Постанова № 71346022, 19.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 р. Справа №805/3655/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 13 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., при секретарі Шташаліс О.О., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Красногорівський вогнетривкий завод до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги від № Ю-5-17 від 07.06.2017 та № Ю-5-17 від 05.07.2017.

Публічне акціонерне товариство Красногорівський вогнетривкий завод звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги від № Ю-5-17 від 07.06.2017 та № Ю-5-17 від 05.07.2017.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що Публічне акціонерне товариство Красногорівський вогнетривкий завод 08.08.2017 та 10.08.2017 отримано засобами поштового звязку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску № Ю-5-17 від 07.06.2017 та № Ю-5-17 від 05.07.2017, прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області. Розрахунку штрафу та пені, предявлених до оплати, не було додано до зазначених вимог. Позивач вважає, що прийняття та направлення вимог контролюючим органом суперечить приписам чинного законодавства. Також позивач вважає себе звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з форс-мажорними обставинами, не погоджується з вимогами у повному обсязі і просить скасувати вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № Ю-5-17 від 07.06.2017 та № Ю-5-17 від 05.07.2017 в повному обсязі.

Через відділ документообігу та архівної роботи суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без представника підприємства.

Відповідач через відділ документообігу та архівної роботи суду надав заперечення на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до Закону України № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, зі змінами та доповненнями, позивач є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість ПАТ Красногорівський вогнетривкий завод станом на 31.05.2017 становила 758203,05 грн., та станом на 30.06.2017 становила 689313,05 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 07.06.2017 та № Ю-5-17 від 05.07.2017, згідно вимог чинного законодавства. Вважає, що зазначені вимоги прийняті у відповідності до законодавства. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Красногорівський вогнетривкий завод (далі ПАТ Красногорівський вогнетривкий завод) зареєстровано в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 00191744, юридична адреса: 85630, Донецька область, Марїнський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 4, перебуває на обліку в Мар`їнській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що підтверджується роздруківкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. (а.с. 234-236).

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі ГУ ДФС у Донецькій області), знаходиться за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016р. за № 839/28969.

Як встановлено судом, ПАТ Красногорівський вогнетривкий завод 08.08.2017 поштою отримало від Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 07.06.2017 на загальну суму 758203,05 грн. станом на 31.05.2017, де 653601,05 грн. вказано як недоїмка з єдиного соціального внеску, 85518,43 грн. - штраф, 51083,57 грн. пеня та 10.08.2017 отримано поштою від Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 05.07.2017 на загальну суму 698313,05 грн. станом на 30.06.2017, де 593711,05 грн. вказано як недоїмка з єдиного соціального внеску, 53518,43 грн. - штраф, 51083,57 грн. як пеня. Не погодившись з зазначеними вимогами, позивач звернувся зі скаргою від 17.08.2017 за №378 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на вимогу про сплату боргу з єдиного внеску № Ю-5-17 від 07.06.2017. Також, позивач звернувся зі скаргою від 17.08.2017 за №379 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на вимогу про сплату боргу з єдиного внеску № Ю-5-17 від 05.07.2017. Одночасно із поданням зазначених скарг від 17.08.2017 за №378 та від 17.08.2017 за №379 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, позивач подав ці скарги до Державної фіскальної служби України. За результатом розгляду скарги Державною фіскальною службою України, позивачем було отримано рішення від 27.09.2017 № 21628/6/99-99-11-02-02-25 щодо залишення вимог від 17.08.2017 за №378 та від 17.08.2017 за №379 без змін, а скарги позивача - без задоволення. Не погодившись з рішенням Державної фіскальної служби, ПАТ Красногорівський вогнетривкий завод звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом. (а.с. 16-21, 24-44).

До матеріалів справи долучений сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, виданий Публічному акціонерному товариству Красногорівський вогнетривкий завод, та яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 13 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обовязкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 56-57).

22 вересня 2015 року позивач надав до Мар`їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області заяву за вих. № 311, відповідно до ст.9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про звільнення від виконання своїх обовязків по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (а.с. 50-52).

15 грудня 2015 року Публічне акціонерне товариство Красногорівський вогнетривкий завод надав повторно до Мар`їнської ОДПІ ГУ ДФС заяву за вих. № 408 про звільнення від виконання своїх обовязків по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (а.с. 53-55).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі за текстом Закон № 2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону № 2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Спірним питанням даної справи є не виникнення податкового боргу, а прийняття та виставлення контролюючим органом позивачу, який здійснює діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, податкової вимоги.

Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО встановлено, що позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО, звільнений від сплати поточних зобовязань зі сплати єдиного внеску виходячи з наступного.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (далі по тексту Закон № 1669).

Законом України № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктами 9-3 та 9-4 такого змісту:

Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Таким чином, пункт 9-4 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, крім іншого, за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Суд зазначає, що згідно статті 28 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VII, підпункт 8 пункту 4 ст. 11 виключено з норм Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII,

Однак статті 9-3 та 9-4 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI на час розгляду справи є чинними і підстав не застосовувати до спірних правовідносин вищезазначених норми у суду не має.

З матеріалів справи встановлено, що сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України про обставини непереборної сили, позивачеві підтверджено настання та дію обставин непереборної сили на території Донецької області з 13 липня 2014 року, дату закінчення обставин непереборної сили встановити не можливо (а.с. 56-57).

Крім того, суд звертає увагу, що заява платника єдиного внеску щодо звільнення від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, тому строки звернення із відповідною заявою позивачем не пропущено.

Судом встановлено, що позивач звертався до Марїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з заявами від 22 вересня 2015 року за вих. № 311 та від 15 грудня 2015 року за вих. № 408, з проханням звільнити ПАТ Красногорівський вогнетривкий завод від сплати обовязкових податків та зборів на час проведення антитерористичної операції (а.с.50-55).

Також, суд зазначає, що абзацом 2 статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктами 10 пункту 2 додатку до вказаного розпорядження м. Красногорівка (Марїнський район), віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.

Як вбачається у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство Красногорівський вогнетривкий завод зареєстровано за адресою: 85630, Донецька область, Марїнський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 4, відповідно до пп. 10 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р м. Красногорівка (Марїнський район) входять до зазначеного переліку.

З викладених підстав, внесені Законом України № 1669 зміни до Закону № 2464 звільняють від сплати єдиного внеску субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває. Крім того, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Статтею 10 цього Закону встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Тобто, наявність сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, незалежно від напрямку його видачі є доказом настання саме обставин непереборної сили (форс-мажору) та є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань щодо сплати штрафних санкцій та пені за несплату позивачем єдиного соціального внеску.

В матеріалах справи наявний відповідній Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України (а.с. 56-57). Тобто на думку суду, наявність форс-мажорних обставин позивачем підтверджено.

Суд зазначає, що позивач діяв в межах Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, яким відповідно до пунктів 9-3 та 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 позивач звільняється від виконання своїх обовязків визначених статтею 6 на період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, з огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги про скасування вимог Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 07.06.2017 та № Ю-5-17 від 05.07.2017 щодо сплати боргу (недоїмки) підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується платіжними дорученнями № 11 від 26.10.2017, позивач за подання адміністративного позову сплатив 11373,05 грн.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області у розмірі 11373,05 грн.

Повний текст постанови складено 26.12.2017.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 90, 139, 243-244, 246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Красногорівський вогнетривкий завод до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги задовольнити.

Скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 07.06.2017 по стягненню з Публічного акціонерного товариства Красногорівський вогнетривкий завод недоїмки в сумі 758203,05 грн.

Скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5-17 від 05.07.2017 по стягненню з Публічного акціонерного товариства Красногорівський вогнетривкий завод недоїмки в сумі 698313,05 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114) на користь Публічного акціонерного товариства Красногорівський вогнетривкий завод (код ЄДРПОУ 00191744, юридична адреса: 85630, Донецька область, Марїнський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд.4) судовий збір у розмірі 11373,05 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 19 грудня 2017 року за участю представника відповідача.

Повний текст рішення складається впродовж десяти днів з дня проголошення скороченого рішення.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голошивець І.О.