Ухвала суду № 71342284, 22.12.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.12.2017 Справа № 554/5096/17

Провадження № 1-кс/554/8677/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області Дударєва О.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017170000000328 від 21.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Полтавської області, про арешт майна у кримінальному провадженні №12017170000000328 від 21.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що в провадженні СУ ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017170000000328 від 21.06.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що починаючи з квітня 2017 року ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, систематично, шляхом обману, здійснювали телефонні дзвінки керівникам підприємств та організацій різних форм власності, розташованим на території України, від імені посадових осіб обласних державних адміністрацій, з пропозицією прийняти участь у благодійності та перерахувати належні їм грошові кошти під приводом надання благодійної допомоги на оздоровлення дітей та воїнів АТО.

У подальшому, з метою власного збагачення, заволодівали перерахованими грошовими коштами (чужим майном) з використанням електронно-обчислювальної техніки (вчиняли шахрайство), які використовували на власний розсуд.

При цьому, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, полягала у придбанні благодійних фондів, а саме: БО «БФ «Захист Громади» ЄДРПОУ 41292620, БО «БФ «Громада України» ЄДРПОУ 41269497, БО «БФ «Сильні Громадяни» ЄДРПОУ 41605032, подальшому відкриттю розрахункових рахунків на вказані фонди у банківських установах, пошуку та підбору громадян, що будуть здійснювати телефонні дзвінки, забезпечувати інтернет переписку з підприємствами установами та організаціями, громадян, на розрахункові рахунки яких будуть перераховані грошові кошти, а також інших співучасників вчинення злочинів.

За вчинення указаних злочинних дій ОСОБА_1 отримував грошову винагороду в розмірі 40% від суми незаконно отриманих коштів, а інші кошти, за попередньою домовленістю розподіляв між іншими співучасниками.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, забезпечував організацію здійснення телефонних дзвінків від імені посадових осіб обласних державних адміністрацій, з пропозицією прийняти участь у благодійності та перерахувати належні їм грошові кошти під приводом надання благодійної допомоги на оздоровлення дітей та воїнів АТО, зняття грошових коштів, що були перераховані від потерпілих на розрахункові рахунки благодійних фондів, у тому числі з використанням системи веб-банкінгу ПАТ «ПУМБ».

За вчинення указаних злочинних дій ОСОБА_2 отримував грошову винагороду в розмірі 6% від суми незаконно отриманих коштів.

Водночас, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, безпосередньо здійснювала телефонні дзвінки керівникам підприємств та організацій різних форм власності, розташованим на території України, від імені посадових осіб обласних державних адміністрацій, з пропозицією прийняти участь у благодійності та перерахувати належні їм грошові кошти під приводом надання благодійної допомоги на оздоровлення дітей та воїнів АТО. Разом з цим, інформувала про результати указаної діяльності інших співучасників, у тому числі ОСОБА_2

Окрім цього, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, який працює на посаді провідного фахівця сектору по роботі з малими корпоративними клієнтами ПАТ «ПУМБ», відкривав розрахункові рахунки фіктивних благодійних фондів та маючі відповідні знання та можливості, здійснював їх подальше обслуговування, завідомо усвідомлюючи, що розрахункові рахунки благодійних фондів використовуються для шахрайського заволодіння грошовими коштами, допомагав, в при обробці платіжних доручень банківською системою, повідомляв співучасників про перерахування на розрахункові рахунки грошових коштів, а також повідомляв про можливу загрозу блокування розрахункових рахунків благодійних, у тому числі правоохоронними органами.

18.12.2017 за адресою: АДРЕСА_1 співробітниками СУ ГУ НП в Полтавській області проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 в ході проведення якого виявлено та вилучено: жорсткий диск «WD WESTERN DIGITAL» WD2500AAKS; жорсткий диск «WD WESTERN DIGITAL» WD10EARX; 2 банківські картки ПАТ «КБ «ПриватБанк».

У ході досудового розслідування з метою збереження речових доказів, забезпечення відшкодування шкоди завданої злочином та забезпечення цивільного позову по справі, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, вилучене 18.12.2017 в ході обшуку помешкання за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 яке перебувало у його володінні.

В судове засідання слідчий та прокурор не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Власник майна в судове засідання не зявився, не повідомив про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні СУ ГУ Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170000000328 від 21.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення обшуку від 18.12.2017 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Вилучене, відповідно до протоколу обшуку від 18.12.2017 року, майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя розяснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,132,98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області Дударєва О.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017170000000328 від 21.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 за фактичною адресою проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме: жорсткий диск «WD WESTERN DIGITAL» WD2500AAKS; жорсткий диск «WD WESTERN DIGITAL» WD10EARX; 2 банківські картки ПАТ «КБ «ПриватБанк», до скасування арешту майна у встановленому нормамиКПК Українипорядку.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова