Ухвала суду № 71344760, 28.12.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

28.12.2017 Справа № 905/907/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянувши матеріали скарги від 15.12.2017 Фізичної особи-підприємця Федюк Олени Сергіївни, смт. Святогорівка, Добропільський район, Донецька область

на дії Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

про визнання дій незаконними та визнання недійсною постанови

по справі за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця Федюк Олени Сергіївни, смт. Святогорівка, Добропільський район, Донецька область

про стягнення 60 621 грн. 96 коп.

Представники сторін:

від позивача (скаржника): не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився.

20.12.2017 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга від 15.12.2017 Фізичної особи-підприємця Федюк Олени Сергіївни, смт. Святогорівка, відповідно до якої скаржник просить визнати незаконними дії державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Богданова Р.К. в межах виконавчого провадження ВП №50167380 з прийняття постанови від 09.10.2017 про стягнення виконавчого збору у розмірі 4949,04 грн; визнати недійсною постанову державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Богданова Р.К. від 09.10.2017 в межах виконавчого провадження ВП №50167380 про стягнення виконавчого збору у розмірі 4949,04 грн.

В обґрунтування скарги боржник посилається на те, що приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження №50167380 від 15.02.2016 державний виконавець не повідомив у встановлений строк боржника та не пересвідчився, що боржник отримав копію зазначеної постанови, що позбавило його, як боржника, можливості виконати добровільно у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк наказ господарського суду Донецької області від 22.09.2015 по справі №905/907/15, що в спричинило незаконність дій державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017. Крім того, скаржник вважає, що дії державного виконавця, які не призвели до фактичного стягнення коштів за виконавчим документом не є підставою для стягнення виконавчого збору.

У зв'язку з закінченням повноважень судді Говоруна О.В. по справі №905/907/15 призначено повторний автоматичний розподіл за результатами якого протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2017 визначено суддю Г.Є. Курило.

Ухвалою від 21.12.2017 суд ухвалив призначити до розгляду скаргу від 15.12.2017 Фізичної особи-підприємця Федюк Олени Сергіївни, смт. Святогорівка в судовому засіданні.

26.12.2017 судом була направлена телефонограма Добропільському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про дату та час судового засідання. Ухвала суду від 21.12.2017 була направлена на юридичну адресу виконавчої служби. Представник відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явився, пояснень на скаргу та матеріали виконавчого провадження №50167380 суду не надав.

Скаржник (боржник) та стягувач в судове засідання не з'явились, про день, час, місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали на їх адресу.

Враховуючи, що згідно ч.ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає скаргу у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника державного виконавця не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи те, що судом процесуальний обов'язок згідно ч.1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України виконаний, суд вважає за необхідне розглянути подану стягувачем скаргу за відсутності представників стягувача, боржника та виконавчої служби.

Розглянувши матеріали скарги та надані документи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2015 по справі №905/907/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Федюк Олени Сергіївни (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) 28602грн. заборгованості за кредитом, 16229грн.82коп. проценти за кредитним договором, 2831грн. 62коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1827грн. витрат з оплати судового збору.

Господарським судом виданий наказ від 22.09.2015 про примусове виконання зазначеного рішення.

15.02.2016 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №905/907/15 виданого 22.09.2015 господарським судом Донецької області. В зазначеній постанові державним виконавцем надано боржнику строк до 22.02.2016 для добровільного виконання рішення та зазначено, що при невиконанні рішення в добровільному порядку в наданий строк воно виконується в примусовому порядку зі стягнення з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Згідно п. 4 постанови про відкриття виконавчого провадження постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та органу або посадовій особі, яка видала документ.

09.10.2017 старшим державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

09.10.2017 старшим державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про стягнення виконавчого збору, в якій постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 4949,04 грн. відповідно до статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до довідки стягувача від 10.10.2017 станом на 10.10.2017 у відповідача перед банком заборгованість відсутня.

Боржник, Фізична особа-підприємиць Федюк Олена Сергіївна, смт. Святогорівка звернувся до суду зі скаргою на дії Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області посилаючись на незаконність дій державного виконавця з прийняття постанови від 09.10.2017 про стягнення виконавчого збору.

Господарський суд при розгляді скарги по суті виходить з наступного.

Стаття 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон від 21.04.1999 №606-XIV, що діяв на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон від 21.04.1999 №606-XIV, що діяв на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до п. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон від 21.04.1999 №606-XIV, що діяв на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження) у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

У відповідності до п. 20.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В наказі господарського суду Донецької області від 22.09.2015 по справі №905/907/15 вказана адреса відповідача: Донецька область, Добропільський район, смт.Святогорівка, вул.Радянська, буд.62, що відповідає адресі, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як на дату видачі наказу, так і на дату винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому суд зазначає, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 07.11.2014 №1085-р затверджено перелік населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення; смт.Святогорівка Добропільського району Донецької області, не віднесено до цих переліків. Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" здійснюють приймання та пересилання поштових відправлень в смт.Святогорівка Добропільського району Донецької області.

Скаржник наполягає, що за адресою Донецька область, Добропільський район, смт.Святогорівка, вул. Радянська, буд.62, лише зареєстрована, але ніколи не проживала, а відповідно до довідки від 06.09.2016 №3005013261 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним її місцем проживання є м.Київ, вул. Маршала Малиновського, б. 3а, кв. 46.

Однак, зважаючи на приписи ст.31 Закону України «Про виконавче провадження»(Закон від 21.04.1999 №606-XIV, що діяв на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження) боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, отже правових підстав для направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на іншу адресу, ніж та, яка зазначена в виконавчому документі, у державного виконавця не має. Таким чином, скаржником не доведено, що державним виконавцем порушені норми Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень пункту 7 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 набрав чинності 05.10.2016.

Таким чином, дії державного виконавця з винесення постанови від 09.10.2017 про стягнення з боржника виконавчого збору регулюються положеннями Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

У відповідності до п. 1 частини 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон від 02.06.2016 № 1404-VIII, що є чинним на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII:

- виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина 1 цієї статті);

- виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (частина 2 цієї статті);

- виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (частина 5 цієї статті);

- виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина 9 цієї статті).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII чинній на момент винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору).

Таким чином, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для стягнення з боржника виконавчого збору є сам лише факт невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, тому стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку вчиняє державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання виконавчого документа боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання сплатити заборгованість самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Тому доводи скаржника про те, що виконавчий збір у розмірі 10 % може бути стягнуто лише у випадку наявності факту примусового стягнення саме державним виконавцем суми боргу за виконавчим документом ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, суд зазначає, що скаржником не доведено яким чином погашена заборгованість, що була стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2015 по справі №905/907/15: в рамках виконавчого провадження чи самостійно відповідачем.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи, що боржник у строк, встановлений для добровільного виконання, рішення суду не виконав, з огляду на приписи Закону України «Про виконавче провадження» таке невиконання є підставою для вжиття заходів виконавчого провадження і передбачає стягнення виконавчого збору, про що винесено законну постанову про стягнення виконавчого збору від 09.10.2017, а тому суд дійшов висновку про недоведеність боржником протиправності дій державного виконавця щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, а отже суд відмовляє в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги від 15.12.2017 Фізичної особи-підприємця Федюк Олени Сергіївни, смт. Святогорівка на дії Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Ухвала набрала законної сили в день підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Г.Є. Курило