача Командування Сухопутних військ Збройних Сил України військової частини А0105 ОСОБА_3;

представника відповідача військової частини А0796 ОСОБА_4;

представника відповідача Закарпатського обласного військового комісаріату ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Закарпатського обласного військового комісаріату, військової частини А0796 та командування Сухопутних військ ЗС України військової частини А0105 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статей 243 частини 3, 250 частини 1 КАС України, 19 грудня 2017 року було проголошене скорочене рішення суду (його вступну та резолютивну частини). Рішення суду складено у повному обсязі 28 грудня 2017 року. Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

01 вересня 2017 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Закарпатського обласного військового комісаріату, Військової частини А0796 та командування Сухопутних військ ЗС України військової частини А0105, якою, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 02 жовтня 2017 року та заяви від 17 жовтня 2017 року, остаточно просить суд: "1. Приєднати до матеріалів справи дану заяву; 2. Витребувати з Мукачівського ОМВК особову справу ОСОБА_1, матеріали службового розслідування згідно наказу № 172 від 27.07.2017 року Закарпатського обласного військового комісару та копію цього наказу; 3. Витребувати з військової частини А0796 копію наказу № 178 від 16.09.2017 року про звільнення ОСОБА_1; 4. Витребувати з Закарпатського обласного військового комісаріату копію телеграми № 15645324 від 19.09.2017 року (про доведення витягу з наказу ком. в/ч А0796); 5. Визнати протиправним та скасувати наказ № 365 від 08.08.2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "позбавлення військового звання"; 6. Визнати протиправним та скасувати параграф 1 наказу командира військової частини А0796 (по особовому складу) від 16.09.2017 року № 178; 7. Поновити ОСОБА_1 на військовій службі в Збройних Силах України на офіцерській посаді, що передувала його звільненню; 8. Стягнути з Закарпатського військового комісаріату на користь позивача, - ОСОБА_1 суму грошового забезпечення в повному обсязі за час вимушеного прогулу з моменту звільнення з військової служби в Збройних Силах України; 9. Стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 (вул. Петра Великого, 18, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600) 30000 грн. моральної шкоди; 10. Стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені ним судові витрати по справі; 11. Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на військовій службі та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в межах суми стягнення за один місяць; 12. Витребувати з Закарпатського обласного військового комісаріату довідку про суму грошового забезпечення ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби на посаді заступника військового комісара начальника відділення комплектування Мукачівського обєднаного військового комісаріату".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 серпня 2017 року позивач був ознайомлений з наказом Командувача Сухопутними військами Збройних Сил України № 365 від 08 серпня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Зі змісту цього наказу позивачем зроблено висновок, що підставою для його прийняття і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді "позбавлення військового звання" є факт внесення відомостей до ЄРДР стосовно позивача у звязку із вчиненням кримінального правопорушення, що передбачене статтею 3692 частиною 2 КК України. Позивач зазначає, що відповідачами не було враховано ряд обставин, які впливають правомірність прийняття оскаржуваного наказу. Позивач зазначає, що з аналізу наказу Командувача Сухопутними військами Збройних Сил України № 365 від 08 серпня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" підставою для його прийняття є проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за № 42016070000000064, за статтею 368 частиною 3 КК України, тобто прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. В подальшому кваліфікація була змінена на статтю 3692 частину 2 КК України. Таким чином позивача було притягнуто до відповідальності за діяння, що досліджуються в рамках кримінального провадження. Позивач вказує на те, що у кримінальному провадженні № 42016070000000064 рішення, що правової оцінки його дій не ухвалено. Не зважаючи на це відповідач перебрав на себе функції суду чим стверджувально визнав позивача у вчиненні злочину. Наказом військового комісара Мукачівського ОМВК № 189 від 19 вересня 2017 року позивача було виключено із списків особового складу Мукачівського ОМВК та всіх видів забезпечення. Також, позивач вказує, що наказом № 365 від 08 серпня 2017 року була поширена негативна інформація, яка призвела до душевних страждань, яких останній зазнав у звязку з приниженням честі та гідності, а також його репутації, що порушує немайнові права позивача чим завдає йому моральної шкоди. З огляду на зазначене позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Закарпатського обласного військового комісаріату проти позову заперечив з мотивів наведених у письмових запереченнях. Так, пояснив, що Закарпатський обласний військовий комісаріат діяв на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та законами України. Щодо стягнення моральної шкоди додатково зауважив, що позивачем не надано жодних доказів перенесених ним душевних страждань, характеру немайнових витрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, повязаних з неправомірними діями відповідачами та якими конкретно неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів позивачу завдано моральної шкоди. У задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Представник військової частини А0796 у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених у письмових запереченнях. Зокрема зазначив, що вважає дії командира військової частини А0796 такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а вимоги позивача безпідставними. Право звільнення з військової служби категорії військовослужбовців, до якої належить позивач, належить командувачу військ оперативного командування "Захід". Після надходження із Закарпатського обласного військового комісаріату до військової частини А0796 документів на звільнення з військової служби позивача, командир військової частини А0796 (командувач військ оперативного командування "Захід"), розглянувши подання військового комісара Мукачівського ОМВК щодо звільнення в військової служби у запас позивача у звязку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку на підставі наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 08 серпня 2017 року № 365 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", видав наказ (по особовому складу) від 16 вересня 2017 року № 178, відповідно до якого позивача звільнено з військової служби за статтею 26 частиною 6 пунктом "ж" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у звязку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України із 08 серпня 2017 року. Зважаючи на вищезазначене, відповідач вважає, що вищевказаний наказ виданий правомірно, підстави для скасування параграфа 1 цього наказу - відсутні. У задоволенні позовних вимог також просить відмовити в повному обсязі.

Представник військової частини А0105 проти позову заперечив та пояснив, що в ході службового розслідування було виявлено факт, що співробітниками прокуратури Закарпатської області внесено кримінальне провадження до ЄРДР від 08 квітня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, що передбачене статтею 368 частиною3 КК України, та в подальшому було перекваліфіковано на статтю 3692 частину 2 КК України "Зловживання впливом" та повідомлено про підозру позивачу. Окрім того, службовим розслідуванням було встановлено, що позивач неналежно виконував службові обовязки, порушив вимоги законодавства щодо проходження військової служби та зловживаючи впливом вчинив протиправні дії, які ганьблять високе звання офіцера Збройних Сил України. Право накладати на підлеглих офіцерів стягнення у вигляді "позбавлення військового звання" має командир військової частини А0105 згідно із Статутом. Таким чином, при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді "позбавлення військового звання", відповідачем було враховано недотримання позивачем правил проходження військової служби передбачені Статутами Збройних Сил України і при цьому були дотримані всі законодавчі норми, які регулюють порядок притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності, на підставі та у межах, що передбаченні Конституцією та законами України. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розгляд даної адміністративної справи неодноразово відкладався з існуванням на те, обєктивних причин.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач перебував на військовій службі із 01 серпня 1994 року по 13 квітня 2006 рік, а також із 19 березня 2014 року по 08 серпня 2017 року.

Відповідно до статей 2, 4, 24 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу", позивач вважався військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом.

27 липня 2017 року, відповідно до наказу ТВО військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату № 172 призначено службове розслідування щодо встановлення умов та причин відкриття досудового розслідування за статтею 3692 частиною 2 КК України "Зловживання впливом" та повідомлення про підозру майору ОСОБА_1 (а.с.а.с. 35, 36).

ОСОБА_6 проведення службового розслідування, що затверджений ТВО військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату 03 серпня 2017 року, встановлено факт внесення відомостей до ЄРДР за № 42016070000000064, про вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 368 частиною 3 КК України, що було перекваліфіковано на статтю 3692 частину 2 КК України "Зловживання впливом" та повідомлено про підозру позивачу. Також позивача відсторонено від посади за ухвалою суду на 1місяць. Констатовано факт, того, що майор ОСОБА_1 неналежно виконуючи обовязки військової служби та в порушення статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України порушив вимоги законодавства України та зловживаючи впливом вчинив протиправні дії, які ганьблять високе звання офіцера. Зазначено, що умовами і причинами вчинення правопорушення позивачем є неналежне виконання службових обовязків, особиста недисциплінованість, низькі морально-ділові якості позивача. Також в акті зазначено, що залишаючись за військового комісара Мукачівського обєднаного міського військового комісаріату 19. Липня 2016 року майор ОСОБА_1, в порушення вимог статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України не знав морально-психологічних якостей безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, правовим вихованням підлеглих не займався та не встановив у військовому комісаріаті такий внутрішній порядок,який гарантував би гнехтльне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України, що в свою чергу призвело до порушення законодавства України водієм Мукачівського обєднаного військового комісаріату рядовим ОСОБА_7 та ним особисто. (а.с.а.с. 37-44).

За результатами проведеного розслідування, відповідно до наказу Закарпатського обласного військового комісара № 62 від 03 серпня 2017року "Про результати проведення службового розслідування", було направлено клопотання старшому керівництву про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності "позбавлення військового звання" (а.с.а.с. 45-49).

Аналізуючи зміст вищенаведеного наказу, суд констатує, що описова частина вказаного документу є аналогічною до описової частини згадуваного розслідування, про факт внесення відомостей до ЄРДР за № 42016070000000064 про виявлене кримінальне правопорушення та підозру, зокрема ОСОБА_1 за статтю 3692 частиною 2 КК України.

Суд вважає за необхідне вказати, що тимчасово виконуючим обовязки начальника штабу першого заступника командира військової частини А0795, у тому числі військовому комісару Закарпатського обласного військового комісаріату, невідкладно була доведена телеграма, яка датована 27 липня 2017 року за № 501/5/3/489, якою вимагав: "з метою виконання вимог першого заступника начальника Генерального Збройних Сил України від 27 липня 2017 року № 321/4707 щодо недопущення поширення у Збройних Силах України корупційних правопорушень направити представників, не нижче заступника командира військової частини, обласного військового комісаріату до Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України з копіями матеріалами службового розслідування та проектами наказів щодо позбавлення військових звань та звільнення з військової служи на майора ОСОБА_1 заступника військового комісара начальника відділення комплектування Мукачівського ОМВК Закарпатського обл." (а.с. 125).

З аналізу вказаної телеграми суд резюмує, що питання щодо притягнення позивача до відповідальності з позбавленням військового звання та звільнення з військової служби як командуванням військової частини А0796 так і Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України вже було вирішено. Крім того, суд зауважує, що цією телеграмою, зокрема, військовому комісару Закарпатського обласного військового комісару надано вказівку щодо спрямованості проведення службового розслідування відносно позивача.

Наказом Командувача Сухопутними військами Збройних Сил України № 365 від 08 серпня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" накладено на позивача дисциплінарне стягнення "позбавлення військового звання" (а.с.а.с. 8, 9, 63, 64, 179-181).

Мотивуючи підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Командувач Сухопутними військами Збройних Сил України вказав на проведення службового розслідування згідно наказу № 172 від 27 липня 2017 року. Також зазначено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за № 42016070000000064 від 08 квітня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 368 частиною 3 КК України "Прийняття пропозиції, обіцянка або одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі поєднане з вимаганням неправомірної вигоди" та розпочато досудове розслідування. У ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було перекваліфіковано на статтю 3692 частину 2 КК України та повідомлено про підозру майору ОСОБА_8. Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області розглядається по суті обвинувальний акт стосовно майора ОСОБА_1. Зазначене стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості, низьких морально-ділових якостей заступника військового комісара начальника відділення комплектування Мукачівського обєднаного міського військового комісаріату майора ОСОБА_1, який, незважаючи на обізнаність з вимогами чинного законодавства з питань проходження військової служби, та обовязку щодо його дотримання, умисно вчинив корупційний злочин, а саме зловживання впливом.

Тобто з аналізу вказаного наказу суд резюмує, що відповідачем зроблено висновок про винність позивача у вчиненні кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 витягу з наказу командувача військ оперативного командування "Захід" (військова частина А0796) (по особовому складу) від 16 вересня 2017 року № 178 (параграф 1 пункти 1), відповідно до статті 26 частини 6 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу" колишнього майора ОСОБА_1, заступника військового комісара начальника відділення комплектування Мукачівського обєднаного міського військового комісаріату Закарпатської області оперативного командування "Захід" звільнено з військової служби у запас за пунктом "ж" (у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України з 08 серпня 2017 року (а.с. 196).

Відповідно до витягу з наказу №189 від 19 вересня 2017 року майора ОСОБА_1, виключено зі списків особового складу Мукачівського обєднаного міського військового комісаріату Закарпатської області всіх видів забезпечення (а.с. 184).

Перевіряючи правомірність оскаржених рішень суд виходить з наступного.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, що затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі по тексту - Дисциплінарний статут).

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

За визначенням статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобовязує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Стаття 45 Дисциплінарного страту передбачає, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Як свідчать матеріали справи та відповідно до відомостей службового розслідування, позивачем порушено вимоги Статуту внутрішньої служби, а саме: статті 11 абзацу 2,5,7, щодо стримування військовослужбовців від протиправних дій та поваги до честі та гідності, статті 16 щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг виконаних завдань, доручених йому за посадою, 49 абзацу 1, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому, статті 59 , щодо обовязків, що покладаються на Командира, статті 4 абзацу 2 та 6, що вимагають від військовослужбовців додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету. Рішення про притягнення до відповідальності позивача базується зокрема на внесення відомостей до ЄРДР за № 42016070000000064 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 3692 частиною 2 КК України.

В частині другій статті 6 частини 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Аналогічна за змістом норма зафіксована у статті 62 Конституції України, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Окрім того, відповідно до статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, якою передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Суд звертає увагу, що факт вчинення злочину, передбаченого статтею 3692 частиною 2 Кримінального кодексу України, може бути підтвердженим лише відповідним вироком суду, який набрав законної сили.

Окремо суд звертає увагу відповідача, що за вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення з військової служби, що передбачена частиною 63 пунктом «з» Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, а тому оскаржувані накази є передчасними.

Уході розгляду справи по суті було встановлено, що на час ухвалення рішення суду, у кримінальному провадженні № 42016070000000064 триває судовий розгляд і кінцеве рішення не прийняте, що зазначене й в наказі Командувача Сухопутних військ Збройний Сил України за № 365 від 08 серпня 2017 року на дату його прийняття.

Відповідно до пункту 68 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджене Указом Президента України від 07 листопада 2001 року за № 1053/2001, його абзацом 2, особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), стосовно яких здійснюється дізнання, досудове слідство або кримінальна справа розглядається судом, не підлягають звільненню з військової

служби до прийняття остаточного рішення у справі.

На час звільнення позивача з військової служби 08 серпня 2017 року, перевірка фактів порушень прокуратурою не була завершена, оскільки тривав судовий розгляд.

Як зазначалося вище підставами для прийняття оскаржуваних наказів слугував факт проведення розслідування в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42016070000000064, за статтею 3692 частиною 2 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, перебуваючи на посаді заступника військового комісара начальника відділення комплектування Мукачівського ОМВК Закарпатської області оперативного командування "Захід" характеризувався по службі позитивно, неодноразово заохочувався за час проходження військової служби, зокрема нагороджений медалями, був підвищений по службі, не отримав жодного стягнення до 08 серпня 2017 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ № 365 від 08 серпня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "позбавлення військового звання" був передчасним, а отже є протиправним на час його прийняття, а відтак такий необхідно скасувати.

Крім того, відповідності до статті 87 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин. Судом звертається увага про недотримання при прийнятті оскаржуваного рішення вимог норми щодо строків накладення дисциплінарного стягнення.

Як встановлено вище, наказ командира військової частини А0796 (по особовому складу) від 16 вересня 2017 року № 178 (параграф 1, пункт 1) прийнято у зв'язку із позбавленням військового звання згідно з наказом Командувача Сухопутними військами Збройних Сил України № 365 від 08 серпня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Таким чином, протиправність позбавлення позивача військового звання автоматично свідчить про протиправність його звільнення з військової служби на підставі наказу командира військової частини А0796 (по особовому складу) від 16 вересня 2017 року № 178.

У відповідності до статті 24 частини 2 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу", закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до пункту 34 абзацу 4 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року за № 1153/2008, контракт припиняється (розривається), зокрема, у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України).

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до статті 8 частини 2 абзацу 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 за № 2011-XII, у разі незаконного звільнення з військової служби або переміщення по службі військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом або перебуває на кадровій військовій службі, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Посада вважається нижчою, якщо за цією посадою штатним розписом передбачено нижче військове звання, а за умови рівних звань - менший посадовий оклад. У разі якщо штатним розписом передбачено два військових звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність поновлення майора ОСОБА_1 на посаді заступника військового комісара начальника відділення комплектування Мукачівського ОМВК Закарпатської області з 20 вересня 2017 року, оскільки вважається таким, що 19 вересня 2017 року (день виключення із списків особового складу Мукачівського обєднаного міського військового комісаріату Закарпатської області) перебував на службі. А відтак з 20 вересня 2017 року у позивача почався вимушений прогул. Таким чином суд вважає, що необхідно поновити позивача саме з 20 вересня 2017 року, оскільки позивач вважається таким, що 19 вересня 2017 року був на роботі.

Однією з вимог позовної заяви позивач ставить вимогу щодо стягнення з відповідача заподіяної йому моральної шкоди, розмір якої оцінює у 30000 грн..

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у звязку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин. КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 2371 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин. Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення. Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 2371 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує зусилля прикладені позивачем щодо поновлення на роботі, у тому числі оскарження попередніх наказів відповідача (вжитих заходів для відновлення своїх трудових прав), тривалий час поновлення на роботі, характер порушення її прав. Таким чином суд вважає достатньою сатисфакцією щодо розміру заподіяної позивачеві моральної шкоди у 15000 грн., яку необхідно стягнути із відповідачів по 5000 грн. з кожного. При визначенні розміру заподіяної кожним із відповідачів моральної шкоди позивачеві судом враховано, зокрема, дії кожного з них, у наслідок який був звільнений позивач.

Правову позицію щодо необхідності відшкодування моральної шкоди у трудових правовідносинах викладено Верховним Судом України у постанові від 25 квітня 2012 року, що ухвалена у справі за № 6-23цс12.

Відповідно до статей 6 частини 2, 19 частини 2 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

У відповідності до статті 2 КАС України, її частини 2 пунктів 1, 3, 5, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно.

Суд резюмує, що приймаючи оскаржені позивачем рішення відповідачами були порушені (недотримані) вищезазначені у статті 2 КАС України критерії.

У відповідності до статті 4 частини 1 пункту 17 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 371 частини 1 пунктів 2 та 3 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Беручи до уваги наведену процесуальну норму суд вважає, що рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 2 частиною 3 пунктом 10, 14 частиною 1, 132, 139, 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Петра Великого, 18, РНОКПП НОМЕР_1) в особі представника ОСОБА_2 до Закарпатського обласного військового комісаріату (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Бородіна, 22, ідентифікаційний код 08410861), військової частини А0796 (33000, Рівенська область, м. Рівне, вул. Дубенська, 2, ідентифікаційний код 07852893) та командування Сухопутних військ ЗС України військової частини А0105 (04119, м. Київ-119 вул. Дегтярівська, 19, ідентифікаційний код 22991037) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 365 від 08 серпня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Визнати протиправним та скасувати наказ (у частині його параграфа 1 пункту 1) Командувача військ оперативного командування "Захід" (військова частина А0796) (по особовому складу) від 16 вересня 2017 року за № 178.

Поновити ОСОБА_1 на військовій службі в Збройних Силах України на посаді заступника військового комісара начальника відділення комплектування Мукачівського обєднаного міського військового комісаріату Закарпатської області оперативного командування "Захід" із 09 серпня 2017 року.

Стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 (вул. Петра Великого, 18, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, РНОКПП НОМЕР_1) 15000 грн. моральної шкоди, а саме: із Закарпатського обласного військового комісаріату (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Бородіна, 22, ідентифікаційний код 08410861) 5000 (пять тисяч) грн., із військової частини А0796 (33000, Рівенська область, м. Рівне, вул. Дубенська, 2, ідентифікаційний код 07852893) - 5000 (пять тисяч) грн. та командування Сухопутних військ ЗС України військової частини А0105 (04119, м. Київ-119 вул. Дегтярівська, 19, ідентифікаційний код 22991037) 5000 (пять тисяч) грн..

Рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі в Збройних Силах України на посаді заступника військового комісара начальника відділення комплектування Мукачівського обєднаного міського військового комісаріату Закарпатської області оперативного командування "Захід" підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяОСОБА_9