Рішення № 71341990, 19.12.2017, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/582/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2017 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: Гуняк О.Я.,

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представників відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Алєксєєвої Г

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області,ОСОБА_6 про скасування державної реєстрації права власності, рішень Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області та визнання права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до Бібрської міської ради Перемишлянського району у Львівської області, ОСОБА_6 та просила:

- скасувати рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області від 15.04.2016 року №153 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 в с. Шпильчина, вул. Лесі Українки №6 Перемишлянського району Львівської області та передачу земельної ділянки у власність”;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Шпильчина, вул. Лесі Українки,6 Перемишлянського району Львівської області;

- скасувати рішення Бібрської міської ради від 03.06.2016року №241 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр.. ОСОБА_6 у с. Шпильчина”;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Шпильчина, вул. Л. Українки,6 Перемишлянського району Львівської області

Позов мотивує тим, що вона є власником 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться: вул. Лесі Українки, 6, с. Шпильчина Перемишлянського району. Зазначила, що її сестра ОСОБА_6 отримала у власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Шпилина, вул. Лесі Українки,6 та земельну ділянку площею 0,0925 га для ведення особистого селянського господарства в с. Шпиличина, вул.Лесі Українки. Покликається на те, що вказані земельні ділянки були отримання нею на підставі рішень Бібрської міської ради від 15.04.2016року №153 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 в с. Шпильчина по вул. Лесі Українки,6 та передачу земельної ділянки у власність” та від 03.06.2016року №241 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_6 у с. Шпильчина” . Вважає, що ОСОБА_6 отримала зазначені ділянки у власність незаконно, оскільки на момент їх прийняття, ОСОБА_6 вже не була власником будинку в с. Шпильчина, вул.Лесі Українки,6. Вважає, що 1/2 частини земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Шпильчина по вул. Л. Українки,6 має належати їй - ОСОБА_8 Покликається на те, що відповідно до рішень Бібрської міської ради, земельні ділянки площею 0,25 га та площею 0,0925 га надавались ОСОБА_9, як власнику усього будинку, знаходяться за адресою: вул. Л. Українки,6 Перемишлянський район. Звертає увагу суду на те, що на момент звернення ОСОБА_6 до Бібрської міської ради із заявами про передачу спірних земельних ділянок у власність, які подавались нею як єдиним власником будинковолодіння, правова підстава набуття у власність будинку – рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 02.10.2013р., ухвалою апеляційного суду Львівської області – скасована. Вважає, що відсутнє було право на отримання земельної ділянки, як для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, так і для ведення особистого селянського господарства в с. Шпильчина, вул.Лесі Українки, оскільки таку надали поряд із присадибною ділянкою. Як на підставу задоволення позову покликається на вимоги ст.ст. 89,120 ЗК України, ст.ст.182,334,377 ЦК України та вважає, що у відповідача було відсутнє право на отримання земельної ділянки, як для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд так і для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач – ОСОБА_6 та її представники: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов заперечили, просили у задоволенні такого відмовити. Зазначають, що позовні вимоги є необґрунтовані, незаконні та безпідставні та такими, що не відповідають вимогам розумності та справедливості. Покликаються на те, що позивач успадкувала після смерті батька, ОСОБА_10 за законом частку належного йому житлового будинку. Однак, зазначені земельні ділянки були в користуванні ОСОБА_11 - матері сторін, що стверджується рішенням Бібрської міської ради народних депутатів №302 від 16.06.1994 року, яким затверджено 0,83 га. Окрім цього, рішенням Бібрської міської ради за №176 від 24.09.1996 року передано у власність ОСОБА_11 земельні ділянки, площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і 0,29 га для ведення особистого підсобного господарства, однак право власності на земельні ділянки така не зареєструвала. Вважають, що ОСОБА_6 отримала у власність земельні ділянки не як власник житлового будинку, а успадкувала земельні ділянки за заповітом, після смерті матері – ОСОБА_11

Крім цього, зазначають, що до позивача з набуттям права власності на 1/2 частку житлового будинку перейшло право користування 1/2 часткою земельної ділянки, площею 0,25 га на якій розташований житловий будинок, а тому безпідставним і незаконним є позовні вимоги про скасування рішення Бібрської міської ради від 15.04.2016р. та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку. Звертають увагу суду на те, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства отримана у власність гр. ОСОБА_6 безоплатно вперше із земель комунальної власності в межах норм передачі земельних ділянок громадянам, передбачених ч. 1 ст.121 ЗК України.

Представник відповідача – Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області позов заперечила. У задоволенні такого просила відмовити та повідомила, що земельна ділянки для обслуговування для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд передана у власність ОСОБА_6, як спадкоємцю ОСОБА_11 Зазначила, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства відведена у власність вперше із земель комунальної власності, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок, на підставі ч. 1 ст. 121 ЗК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких мотивів.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,4 ЦК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом і, відповідно, громадянам забезпечені рівні умови захисту права власності на землю. Гарантії рівності умов захисту права власності на землю також передбачені ч. 2 ст. 318 та ч. 1 ст. 386 ЦК України.

Районним судом встановлено, що ОСОБА_8 є власником 1/2 частини житлового будинку, що за адресою: с. Шпилична, вул. Лесі Українки,6 Перемишялнського району Львівської області, на підставі рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21.12.2016року, що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.04.2017 р. (а.с.6-12).

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 02.10.2013 року визнано за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель і спорудами, що знаходиться по вул. Л. Українки,6 в с. Шпильчина Перемишлянського району Львівської області, успадкований нею після смерті матері, ОСОБА_11 (а.с.18-19).

Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області від 01.10.2015 року рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 02.10.2013 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_6 до Бібрської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування – відмолено (а.с.20-22).

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 21.12.2016 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину будинковолодіння №6 по вул. Л. Українки в с. Шпильчина Перемишлянського району Львівської області, що належало її матері ОСОБА_11. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме спадкове майно в порядку спадкування – задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину будинковолодіння №6 по вул.. Л.Українки в с. Шпильчина Перемишлянського району Львівської області, що належало її батькові ОСОБА_10 (а.с.15-17).

Відповідно до ч.1,4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності співвласникам жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом ст. 89 ЗК України.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим (ст.121 ЗК).

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відпо відних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.1,2 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_12 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_12 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 123 ЗК України).

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_12 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_12 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області V –ї сесії Бібрської міської ради VII–го демократичного скликання №153 від 15.04.2016 року, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 в с. Шпильчина, по вул.. Лесі Українки №6. Передано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку, площею 0,2500 га в с. Шпильчина по вул. Лесі Українки №6 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.54).

Рішенням Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області V –ї сесії Бібрської міської ради VII–го демократичного скликання №241 від 03.06.2016 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_6 в с. Шпильчина. Передано у власність громадянці ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства, земельну ділянку, площею 0,0925 га в с. Шпильчина по вул.Лесі Українки, поряд з присадибною ділянкою. (а.с.71).

Згідно відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. шпиль чина по вул. Лесі Українки,6 (а.с. 73)

Згідно рішення №302 від 16.06.1994 р. виконавчого комітету Бібрської міської ради народних депутатів Перемишлянського району Львівської області затверджено розмір земельних ділянок якими користується ОСОБА_11, а саме 0,83 га (а.с.91-92)

Як вбачається із рішення №176 від 24.09.1996р. виконавчого комітету Бібрської міської ради народних депутатів Перемишлянського району Львівської області передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки громадянам, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/, особистого підсобного господарства в с. Шпильчина, а саме ОСОБА_11 0,25 га.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що Бібрська міська рада Перемишлянського району незаконно передала ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Шпильчина, вул. Лесі Українки,6, оскільки така на момент прийняття оскаржуваного рішення власником житлового будинку не була.

Що стосується тверджень відповідачів та їх представників щодо передачі земельної ділянки для обслуговування для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у власність ОСОБА_6, як спадкоємцю ОСОБА_11 слід зазначити, що такі не знайшли свого підтвердження. Більше того, спростовуються самим оскаржуваним рішенням Бібрської міської ради міської ради від 15.04.2016 року №153 та технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (а.с. 157 -174), згідно яких Бібрська міська рада розпорядилась земельними ділянками як землями комунальної власності, надавши їх ОСОБА_6, як власнику будинку.

Окрім цього, слід зазначити до повноважень Бібрської міської ради Перемишлянського району не входить визначення кола спадкоємців, спадкової маси та визначення розміру частки у спадщині.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1212 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтверджені цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний зваернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ст. 1297 ЦК).

Відповідно до вимог ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:визнання прав.

Необхідність у використанні такого способу захисту виникає тоді, коли право на землю (власності, користування) оспорюється, заперечується іншими особами або створюється неможливість реалізації особою свого права власності на землю або землекористування у зв’язку з наявністю сумнівів у інших осіб.

Так, суд вважає, що на підставі наведеного слід скасувати рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області від 15.04.2016 року №153 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 в с. Шпильчина, вул. Лесі Українки №6 Перемишлянського району Львівської області та передачу земельної ділянки у власність”.Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Шпильчина, вул. Лесі Українки,6 Перемишлянського району Львівської області. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Шпильчина, вул. Л. Українки,6 Перемишлянського району Львівської області

Що стосується позовної вимоги про скасування рішення Бібрської міської ради від 03.06.2016 року №241 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр.. ОСОБА_6 у с. Шпильчина” слід зазначити, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення, оскільки така передана у власність в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, у відповідності до ч. 1 ст. 121 ЗК України, що стверджується самим оскаржуваним рішенням та технічною документацією щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.55- 71). Наявність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка межує із земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, не свідчить про порушення права позивача, як власника ? житлового будинку.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2

до Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області,

ОСОБА_6

про скасування державної реєстрації права власності, рішень Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області та визнання права власності на земельну ділянку задовольнити частково.

Скасувати рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області від 15.04.2016 року №153 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 в с. Шпильчина, вул. Лесі Українки №6 Перемишлянського району Львівської області та передачу земельної ділянки у власність”

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Шпильчина, вул. Лесі Українки,6 Перемишлянського району Львівської області

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Шпильчина, вул. Л. Українки,6 Перемишлянського району Львівської області

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області на користь ОСОБА_2 960 (дев’ятсот шістдесят) гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 960 (дев’ятсот шістдесят) гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.