Постанова № 71345978, 19.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 р. Справа №805/3198/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 14:50 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Галатіної О.О.

при секретарі Картавих Г.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третьої особи Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на посаді, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третьої особи Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07 грудня 2017 року просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області №413 о/с від 31.08.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектору превенції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області в 31.08.2017 року;

- стягнути з відповідача грошове забезпечення середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 31.08.2017 року по день винесення рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу у Покровському відділі Головного управління Національної поліції в Донецькій області на посаді начальника сектору превенції у званні майор. 31 серпня 2017 року позивача звільнено зі служби в Національній поліції України через службову невідповідність за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Позивач вважає, що звільнення у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби істотно порушує його права, оскільки така підстава є негативною, такою, що дискредитує робітника, що унеможливлює його прийняття на певні види посад та перешкоджає подальшому працевлаштуванню навіть в інших місцях. Крім того, вважає, що відповідачем не були враховані його послужний список, показники службової діяльності, навички та застосовано крайній захід дисциплінарного впливу. Таким чином, просив скасувати наказ відповідача про його звільнення, поновити на займаній посаді та стягнути на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду заперечення проти позову, які вмотивовані тим, що на підставі інформації про відкриття прокуратурою Донецької області кримінального провадження №42017050000000163 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, за фактом систематичного фабрикування окремими працівниками вказаного відділу поліції доказів винуватості громадян у вчиненні злочинів, на підставі наказу ГУНП в Донецькій області № 1339 за вказаним фактом було призначено службове розслідування, яким встановлено, що троє дільничних офіцерів поліції сектору превенції Покровського відділу поліції протягом 2017 року для штучного підвищення показників роботи фальсифікували докази, внаслідок чого відносно невинних громадян були відкриті кримінальні провадження. Таке стало можливим через формальне проведення індивідуально-виховної роботи із підлеглими працівниками з боку керівництва сектору превенції, в тому числі позивача. Висновком службового розслідування встановлено, що позивачем порушено ст. 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, проігноровано п. 10.1. розділу Х Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі МВС, що виразилося у неналежній організації роботи дільничних офіцерів поліції. На підставі зазначеного висновку службового розслідування виданий наказ від 31.08.2017 № 1575 «Про грубе порушення службової дисципліни окремими працівниками Покровського ВП ГУНП в Донецькій області та покарання винних» яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення – звільнення зі служби поліції. Наказом ГУНП в Донецькій області від 31.08.2017 № 413 о/с дисциплінарне стягнення реалізовано, позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ЗУ «Про Національну поліцію». Таким чином, відповідач вважає, що рішення про звільнення позивача зі служби прийнято з урахуванням вимог діючого законодавства. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. В ході розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до наказу ГУНП в Донецькій області від 07.11.2015 року №61о/с прийнятий на службу до Національної поліції, проходив службу у Покровському відділі поліції на посаді начальника сектору превенції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Останнє присвоєне звання – майор поліції.

20 липня 2017 року до відповідача надійшла інформація про відкриття прокуратурою Донецької області кримінального провадження №42017050000000163 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, за фактом систематичного фабрикування окремими працівниками вказаного відділу поліції доказів винуватості громадян у вчиненні злочинів. 20 липня 2017 року на підставі наказу ГУНП в Донецькій області № 1339 за вказаним фактом було призначено службове розслідування.

За результатами службового розслідування складено висновок, який затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області 11 серпня 2017 року.

Відповідно до висновку службового розслідування встановлено, що троє дільничних офіцерів поліції сектору превенції Покровського відділу поліції: молодший лейтенант поліції ОСОБА_3, лейтенант поліції ОСОБА_4, капітан поліції ОСОБА_5 протягом 2017 року для штучного підвищення показників роботи фальсифікували докази, внаслідок чого відносно невинних громадян були відкриті кримінальні провадження. Таке стало можливим через формальне проведення індивідуально-виховної роботи із підлеглими працівниками з боку керівництва сектору превенції, в тому числі і начальника сектору превенції Покровського відділу поліції майора поліції ОСОБА_1. Члени комісії, крім іншого, вважали б за доцільне за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту ОВС України в частині формального проведення індивідуально-виховної роботи з підлеглими, ігнорування п.п. 10.1. розділу Х Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 11.11.2010 №550, що виразилося у неналежній організації роботи дільничних офіцерів поліції, начальника СП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 звільнити з Національної поліції України після закінчення тимчасової непрацездатності.

Відповідно до пункту 4 наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31 серпня 2017 року №1575 «Про грубе порушення службової дисципліни окремими працівниками Покровського ВП ГУНП в Донецькій області та покарання винних» наказано звільнити зі служби в Національній поліції начальника сектору превенції Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1.

31 серпня 2017 року Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області прийнято наказ №413 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 580-VIII), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Як зазначалось вище, позивача було звільнено на підставі п.6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII.

Положеннями ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, так, п. 6 ч. 1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 18 Закону України " Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини. У разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Відповідно до ст.23 Закону України " Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 10) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Разом з тим, п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не було затверджено, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV.

Відповідно до п.9 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Положеннями ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

До того ж суд зауважує, що відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

В силу ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Обов'язки начальника визначені статтею 8 Дисциплінарного статуту, згідно якої, начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.

Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.

Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 4, 5, 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, 20 липня 2017 року до УКЗ ГУНП в Донецькій області надійшла інформація про відкриття 20 липня 2017 року прокуратурою Донецької області кримінального провадження №42017050000000163 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, за фактом систематичного фабрикування окремими працівниками вказаного відділу поліції доказів винуватості громадян у вчиненні злочинів.

20 липня 2017 року на підставі наказу ГУНП в Донецькій області № 1339 за вказаним фактом було призначено службове розслідування.

Так, у ході службового розслідування встановлено, що до скоєння вказаного кримінального правопорушення причетні дільничні офіцери поліції СП Покровського ВПГУНП в Донецькій області молодший лейтенант поліції ОСОБА_3, лейтенант поліції ОСОБА_4, капітан поліції ОСОБА_5, які протягом 2017 року для штучного підвищення показників роботи фальсифікували докази, внаслідок чого відносно невинних громадян були відкриті кримінальні провадження.

Зокрема, у березні зазначені дільничні офіцери поліції СП Покровського ВПГУНП в Донецькій області придбали у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, масою 4,01 гр. 21.03.2017 року зазначені працівники поліції перебуваючи у приміщені дільничного пункту поліції. З метою штучного підвищення показників роботи передали канабіс гр.. ОСОБА_6 для подальшого притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_3 придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, масою 7,85 гр., який 10.06.2017 року передів гр. ОСОБА_7 з метою подальшого притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Також службовим розслідуванням встановлено, що 07.07.2017 року ОСОБА_3, перебуваючи у приміщені дільничного пункту поліції з метою покращення показників роботи та отримання зізнавальних свідчень від гр. ОСОБА_8 застосував відносно останнього фізичну силу і спеціальні засоби.

20.07.2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 208 КПК України слідчим прокуратури Донецької області.

21.07.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 і ч. 3 ст. 365 КК України, а ОСОБА_9 та ОСОБА_5 – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

21.07.2017 року ухвалою Краматорського міського суду ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід – тримання під вартою.

Отже, в ході проведення службового розслідування були встановлені факти грубого порушення законності та службової дисципліни з боку дільничних офіцерів Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, які виразилися у свідомому ігноруванні вимог ст.7 Закону України " Про Дисциплінарний статут ОВС України".

Також, суд зазначає, що висновком службового розслідування встановлено, що позивачем порушено ст. 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, проігноровано п. 10.1. розділу Х Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі МВС, що виразилося у неналежній організації роботи дільничних офіцерів поліції.

Суд вважає за необхідне зауважити на наявність в матеріалах справи пояснень позивача якими він зазначив, що керівництвом сектору превенції щомісячно проводились перевірки дільничних офіцерів за місцем проживання, за результатами яких, порушень працівниками поліції правил поведінки у побуті встановлено не було. Крім того, зазначив, що він не наказував підлеглим працівникам фальсифікувати документацію з метою штучного підвищення результатів роботи, а також шукати громадян, які б надавали пізнавальні свідчення про кримінальні правопорушення.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.

В матеріалах справи наявна службова характеристика позивача в якій зазначено, що за період служби в органах МВС України та Національній поліції майор поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе як грамотний і старанний працівник. В повсякденній роботі виявляє принциповість, творчій підхід до вирішення проблемних питань. Добре знає та вміло застосовує нормативну базу, має належний рівень фахової підготовки, постійно підвищує свій професійний та фізичний рівень. Правильно орієнтується у складній оперативній обстановці. У різних ситуаціях зберігає холоднокровність і здібність до правильного прийняття рішення тощо.

Крім того, в грудні 2016 року було проведено атестацію позивача, відповідно до висновків атестаційної комісії майор поліції, начальник сектору Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_1 займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду.

В судовому засіданні позивач надав пояснення, в яких зазначив, що заступник начальника дільничних СП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_10, звільнився за власним бажанням.

Матеріалами справи підтверджено, а сторонами не оспорюється, що у 2017 році керівництвом Покровського ВП ГУНП в Донецькій області до особового складу неодноразово доводились вимоги щодо дотримання дисципліни і законності, про що складено відомості, в яких ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 поставили особисті підписи. Також, з метою проведення індивідуально-виховної роботи з підлеглими та вивчення соціально-побутових умов мешкання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 неодноразово відвідувались за місцем проживання керівництвом сектору превенції Покровського ВП, про що складено відповідні рапорти від 15.02.2017р., 01.02.2017р., 12.04.2017р., 24.04.2017р., 11.05.2017р., 03.07.2017р., 18.07.2017р.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на приписи ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» який є загальним (базовим) щодо визначення сутності службової дисципліни, обов'язків осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, видів заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, за приписами даної норми при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку,обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Враховуючи цілком позитивну службову характеристику позивача, суд дійшов висновку про безпідставність прийняття рішення відносно позивача щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Таким чином, позовні вимоги щодо скасування наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31.08.2017р. №1575 та № 413 о/с від 31.08.2017 року в частині звільнення позивача зі служби в поліції та щодо поновлення позивача на службі в поліції на попередній посаді підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 1 Кодексу законів про працю України вказаний Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 2-1 Кодексу законів про працю України визначено, що Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Відповідно до частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Стосовно вимог позивача про стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року №260, ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).

Пунктом 6 розділу ІІІ зазначеного Порядку та умов передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв’язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Таким чином, суд зауважує, що діючим законодавством врегульовано право поліцейського на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу внаслідок визнання звільнення зі служби в поліції незаконним. Підставою здійснення такого нарахування є видання керівником органу поліції наказу про поновлення поліцейського на службі. З огляду на викладене, на даний час вимоги позивача стосовно стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є передчасними.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 371 негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць підлягають негайному виконанню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 7, 14, 242, 243, 295, 370, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третьої особи Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на посаді – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31.08.2017р. №1575 в частині затвердження висновків службового розслідування та звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про національну поліцію”.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 413о/с від 31.08.2017р. в частині звільнення ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про національну поліцію”.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2017р. по 19.12.2017р.

Поновити ОСОБА_1, майора поліції, на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектору превенції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 01 вересня 2017 року.

Відповідно до статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Краматорського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засідання 19 грудня 2017 року. Повний текст рішення суду буде виготовлено 29 грудня 2017 року.

Суддя Галатіна О.О.