Рішення № 71345131, 20.11.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. Справа № 911/3035/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд", м. Чернігів,

до відповідача державного підприємства "Миронівське будівельно-монтажне управління", м. Миронівка,

про стягнення 105 019,68 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з’явився; від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – публічне акціонерне товариство "Чернігівторгбуд", м. Чернігів звернувся до господарського суду Київської області з позовом №117 від 29.09.2017 до державного підприємства "Миронівське будівельно-монтажне управління", м. Миронівка в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 93 884,34 грн. інфляційних втрат за період з 07.06.2015 по 07.06.2017 і 3% річних в сумі 11 135,34 грн. за період з 07.06.2015 по 07.06.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.07.2007 по справі №7/119 позов ВАТ "Чернігівторгбуд" до ДП "Миронівського будівельно-монтажного управління" Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про стягнення185 082,00 грн., позов задоволено частково; ухвалено стягнути з "Миронівського будівельно-монтажного управління" Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 185 082 грн. боргу, 1850,82 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням суду у справі №911/4787/15 у звязку із невиконанням відповідачем судового рішення про стягнення боргу на користь позивача стягнуто інфляційні втрати та проценти річних за перод прострочення грошового зобов'язання з 01.02.2010 по 01.02.2015. Рішенням суду у справі №911/3742/16 на користь позивача стягнуто інфляційні втрати та проценти річних за період з 02.02.2015 по 02.03.2015. Рішенням суду у справі №911/2357/17 на користь позивача стягнуто інфляційні втрати та проценти річних за період з 03.03.2015 по 06.06.2015.

У зв'язку з подальшим невиконанням відповідачем рішення суду у справі №7/119 від 05.07.2007, позивач за період з 07.06.2015 по 07.06.2017 нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 11135,34 грн. та 93 884,34 грн. інфляційних втрат на суму боргу, встановлену рішенням суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.10.2017 позовну заяву публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/3035/17 та призначено справу до розгляду на 31.10.2017.

23.10.2017 від публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" до господарського суду Київської області надійшли додаткові письмові пояснення від 20.10.2017 №302, два клопотання про долучення документів до матеріалів справи №911/3035/17 від 20.10.2017 №304 та від 20.10.2017 №305 та клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Ухвалою суду від 31.10.2017 розгляд справи відкладено на 20.11.2017.

13.11.2017 від публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" до господарського суду Київської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 20.11.2017 уповноважені представники позивача та відповідача не з'явились, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, ухвалу суду про порушення провадження у справі №911/3035/17 та ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 31.10.2017.

Поштові відправлення, якими суд скеровував відповідачу ухвалу суду про порушення провадження у справі №911/3035/17 від 11.10.2017 та ухвалу про відкладення розгляду справи від 31.10.2017, повернуті підприємством зв'язку на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до роз’яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд", м. Чернігів (далі по тексту - ПАТ "Чернігівторгбуд") до державного підприємства "Миронівське будівельно-монтажне управління" (далі - ДП "Миронівське БМУ"), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.07.2007 у справі №7/119 за позовом відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" до Миронівського будівельно-монтажного управління міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, позов задоволено частково; ухвалено стягнути з Миронівського будівельно-монтажного управління (код 05409024) на користь позивача 185 082,00 грн. боргу, 1 850,82 державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення від 05.07.2017 у справі №7/119, яке набрало законної сили 17.07.2007, господарським судом Чернігівської області 17.07.2007 видано наказ про примусове виконання рішення.

За приписом ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі за заявою "Совтрансавто-Холдинг" проти України визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів.

Так, при розгляді господарським судом Чернігівської області справи №7/119 було встановлено, що 25.05.2004 між Миронівським будівельно-монтажним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відкритим акціонерним товариством "Чернігівторгбуд" укладений договір підряду № 7/05, за умовами якого відкрите акціонерне товариство "Чернігівторгбуд" зобов’язався виконати роботи по будівництву школи в м. Корюківка, а Миронівське будівельно-монтажним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, зобов’язались оплатити вартість виконаних робіт, відповідно до актів виконаних робіт та довідки по формі КБ-3.

Досліджуючи матеріали справи № 7/119, господарський суд Чернігівської області встановив, що відкритим акціонерним товариством "Чернігівторгбуд" виконані підрядні роботи на загальну суму 332196,00 грн., що підтверджувалось актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2 та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3. Проте, Миронівське будівельно-монтажне управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи порушило умови договору, та оплатило вартість виконаних робіт лише частково, вартість будівельних робіт в сумі 185082,00 грн. залишилась не оплаченою.

Таким чином, розглянувши вимогу відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд", господарський суд Чернігівської області дійшов висновку про правомірність вимог про стягнення з Миронівського будівельно-монтажного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на користь відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" 185 082,00 грн. вартості будівельних робіт, про що господарським судом Чернігівської області 05.07.2007 винесено рішення у справі № 7/119.

Таким чином, після набрання зазначеним рішенням законної сили, відповідач був зобов'язаний виконати встановлене в судовому рішенні грошове зобов’язання.

Однак, як стверджує позивач, відповідач обов’язку з оплати 185 082,00 грн. заборгованості не виконував, у зв’язку з чим, позивач неодноразово звертався до господарського суду Київської області з позовами про стягнення з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на несплачену суму боргу, розмір якої встановлений рішенням суду від 05.07.2007 у справі №7/119.

Господарським судом Чернігівської області в ухвалі від 12.04.2013 у справі №7/119 встановлено, що відповідно до статуту публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого товариства "Чернігівторгбуд", протокол №9/2012 від 12.01.2012, публічне акціонерне товариство "Чернігівторгбуд" є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" (код 01547657) відповідно до вимог закону України "Про акціонерні товариства" (п.1.1 статуту), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 25.01.2012, номер запису 10641050008002181.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2015 у справі №911/4787/15 у справі за позовом ПАТ "Чернігівторгбуд" до ДП "Миронівське БМУ" про стягнення 97093,25 грн. позов задоволено повністю; вирішено стягнути 27 936,78 грн. 3% річних та 69156,47 грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2010 по 01.02.2015.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.01.2017 у справі №911/3742/16 за позовом ПАТ "Чергнігівторбуд" до ДП "Миронівське БМУ" про стягнення 8 646,38 грн. позов задоволено повністю; вирішено стягнути 8 205,23 грн. інфляційних втрат та 441,15 грн. 3% річних за період з 02.02.2015 по 02.03.2015.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.09.2017 у справі №911/2357/17 за позовом ПАТ "Чергнігівторгбуд" до ДП "Миронівське БМУ" про стягнення 59 086,23 грн. позовні вимоги задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 1460,37 грн. 3% річних та 53 841,95 грн. інфляційних втрат розрахованих за період з 03.03.2015 по 06.06.2015.

Оскільки, як зазначає позивач, відповідач станом на момент звернення до суду з даним позовом обов’язку з оплати підрядних робіт за договором не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, 11 135,34 грн. 3 % річних та 93 884,34 грн. інфляційних втрат нарахованих на несплачену суму боргу встановлену рішенням суду від 05.07.2007 № 7/119, за період з період з 07.07.2015 року по 07.07.2017.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012. у справі № 37/64).

Проаналізувавши вищезазначене та врахувавши, що заборгованість відповідача з оплати виконаних робіт в сумі 185 082,00 грн., встановлена рішенням суду у справі № 7/119, станом на момент прийняття рішення у даній справі не погашена, доказів протилежного відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку про правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат за заявлений період, який не був предметом розгляду та не охоплений рішеннями суду у справах № 911/4787/15, № 911/3742/16 та №911/2357/17, а саме з 07.07.2015 по 07.07.2017.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16|3-1522гс16.

Однак розподіл судом судових витрат в порядку ст. 49 ГПК України та віднесення на рахунок відповідача відшкодування позивачу державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не змінює та не створює зобов'язальних відносин між позивачем та відповідачем в розумінні ст. 509 ЦК України, за таких обставин ст. 625 ЦК України до сплати відповідачем судових витрат у справі № 7/119 не може бути застосована. Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 22.10.2014р. у справі № 911/1902/14).

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку позовних вимог на суму боргу 185082,00 грн. за заявлений період з 07.06.2015 по 07.06.2017, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних становить 11 120,13 грн., інфляційних втрат – 40 864,41 грн., а від так вказані вимоги слід задовольнити в частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" частково, приймає рішення про стягнення з державного підприємства "Миронівське будівельно-монтажне управління" 11120,13 грн. 3% річних та 40 864,41 грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який неналежним чином виконав своє господарське зобов’язання, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду за захистом свого порушеного права, суд у відповідності до ст. 49 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в мінімальному законом встановленому розмірі в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Миронівське будівельно-монтажне управління" (08800, Київська область, Миронівський район, місто Миронівка, вул. Захарченка, будинок, 10 Б, ідентифікаційний код 05409024)

на користь публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" (14014, Чернігівська область, місто Чернігів, Новозаводський район, вулиця Ушинського, 109 км, ідентифікаційний код 01547657)

11 120,13 грн. (одинадцять тисяч сто двадцять гривень тринадцять копійок) 3% річних,

40 864,41 (сорок тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні сорок одна копійка) інфляційних втрат,

1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 21.12.2017

Суддя О.В. Конюх