Ухвала суду № 71345931, 26.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального дошкільного навчального закладу №198 загального розвитку про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального дошкільного навчального закладу №198 загального розвитку із позовними вимогами щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі (2-х поверхової) за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вулиця Лермонтова, 40В Комунального дошкільного навчального закладу №198 загального розвитку (код ЄДРПОУ 26369961), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017р.), тому ухвалою суду від 08.12.20117р. був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху шляхом надання до суду документу про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, за порядком та у розмірах передбачених Законом України "Про судовий збір" в сумі 1600, 00 грн.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху вручена представнику Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області 13.12.2017р., що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про вручення поштової кореспонденції.

Так, 22.12.2017р. позивачем надано до суду заяву щодо усунення недоліків позовної заяви, у якому позивач просить суд:

- відстрочити сплату судового збору або звільнити позивача від сплати судового збору;

-у разі відмови у відстроченні сплати або звільнення позивача від сплати судового збору - продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви по справі №804/8238/17.

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною, неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров'я людей, у зв’язку з чим у заявника відсутні кошти для сплати судового збору. Головному управлінню кошторисом на 2017 рік, видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 "Інші поточні видати" (сплата судового збору) не були передбачені.

При вирішенні зазначеного клопотання позивача, суд виходить з наступного.

Заявник не відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, перелік яких наведений у статті5 Закону України “Про судовий збір”.

З огляду на викладене, заявник не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним поданням.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, у розумінні приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору скаржнику, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Посилання на неприбутковість Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області як бюджетної організації, яка звертається до суду за захистом життя та здоров'я людей є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору або для відстрочення здійснення суб'єктом владних повноважень такої сплати.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Наведена позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 20.01.2014р., від 15.04.2014р., 29.07.2014р.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від сплати судового збору за звернення до суду із адмністративним позовом немайнового характеру.

При цьому, зважаючи на те, що позивачем не надано до суду доказів про можливість сплати судового збору до закінчення судового розгляду справи, а також враховуючи наведені позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви доводи не можуть слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області сплати судового збору за звернення до суду із адмністративним позовом немайнового характеру.

Також, слід зазначити, що заявлене Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем жодним чином не обгрунтовано.

Приписами статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

З огляду на те, що позивачем не надано до суду доказів про можливість сплати судового збору та жодним чином необгрунтовано заявлене ним клопотання, суд не вбачає підстав для продовження Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на 26 грудня 2017 року позивач не виправив недоліки позовної заяви належним чином та у виззначений судом в ухвалі від 08.12.2017р. строк.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст.ст. 121, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про звільнення позивача від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору, про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального дошкільного навчального закладу №198 загального розвитку про застосування заходів реагування - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулась до суду із позовною заявою, разом із оригіналом позовної заяви й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, а також розгляду справи в порядку письмового провадження строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення (ухвала) не вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду у разі якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту судового рішення (ухвали).

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.