Рішення № 71346133, 18.12.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Житомир справа № 806/2318/17

категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черняхович І.Е., суддів Липи В.А., Нагірняка М.Ф.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Нова" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування наказу, припису та постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Нова" звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- скасувати наказ Державної архітектурно - будівельної інспекції України №1236 від 04.08.2017 про проведення позапланової перевірки;

- скасувати припис Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 18.08.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- скасувати постанову Державної архітектурно - будівельної інспекції України №018/40-202-10/7586 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.09.2017.

Також позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Нова" судовий збір у сумі 4800 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 №553 та звернення ГО "Наша Влада" видано наказ Держбудінспекції від 04.08.2017 №1236 про проведення позапланової перевірки. На підставі вказаних документів позивачу було предявлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 04.08.2017 №40-20/022/1236-17. Строк дії направлення з 07.08.2017 до 18.08.2017. Під час предявлення направлення на перевірку позивач не допустив перевіряючих на товариство, про що складено акт Державної архітектурно - будівельної інспекції про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на обєкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, у звязку з чим відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.08.2017 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.08.2017. Вказані документи стали підставою для прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №018/40-202-10/7586 від 04.09.2017.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно притягнено його до адміністративної відповідальності, оскільки наказ Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 04.08.2017 №1236 прийнятий з порушенням вимог законодавства. Відтак, відсутні законні підстави проведення перевірки та притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 18.12.2017, не прибув. Подав до суду письмові заперечення щодо позову. В запереченнях щодо адміністративного позову зазначено, що на підставі звернення ГО "Наша Влада" видано наказ Держбудінспекції від 04.08.2017 №1236 про проведення позапланової перевірки та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 04.08.2017 №40-20/022/1236-17. Позивач не допустив перевіряючих на товариство, про що складено акт Державної архітектурно - будівельної інспекції про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на обєкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.08.2017 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.08.2017. Вказані документи стали підставою для прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №018/40-202-10/7586 від 04.09.2017. Відповідачем вказано, що субєкт владних повноважень діяв на підставі та в межах визначених законом, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Під час розгляду справи позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного позову від 12.09.2017 відмовлено у задоволення клопотання про забезпечення позову.

15.11.2017 позивач заявив клопотання про виклик у судове засідання в якості свідка голову правління ГО "Наша Влада" ОСОБА_6 (вул. Мирторосяна, 16/14, м. Київ, 03150). Судом було направлено повістку про виклик в якості свідка вказаної особи, однак, свідок до суду не прибув, поштовим підприємством повернуто конверт до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 159-161).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення у розгляді справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на виконання звернення ГО "Наша Влада" щодо можливого порушення законодавства у сферу регулювання містобудівної діяльності (а.с.19-22) видано наказ Держбудінспекції від 04.08.2017 №1236 про проведення позапланової перевірки (а.с.18). Позивачу було предявлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 04.08.2017 №40-20/022/1236-17 (а.с.13). Строк дії направлення з 07.08.2017 до 18.08.2017.

З метою перевірки правомірності підстав проведення перевірки субєкта господарювання позивач 08.08.2017 року звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, Відповідач) з запитом щодо отримання документів, на підставі яких було видано направлення (а.с.16). У відповіді на запит Відповідач повідомив, що зазначена перевірка здійснюється ним відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 року №553, наказу Держбудінспекції від 04.08.2017 року № 1236 та звернення ГО «НАША ВЛАДА» (а.с.17).

Під час предявлення направлення на перевірку позивач не допустив перевіряючих на товариство, про що складено акт Державної архітектурно - будівельної інспекції про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на обєкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с. 61-62), у звязку з чим відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.08.2017 (а.с.63-64) та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.08.2017 (а.с.65-66). На підставі даних документів відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №018/40-202-10/7586 від 04.09.2017 (а.с.67-68).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюється Законом України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон№877), Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Постанова №553). Разом з цим, питання притягнення до відповідальності у сфері містобудування регулюються Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Постановою КМУ від 6 квітня 1995 р. № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 41 Закону №3038, Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Так, законодавством передбачено однією з підстав проведення позапланової перевірки звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Однак, в наказі та в направленні на проведення позапланової перевірки субєкта господарювання не вказано, з яких саме підстав буде проводитись вказана перевірка, та не визначено перелік порушених норм законодавства субєктом господарювання.

Пунктом 2 ст. 5 Закону№877 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє ОСОБА_7 розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та ОСОБА_7 розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб'єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Всупереч зазначеному та як вбачається з наказу та направлення, відповідачем не зазначено підстави та предмет позапланової перевірки. За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог оформлення вказаних документів.

Згідно п. 2 ст. 7 Закону №877, на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

В силу положень ст. 10 Закону №877, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

Разом з тим, в зверненні ГО "Наша Влада" не міститься аргументованих порушень норм законодавства позивачем. Так, право власності на нерухомі обєкти були зареєстровані у 2014-2017 роках, про що свідчать дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому у Єдиному реєстрі документів відсутні документи, які дають право на проведення будівельних робіт.

Слід відмітити, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить інформацію про права власності, що виникли не тільки на новостворені обєкти, а й інформацію про права власності, що виникли з відповідних договорів купівлі- продажу, спадкування, дарування, передачі в статутний капітал тощо. Таким чином, якщо обєкт створений 30-40 років тому, Реєстр дозвільних документів може не містити документів, засвідчуючи його будівництво.

Що стосується, приміщення, яке орендує TOB «ЕКО НОВА», то в 2015 відбулася його реконструкція, про що були подані відповідні декларації про її початок та кінець, і ця інформація була внесена в Реєстр дозвільних документів.

Таким чином, опрацьовуючи звернення вказаної організації, посадові особи ДАБІ України повинні були встановити, чи відповідають дійсності факти, зазначені у ньому та чи ґрунтуються вони на вимогах чинного законодавства України.

Вході судового розгляду встановлено, що орендар приміщення - Позивач у 2015 році виступав замовником будівельних робіт «Реконструкція котельні по вул. Івана Франка, 104-А, у м. Баранівка Житомирської області». 10 серпня 2015 року Управлінням державної архітектурно- будівельної інспекції у Житомирській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: закінченого будівництвом об'єкта III категорії складності "Реконструкція котельні по вул. Івана Франка, 104-А, у м. Баранівка, Житомирської області" за № ЖТ-143152220744.

Судом безспірно встановлено, що у 2015 році посадовими особами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області вже було проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ "Еко Нова" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо здійснення реконструкції будівлі котельні, розташованої по вулиці Івана Франка, 104-А, в місті Баранівка Житомирської області. Вказана перевірка проведена відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на підставі направлення на проведення перевірки № 26/15-к від 07 жовтня 2015 року. Як вбачається з даного направлення, вид, обєкт, субєкт та предмет перевірки є повністю аналогічними Направленню від 04 серпня 2017 року.

Крім того, позивачем оскаржено в судовому порядку результати перевірки, зокрема постанову №9-ю від 29.10.2015 і припис №14/15-К від 19.10.2015. Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2015, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2016, визнано протиправним і скасовано припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області № 14/15-К від 19 жовтня 2015 року, визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області №9-ю від 29 жовтня 2015 року (а.с. 23-44).

При цьому, повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється (11 абз. ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері здійснення господарської діяльності»).

Відповідно до абзацу 1, 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджено Постановою КМУ від 23 травня 2011 р. № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок).

Згідно абзацу 1 пункту 1 Порядку, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - субєкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно абзацу 2 пункту 14 Порядку, субєкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобовязаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю.

Відповідно абзацу 7 пункту 12 Порядку, у разі відмови субєкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови субєкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності субєкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на обєкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на обєкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Приписами ч. 2 ст. 4 Закону№3038 встановлено, що суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до пункту 8 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735), провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, розпочате провадження підлягає закриттю в разі:

- відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- втрати чинності відповідним положенням Закону, яке передбачає відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- закінчення на момент розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності строків, передбачених Законом;

- наявності за тим самим фактом вчиненого правопорушення щодо субєкта містобудування, який притягається до відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації (перебування фізичної особи - підприємця у стані припинення підприємницької діяльності) або про державну реєстрацію її припинення (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця).

Отже, у розумінні вказаних норм права вбачається, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудування притягуються суб'єкти містобудування. Однак, у розумінні ч. 2ст. 4 Закону №3038 ТОВ "Еко Нова" не є субєктом містобудування. Вказані обставини були зазначені під час розгляду справи про правопорушення головного інспектора будівельного контролю та нагляду державної архітектурно - будівельної інспекції України та подано заяву про закриття провадження у справі та скасування припису, але зазначене не було взяте до уваги контролюючим органом.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оспорюваних рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи. Отже, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Нова" 4800 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги позивача, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Нова" 4800 грн. За таких обставин, суд задовольняє адміністративний позов у повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №1236 від 04.08.2017 "Про проведення позапланової перевірки".

Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 18.08.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Визнати протиправним та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 018/40-202-10/7586 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.09.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Нова" (ідентифікаційний код 38541812) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 4800,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя І.Е.Черняхович

Судді В.А. Липа

ОСОБА_7