Постанова № 71341130, 28.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження: № 22-ц/796/13209/2017 Доповідач - Ратнікова В.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 760/9078/17

28 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року про відмову у відкритті провадження, постановлену під головуванням судді Лазаренко В.В. за позовом ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання дій незаконними та скасування актів, -

в с т а н о в и л а :

22 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання дій незаконними та скасування актів.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржувані акти складені з порушенням вимог закону. Акт обстеження житлових умов за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_1, був затверджений начальником Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, між тим чинне законодавство не передбачає, що такий акт вимагає затвердження. Також вказав, що проставлений від імені ОСОБА_2 підпис про ознайомлення з актом йому не належить, так як він цей акт не підписував і з його змістом не знайомився. Зазначив, що Службою у справах дітей Одеської міської ради було проведено обстеження житлово - побутових умов квартири за адресою: АДРЕСА_2, хоча ОСОБА_6, з якою у нього наявний спір щодо визначення місця проживання спільного сина ОСОБА_7 та участі батька у вихованні дитини, на час проведення даного обстеження за цією адресою не проживала. Вказав, що за своїм змістом і формою складений Службою у справах дітей Одеської міської ради акт не відповідає вимогам Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 року. Також посилався на те, що, він звертається до суду з метою захисту своїх прав, які виникають з сімейних правовідносин, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання дій незаконними та скасування актів.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням положень чинного законодавства. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані акти обстеження житлово - побутових умов не є нормативними актами чи актами індивідуальної дії і не можуть розцінюватися як рішення суб'єкта владних повноважень, прийняті ним в порядку реалізації своїх владних управлінський функцій. Правовідносини, в які вступає орган опіки та піклування в ході виконання своїх повноважень, зокрема і при складанні актів та висновків, регулюються Цивільним кодексом України і Сімейним кодексом України, тобто відносяться до інституту цивільного права та підлягають судовому захисту в порядку цивільного судочинства. Вказала, що позивач звертався з аналогічним позовом до суду адміністративної юрисдикції і йому було відмовлено у відкритті провадження з тих підстав, що спір не має публічно - правого характеру і підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_8 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідачі Служба у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації і Служба у справах дітей Одеської міської ради явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність їх представників.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей Одеської міської ради, в якому просив: визнати дії Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо складання акту обстеження житлових умов проживання від 28 грудня 2015 року незаконними та скасувати вказаний акт; визнати дії Служби у справах дітей Одеської міської ради щодо складання акту обстеження житлово - побутових умов квартири (кімнати, домоволодіння) АДРЕСА_3 від 29 січня 2016 року незаконними та скасувати вказаний акт.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2.

Постановляючи дану ухвалу, суд першої інстанції посилався на положення статей 15, 122 ЦПК України, в редакції, що діяла станом на дату постановлення ухвали, і ст. 3 КАС України, в редакції, що діяла станом на дату постановлення ухвали, зазначаючи, що спір між сторонами виник з приводу оскарження рішень Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації і Служби у справах дітей Одеської міської ради, що були прийняті ними як суб'єктами владних повноважень, а тому, за своїм характером такий спір є публічно - правовим і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам процесуального законодавства, з огляду на наступне.

Так, частиною 2 ст. 157 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

За змістом статей 158, 161 СК України орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними також може вирішуватися органом опіки та піклування.

Як вбачається з матеріалів справи, акт Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про обстеження житлових умов проживання від 28 грудня 2015 року та акт Служби у справах дітей Одеської міської ради про обстеження житлово - побутових умов квартири від 29 січня 2016 року були складені в ході виконання цими службами своїх функцій, як органом опіки та піклування, при вирішенні спору між батьками неповнолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_2 та ОСОБА_6 щодо визначення місця проживання дитини та участі батька, який проживає окремо, у вихованні дитини і спілкуванні з нею.

Тобто, спірні правовідносини виникли у сфері сімейних відносин і стосуються правомірності діяльності органу опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини.

Стаття 19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають, серед іншого, із сімейних правовідносин.

Аналогічне положення містила стаття 15 ЦПК України в редакції, що діяла станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали.

Стаття 18 СК України встановлює, що одним із способів захисту сімейних прав та інтересів є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Таким чином, враховуючи, що спірні правовідносини виникли в сфері сімейних правовідносин, з приводу виконання Службою у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та Службою у справах дітей Одеської міської ради своїх функцій як органом опіки та піклування, а також враховуючи, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із сімейних відносин, здійснюється в порядку цивільного судочинства, зокрема, і шляхом визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, колегія судів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що позов ОСОБА_2 не підвідомчий суду загальної юрисдикції, є передчасним.

Крім того, за своєю природою акт обстеження житлово - побутових умов містить лише фіксацію і описання певних обставини, і сам по собі не породжує і не встановлює для осіб жодних прав чи обов'язків.

Стаття 4 КАС України визначає, що публічно - правовим є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Стаття 3 КАС України в редакції, що діяла станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, також передбачала, що публічно-правовим є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи, що акт обстеження житлово - побутових умов не породжує для особи жодних зобов'язальних наслідків, складання такого документу не може розумітися як реалізація органом публічно-владних управлінських функцій.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі характер спірних правовідносин не з'ясував, не звернув увагу на те, що в сфері сімейних правовідносин служба у справах дітей, яка діє як орган опіки та піклування, не реалізує публічно - владні управлінські функції, в розумінні ст. 4 КАС України, в зв'язку з чим помилково вважав, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За правилом ст. 379 ЦПК України, у разі скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 є обґрунтованими, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року про відмову у відкритті провадження постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому, відповідно до ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року про відмову у відкритті провадження скасувати та направити справу до Солом'янського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженау касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2017 року.

Головуючий: Судді: