Рішення № 71345249, 19.12.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року Справа № 915/1210/17

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дімова Дмитра Андрійовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про: стягнення 29176,62 грн.

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Учасники справи (представники): не з'явилися.

Суть спору:

В порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991):

15 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 29.09.2017 (вх. № 16213/17), в якій просить стягнути з Дімова Дмитра Андрійовича заборгованість за договором № Б/Н від 01.10.2013 в розмірі 32107,25 грн. (5600,00 грн. - заборгованість за кредитом; 9520,67 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 12795,46 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 4191,12 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).

28.11.2017 позивач в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 подав до суду додаткові пояснення б/н від 28.11.2017 (вх. № 16831/17) до позовної заяви, в яких зазначено про арифметичну помилку в доданому до позовної заяви розрахунку. Після виправлення зазначеної помилки, заборгованість відповідача за договором № Б/Н від 01.10.2013 станом на 01.08.2017 становить 29176,62 грн., з яких:

- 5600,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 9520,67 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1864,72 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 12191,23 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

За правилами ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За змістом підпунктів 3.10, 3.11 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Поданий позивачем документ (додаткові пояснення б/н від 28.11.2017 (вх. № 16831/17 від 28.11.2017) до позовної заяви) за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка не суперечила вищевказаним нормам процесуального права, а отже була прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: заяви відповідача від 01.10.2013 про відкриття поточного рахунку, заяви від 01.10.2013 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг - які разом складають договір банківського обслуговування № Б/Н від 01.10.2013; розділом 3.2.1 Умов та правил надання банківських послуг; норм статті 639 Цивільного кодексу України, статей 232, 193 Господарського кодексу України, та мотивовані тим, що ПАТ КБ "Приватбанк" належним чином виконав умови договору банківського обслуговування № Б/Н від 01.10.2013, проте відповідач в порушення вимог закону, взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Ухвалою суду від 17.11.2017 порушено провадження у справі № 915/1210/17 з призначенням її розгляду на 28 листопада 2017 року та викладено вимоги до сторін.

28.11.2017 в судове засідання з'явився уповноважений представник позивача ОСОБА_3

Відповідач вимог ухвали суду від 17.11.2017 не виконав, відзиву на позов не надав, свого повноважного представника в судове засідання 28.11.2017 не направив, хоча про час та місце його проведення вважався повідомленим належним чином.

Так, згідно відомостей підприємства зв'язку за пошуковими параметрами поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400131722989 (в якому на адресу місця проживання відповідача направлена копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2017 у справі № 915/1210/17), відправлення не вручене під час доставки та повернуте за зворотною адресою. Однак, на момент проведення судового засідання, поштове повернення до суду ще не надійшло. У подальшому копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2017 у справі № 915/1210/17, направлена на адресу місця проживання відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, відповідно до абз. абз. 1, 3 пп. 3.9.1 пп. 3.9 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом було перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місця проживання відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній особі в порядку, визначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами).

Згідно з абз. 3 пп. 3.9.2 пп. 3.9 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами), неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом було здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду судом даної справи.

У судовому засіданні 28.11.2017:

- суд, проаналізувавши зазначені обставини, враховуючи відсутність обмежень для початку розгляду справи по суті (зміна предмету або підстави позову, подання зустрічного позову), розпочав розгляд справи по суті;

- уповноважений представник позивача ОСОБА_3 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі (з урахуванням їх зменшення).

За наслідками проведеного судового засідання, ухвалою від 28.11.2017 розгляд справи було відкладено на 19 грудня 2017 року та викладено вимоги до відповідача щодо надання відзиву.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

19.12.2017 представники сторін у судове засідання не з'явилися.

При цьому, відповідач ані правом, передбаченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991), ані правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав, про причини невиконання вимог суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань до суду не направив, у судове засідання 19.12.2017 не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи так само вважається повідомленим належним чином, оскільки копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.11.2017 у справі № 915/1210/17, направлена на адресу місця проживання відповідача (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400131811337), повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, суд зазначає про процесуальне оформлення переходу на нові правила розгляду даної справи та повідомляє про продовження розгляду справи по суті, оскільки правові підстави для продовження розгляду справи зі стадії підготовчого провадження відсутні, так як розгляд справи вже було розпочато по суті.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

19.12.2017 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши в попередньому судовому засіданні уповноваженого представника позивача ОСОБА_3, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2013 року підприємцем Дімовим Дмитром Андрійовичем було підписано заяву на відкриття рахунку (поточний рахунок НОМЕР_2) в банківській установі.

Також 01 жовтня 2013 року відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Найменування банка: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".

Підписавши цю анкету, клієнт надав свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з даною анкетою складають Договір банківського обслуговування.

Згідно довідки банку за вих. № 08.7.0.0.0/170929083057 від 29.09.2017 відповідачу на поточному рахунку НОМЕР_2 встановлювалися наступні кредитні ліміти:

- 02.10.2013 - в розмірі 16000,00 грн.;

- 01.03.2014 - в розмірі 16000,00 грн.;

- 02.03.2014 - в розмірі 5550,64 грн.;

- 15.04.2014 - в розмірі 5600,00 грн.

За даними позивача (виписка по рахунку підприємця Дімова Д.А. № НОМЕР_2 - а. с. 51), відповідач припинив виконання взятих на себе договірних зобов'язань після 01.08.2014 (з 01.10.2014 кредит в розмірі 5600,00 грн. винесено банком на прострочку).

21.07.2017 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 31001NKK2S094 від 14.07.2017 з вимогою про негайне погашення простроченої заборгованості за договором № Б/Н від 01.10.2013 в розмірі 31682,46 грн., з яких: 5600,00 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 9363,87 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 4163,12 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом; 12555,47 грн. - заборгованість з пені.

Наведені факти та обставини не були спростовані відповідачем по справі.

Позивач стверджує, що належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання, однак відповідач не здійснив повернення банку використані кредитні кошти в розмірі 5600,00 грн., не здійснив сплату відсотків, комісії.

Предметом даного позову виступає майнова вимога банку щодо стягнення з клієнта заборгованості по неповернутому банківському кредиту, відсоткам, комісії та пені.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов'язання.

Так, згідно з приписами статей 1054 (ч. 1), 1048 (ч. 1) Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч. 2 ст. 639 та ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Матеріали справи, а саме - виписка по рахунку підприємця Дімова Д.А. № НОМЕР_2 (а. с. 51), свідчать, що на виконання договірних зобов'язань банком перераховано відповідачу кредитні кошти в сумі 5600,00 грн. і останнім їх отримано у період з 10.06.2014 по 01.08.2014. З цієї ж виписки вбачається, що відповідач прострочив виконання свого зобов'язання за даним договором щодо своєчасного повернення вказаної суми кредиту починаючи з 01.10.2014, і тому на даний час заборгованість з повернення кредиту становить суму 5600,00 грн.

Порядок надання кредиту за послугою кредитного ліміту на поточний рахунок регламентований розділом 3.18 Умов та правил надання банківських послуг (що діяли до 01.07.2014) (далі - Умови).

Відповідно до п. 3.18.1.16 при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до п. 3.18.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.18.1.6 Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу 3.18.4 Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24.00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.18.1.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п. п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.18.5.7 Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Пунктом 3.18.6.1 Умов передбачено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Згідно п. 3.18.1.12 Умов для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена банком в порядку передбаченому даним розділом «Умов та правил надання банківських послуг»

Пунктом 3.18.2.3.1 передбачено, що сторони в порядку ч. 1 ст. 212 ЦК України дійшли взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена банком у разі якщо підвищиться облікова ставка НБУ на 1 чи більше пунктів, чи/або курс гривні до іноземної валюти 1-ї групи класифіктора іноземних валют збільшиться на 5 або більше процентів, чи/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 чи більше процентів. Сторони домовились, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, зазначених в даному пункті, а клієнт не сплатить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені «Умовами і правилами надання банківських послуг». Банк повідомляє клієнта про настання подій, зазначених в даному пункті, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, SMS-повідомлення чи інших).

Тобто клієнт надав згоду на встановлення змінюваної процентної ставки та подальшу її зміну. Закон прямо забороняє в односторонньому порядку змінювати фіксовану процентну ставку. Але по-перше зазначена процентна ставка є змінюваною відповідно до умов та правил, а по-друге клієнтом надано згоду на її зміну у подальшому.

Позивачем на підставі протоколу кредитного комітету від 27.05.2014 (затвердженого 30.05.2014 за № Э.DN/201/3/2/6-6782641) було прийнято рішення про підвищення процентної ставки по кредитним лімітам на рахунках після пільгового періоду з 24% до 36% річних - понад 45днів, 56% - понад 3 місяці. Комісія 0,9% для пільгового періоду - без змін.

Підвищення процентної ставки відбулося у зв'язку із значним підвищенням курсу гривні до іноземної валюти, зокрема долару США, який відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів затвердженого постановою Правління НБУ 04.02.98 № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 № 378) відноситься до першого класу вільно конвертованих валют в Україні.

Так, станом на 01.01.2014 вартість 1 дол. США згідно офіційного курсу НБУ складала 7,99 грн., а станом на 27.05.2014 - 11,75 грн. У зв'язку з цим курс гривні по відношенню до долару США у період з 01.01.2014 по 27.05.2014 підвищився на 32%, а отже підвищення процентної ставки за кредитним договором відбулося у відповідності з п. 3.18.2.3.1 Умов.

Також, за твердженням позивача, на телефонний номер відповідача було направлено SMS-повідомлення, яким його повідомлено про підвищення процентної ставки починаючи з 01.07.2014, проте останній погашення боргу не здійснив, що свідчить про прийняття ним запропонованих банком умов.

Крім того, банком направлялася інформація через електронні системи Приват24 (виписка наявна в матеріалах справи) та була розміщена на офіційному сайті банку www.privatbank.ua, що згідно укладеного договору між банком та клієнтом вважається належним повідомленням про зміну умов договору.

Клієнт приєднався до Умов та правил банку, підписавши відповідні документи. А відповідно до Умов та правил надання банківських послуг процентна ставка є змінюваною.

Наразі ж порядок надання кредиту за послугою кредитного ліміту на поточний рахунок регламентований розділом 3.2.1 Умов та правил надання банківських послуг (що діють з 01.07.2014) (далі - Умови).

Так, відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнтбанк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Пункт 3.2.1.1.3 Умов визначає, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Умовами також визначено, що клієнт зобов'язується:

- використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.1.1.1 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг";

- сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3;

- повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.2.1.1.6 Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до п. 3.2.1.4.4 Умов клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.4 Умов під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

За змістом п. 3.2.1.2.3.4 Умов при порушенні клієнтом зобов'язань, банк, на свій розсуд, має право змінити умови кредитування зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строки виконання яких не наступили, терміни вважаються що настали в зазначену в повідомленні дату. У цю дату Клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному об'ємі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п. п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що:

По-перше, позивачем дійсно належним чином виконано взяті на себе договірні зобов'язання та надано відповідачу обумовлену договором № Б/Н від 01.10.2013 суму грошових коштів в розмірі 5600,00 грн., що підтверджується відповідними доказами та випискою.

По-друге, відповідач, зі свого боку, не погасив отриманий кредит та не сплатив передбачені договором кошти на погашення заборгованості, отже - в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів повернення банку заборгованості за кредитом та по відсоткам, комісії, станом на час прийняття рішення судом, відповідачем не надано, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано.

Позивачем вказано, що відповідно до п. 3.18.4.1.1 Умов, що діяли до 01.07.2014, проценти у період з 10.06.2014 по 25.06.2014 банком не нараховувались, але оскільки відповідач не здійснив обнулення дебетового сальдо в одну із дат наступного 20-го до 25-го числа місяця, йому у період з 26.06.2014 по 01.07.2014 нараховано відсотки за ставкою 24% річних (пп. 3.18.4.1.2 Умов, що діяли до 01.07.2014).

В період з 01.07.2014 по 30.09.2017 у зв'язку із зміною відсоткової ставки, відсотки на поточну заборгованість нараховано виходячи з 36% річних (пп. 3.18.4.1.3 Умов, що діяли до 01.07.2014).

В період з 01.10.2014 по 01.08.2017, відсотки на прострочену заборгованість нараховано виходячи зі ставки 56% річних (з 01.07.2014 - пп. 3.2.1.4.1.3 Умов).

Загальна заборгованість за відсотками виникла у період з 02.07.2014 по 01.08.2017.

Заборгованість по комісії відповідно до п. 3.18.4.4 Умов, що діяли до 01.07.2014 (з 01.07.2014 - п. 3.2.1.4.4 Умов) виникла за період з 01.08.2014 по 01.08.2017.

Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором нарахована у відповідності з п. 3.18.5.1 Умов, що діяли до 01.07.2014 (з 01.07.2014 - п. 3.2.1.5.1 Умов) виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.04.2014 по 01.08.2017.

Перевіривши всі надані позивачем розрахунки по даній справі (а. с. 52-54), суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № Б/Н від 01.10.2013 в розмірі 29176,62 грн., з яких: 5600,00 грн. - заборгованість за кредитом, 9520,67 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1864,72 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 12191,23 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Беручи до уваги наведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, суд вирішив позов задовольнити в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 165, 220, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дімова Дмитра Андрійовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800) заборгованість за договором № Б/Н від 01.10.2013 в розмірі 29176,62 грн., з яких: 5600,00 грн. - заборгованість за кредитом, 9520,67 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1864,72 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 12191,23 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; та судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 29 грудня 2017 року.

Суддя О.Г. Смородінова