Постанова № 71346127, 26.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 р. Справа № 805/3825/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за матеріалами адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Ясинівський коксохімічний завод до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Запорізьке управління) про визнання недійсним рішення від 16.08.2017 року № НОМЕР_1 та скасування,-

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2017 року Публічне акціонерне товариство Ясинівський коксохімічний завод (далі ПАТ «ЯКХЗ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Запорізьке управління) про визнання недійсним рішення від 16.08.2017 року № НОМЕР_1, прийняте Офісом великих платників податків ДФС та його скасування.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 16 серпня 2017 року Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, на підставі Акту камеральної перевірки своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 16.08.2017 року, задекларованого у звітах за період жовтень 2014 року липень 2015 року, яким позивачу нараховано штраф за період з 29.10.2014 року по 28.07.2015 року у розмірі 884 526,07 грн. (10%), за період з 29.10.2014 року по 28.07.2015 року у розмірі 3 927 807,65 грн. (20%) та пеню у розмірі 3 052 752,02 грн. (0,1% суми недоїмки) на загальну суму 7 865 085,74 грн.

ПАТ «ЯКХЗ» було подано скаргу від 28.08.2017 року № 52 С на зазначене рішення до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 02.10.2017 року № 22001/6/99-99-11-02-02-25 скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Вважає, що при винесенні спірного рішення відповідачем не враховано приписи ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014 року, оскільки відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не застосовуються. Таким чином, позивач вважає рішення податкового органу протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року відкрито провадження по справі № 805/3825/17-а та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року зупинено провадження по справі № 805/3825/17-а до 26 грудня 2017 року.

У судовому засіданні 20 листопада 2017 року представником відповідача надані письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких останній просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем самостійно обчислено суму єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за жовтень 2014 року по липень 2015 року у розмірі 14 414 645,54 грн. та яка не сплачена. Твердження позивача, що ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року та Указом Президента України від 14.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» підприємства, розташовані у зоні Антитерористичної операції, звільняються від зобовязань щодо сплати податків і зборів та посилання позивача на висновки Торгово-промислової палати України за № 666 від 26.09.2014 року про настання обставин непереборної сили вважає помилковими.

Крім цього зазначає, що відповідно до підпункту 100.2 статті 100 ПКУ позивач мав право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу, а наявність сертифікату ТТП України є лише підставою для отримання розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу. Також зазначає, що оскільки позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою про звільнення від сплати єдиного соціального внеску за жовтень 2014 року по липень 2015 року, в звязку з чим повинен був своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Так, пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та письмових запереченнях, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство Ясинівський коксохімічний завод є юридичною особою (ЄДРПОУ - 00191035), зареєстровано за адресою: 85300, Донецька область, м.Покровськ, вул. Торгівельна, 106 А, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с. 29-31).

Відповідач Офіс великих платників податків ДФС (Запорізьке управління) є субєктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ОСОБА_1 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Матеріалами справи встановлено, що за результатом камеральної перевірки своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування задекларованого у звітах за період жовтень 2014 року липень 2015 року, встановлено порушення ч. 8 ст. 9 розділу III ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, п.п. 6 п. 4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Мінфіну від 20.04.2015 року № 449, зареєстрованої в Мінюсті 07.05.2015 за № 508/26953, а саме несвоєчасна сплата сум єдиного внеску в період 29.10.2014 року по 28.07.2015 року у розмірі 33 072 835 грн., нараховані платником за звітні періоди жовтень 2014 року по липень 2015 року (а.с.11-13).

На підставі камеральної перевірки складено Акт від 16.08.2017 року № 825/28-10-47-06/00191035, за результатом якого винесено рішення від 16.08.2017 року № НОМЕР_1 про застосування до Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод» штраф у розмірі 884 526,07 грн. за період з 29.10.2014 року до 28.07.2015 року, штраф у розмірі 3 927 807,65 грн. за період з 29.10.2014 до 28.07.2015 року та нарахування пені у розмірі 3 052 752,02 грн. на загальну суму 7 865 085,74 грн. (а.с. 18).

Позивачем було направлено скаргу до Державної фіскальної служби України від 28.08.2017 року № 52С на рішення № НОМЕР_1 від 16 серпня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 7 865 085,74 грн. (а.с.19-21).

Рішенням про результати розгляду скарги від 02.10.2017 року № 22001/6/99-99-11-02-02-25 Державною фіскальною службою України, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.08.2017 року № НОМЕР_1 Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС залишено без змін, а скаргу ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» від 28.08.2017 року № 52С- без задоволення (а.с.22-24).

Також, в матеріалах справи наявний Сертифікат (висновок) від 26 вересня 2014 року № 666 про настання обставин непереборної сили, яким Торгово-Промислова палата України засвідчила настання непереборної сили з 01 серпня 2014 року Публічному акціонерному товариству «Ясинівський коксохімічний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обовязкових платежів.

Вирішуючи справу по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 8 ст. 9 ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 ОСОБА_1 України ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього ОСОБА_1, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ( далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_1 № 1669-VII внесено зміни до ОСОБА_1 №2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції ОСОБА_1 з 13.03.2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Суд не приймає посилання відповідача стосовно того, що позивач не звертався з заявою про звільнення від сплати єдиного соціального внеску за жовтень 2014 року по липень 2015 року, оскільки така заява подається платником до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_1 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Тобто, аналізуючи вищевикладене, сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення ОСОБА_1.

На виконання приписів ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Серед цього переліку зазначено м. Покровськ (м.Красноармійськ) (місто державної реєстрації підприємства позивача).

Відповідно до ст. 10 ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього ОСОБА_1 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як зазначалось раніше, відповідний сертифікат Публічним акціонерним товариством «Ясинівський коксохімічний завод» отриманий і форс мажорні обставини підтверджені.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємством сплачено у повному обсязі заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, як виникла протягом жовтня 2014 року по лютий 2015 року. Даний факт підтверджується інтегрованою карткою платника податку, наявною в матеріалах справи (а.с.53-88).

З 08.07.1990 року позивач перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, яка знаходилась у м. Маріуполі Донецької області, тобто, позивач перебував на обліку в органі доходів та зборів, який був розташований на території проведення антитерористичної операції.

Разом з цим, суд зазначає, що Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС знаходилась у м. Маріуполі Донецької області, тобто, позивач перебував на обліку в органі доходів та зборів, який був розташований на території проведення антитерористичної операції, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 року № 247 Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби реорганізовано спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за ОСОБА_2 згідно з додатком.

ОСОБА_2 визначено, зокрема, Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (ЄДРПОУ 39789047) перебуває у стані припинення з 18.05.2016 року.

Тобто, діюча Спеціалізована державна податкова інспекцію з обслуговування великих платників на території Донецької області відсутня.

Розпорядженням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08 вересня 2016 року № 47-р з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2016 року № 247 Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби та відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за № 503/25280, затверджено переліки платників податків, стосовно яких змінюється місце обліку. В додатку 2 до зазначеного розпорядження Офісу ВПП вказано Публічне акціонерне товариство Ясинівський коксохімічний завод, яке переводиться на обслуговування в Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління ДФС.

ОСОБА_3 комісії з реорганізації СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ ДФС від 19.06.2016 року до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надано звіт про проведену роботу стосовно переведення платників на облік СДПІ у м.Запоріжжі за формою, наведеною у додатку. В зазначеному додатку вказано дату повідомлення платника про зміну контролюючого органу, а саме повідомлено ПАТ «ЯКХЗ» про зміну контролюючого органу 14.09.2016 року, датою ж взяття на облік підприємства зазначено 16.09.2016 року.

При цьому, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління ДФС розташована у місті Запоріжжя і ця територія не віднесена до ОСОБА_2 територій, на якій проводиться антитерористична операція.

Фактично зняття позивача з обліку податкового органу, який знаходився на території проведення антитерористичної операції та переведення на облік до іншого органу, який територіально розташований поза межами території Донецької області, на якій відбувається проведення антитерористичної операції, відбулось не за власним бажанням позивача і не у зв'язку із самостійною зміною ним місця реєстрації.

Тобто, внаслідок проведеної Кабінетом Міністрів України реформи спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, відбулось позбавлення позивача права на звільнення від сплати єдиного соціального внеску, надане йому ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

В контексті викладеного, суд зазначає, що Публічне акціонерне товариство «Ясинівський коксохімічний завод» на час виникнення спірних правовідносин знаходилось на території проведення антитерористичної операції та перебував на обліку в органі доходів та зборів, який був розташований на території проведення антитерористичної операції.

Разом з цим, суд зазначає, що прийняття ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції забезпечило підтримку всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, не розділяючи при цьому суб'єктів господарювання в залежності від обсягу сплати ними податків.

Проте, прийнята Кабінетом Міністрів України Постанова Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби №247 від 30.03.2016 року і проведена, у зв'язку з цим, реформа органів ДФС, фактично позбавила позивача, права на звільнення від сплати єдиного соціального внеску надане йому ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, чим призвела до дискримінації окремих його прав у податкових правовідносинах, оскільки, для усіх платників податків, які також здійснюють свою господарську дільність на території проведення антитерористичної операції і при цьому перебувають на обліку в податкових органах, розташованих на території проведення антитерористичної операції - право на звільнення від обов'язку сплати соціального внеску залишилось, в той час, як для позивача, який також здійснює свою господарську дільність на цій території, але є великим платником податку і не може перебувати на обліку в місцевих органах доходів і зборів та не може перебувати на обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників, у зв'язку з її відсутністю на території Донецької області таке право на звільнення було позбавлено.

Статтею 17 ОСОБА_1 України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини № 3477-IV від 23.02.2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі Darby v. Sweden (заява № 11581/85) рішенням від 23 жовтня 1990 року визнав порушення статті 14 Конвенції взятої спільно зі статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції, щодо дискримінації у податкових правовідносинах. В своєму рішенні суд констатував, що заявник мав право на звільнення від податку, оскільки його статус аналогічний статусу будь-яких інших нерезидентів Швеції. Через відсутність законної мети в сенсі Конвенції проведення відмінностей у користуванні цим правом, з одного боку, особами які формально зареєстровані як такі, що постійно проживають в Швеції, і з іншого боку, особами, які такого статусу не мають, не може вважатись обґрунтованим.

У зв'язку з чим, суд вважає, що в даному випадку відбулась дискримінація у податкових правовідносинах відносно позивача, яка призвела до порушень його законних прав на звільнення від сплати єдиного соціального внеску, наданих позивачу ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що у відповідності до приписів ОСОБА_1 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ОСОБА_1 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску та від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

З огляду на положення ч. 1 ст. 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від лютого 1999 року у справі №1-7/99, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 України №1669 на момент його прийняття встановлено звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків за певних умов безпосередньо на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, суд вважає що вказаний закон в даній частині не має зворотної дії.

Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.

З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду жодних доводів щодо безпідставності заявлених позовних вимог.

Разом із тим, обираючи спосіб захисту порушеного права як визнання зазначеного вище податкового повідомлення-рішення недійсним позивачем не було враховано, що статтею 55 Податкового кодексу України передбачено лише можливість скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір Платіжним доручення від 17 жовтня 2017 року № 27 у розмірі 117 976,29 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд присуджує на користь позивача судові витрати в сумі 117 976,29 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС .

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Ясинівський коксохімічний завод до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Запорізьке управління) про визнання недійсним рішення від 16.08.2017 року № НОМЕР_1 та скасування задовольнити частково.

Скасувати рішення від 16.08.2017 року № НОМЕР_1, виписане Офісом великих платників податків ДФС (Запорізьке управління), яким позивачу нараховано штраф за період з 29.10.2014 року по 28.07.2015 року у розмірі 884 526,07 грн. (10%), за період з 29.10.2014 року по 28.07.2015 року у розмірі 3 927 807,65 грн. та пеню у розмірі 3 052 752,02 грн. (0,1% суми недоїмки) на загальну суму 7 865 085,74 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська,11г) судові витрати у сумі 117 976,29 грн. (сто сімнадцять тисяч девятсот сімдесят шість гривень) 29 коп., сплачених платіжним дорученням від 17 жовтня 2017 року № 27 на користь Публічного акціонерного товариства Ясинівський коксохімічний завод (85300, Донецька область, м.Покровськ, вул.Торгівельна,106 А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кочанова П.В.