Рішення № 71340328, 13.12.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2868/17

Провадження № 2/645/1782/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В.

секретар судового засідання Чигринова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "ЕНЕРГОБАНК" (далі за текстом ПАТ "ЕНЕРГОБАНК") звернулося до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до договору № 18-000131-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки «VISA», укладеного 13 червня 2012 року між ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" та ОСОБА_1 та додаткової угоди № 1 до договору про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки «VISA» від 12 червня 2013 року, ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 9 700,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 35,00 % річних, а з 13.06.2013 року 37,00% річних.

Згідно п.п. 2.1.3. та п. 2.3. Договору, розмір кредитного ліміту зазначається в Додатковій угоді до Договору, що є його невідємною частиною, кредитний ліміт може бути збільшений або зменшений за заявою Держателя або за рішенням ОСОБА_2, а також в інших випадках, передбачених цим Договором. Порядок здійснення платіжних операцій з використанням кредитної картки, а також порядок отримання кредиту регулюється чинним законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи VISA INTERNATIONAL, цим Договором, Правилами, а також ОСОБА_3 ОСОБА_2.

ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В період дії кредитного договору відповідач не дотримувалася його умов, внаслідок чого станом на 25 травня 2017 року в неї перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 57871,33 грн., з яких: 14 562,66 грн. заборгованість за кредитом; 5 884,81 грн заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (по тілу кредиту); 10 169,30 грн. заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (по відсотках); 9 659,16 грн. заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт; 5 150,00 грн. заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа); 12 445,40 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

На адресу відповідача направлялася повідомлення-вимога № 1369/5 від 30.05.2017 року про необхідність негайно виконати свої зобовязання шляхом сплати кредитної заборгованості, проте вимога не була виконана, у звязку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 57871,33 грн., а також судові витрати з судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" про розгляд справи за відсутності його представника, згідно якого позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала, надала суду заперечення, у яких зазначила, що позивачем був пропущений строк позовної давності, оскільки позивач у повідомленні-вимозі зазначив, що заборгованість у відповідача виникла з 26.12.2012 року. Крім того, пункт 2.6 договору передбачає, що строк дії кредитної лінії становить один рік з моменту підписання сторонами цього договору, якщо не пізніше ніж за 45 календарних днів до закінчення терміну дії Кредитної лінії, за умови, що з боку Держателя (ОСОБА_1І.) відсутня прострочена заборгованість за кредитом та/або обслуговуванню карткового рахунку, та жодна із сторін в установленому порядку не заявить про припинення строку дії кредитної лінії, термін дії Кредитної лінії продовжується на той же строк і на тих же умовах.Отже, відповідно до умов договору строк дії кредитної лінії вважається продовженим у разі відсутності заборгованості, проте банк стверджує, що заборгованість виникла з 26.12.2012 року, що вказує на припинення дії даного договору з 13.06.2013 року.У зв'язку з тим, що останній платіж був здійснений ОСОБА_1 за кредитом 05.05.2014 року, а дія договору була припинена 13.06.2013 року, строк для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права для стягнення заборгованості та процентів (штрафних санкцій) за кредитом закінчився 06.05.2017 року.

Також зазначено, що розмір штрафних санкцій, наданих у розрахунках позивача складає загальну суму - 30863,27 грн., що у два рази перевищує заборгованість за кредитом, яка складає 14562,66 грн., що є не припустимим.Крім того, позивачем було безпідставно та без згоди позичальника, у односторонньому порядку збільшено суму кредиту (кредитного ліміту), який був передбачений договором в розмірі 9700,00 грн., оскільки відповідно до наданого банком розрахунку сума кредитної заборгованості склала (тіло кредиту) - 14562,66 грн., що є порушенням пункту 3.2.3 Договору, яким визначено, що банк має право змінювати ОСОБА_2 та Правила за умови попереднього повідомлення Держателя про такі зміни.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу (заборгованість за штрафами за виникнення прострочених процентів, заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт та заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості) представник відповідача зазначила, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, тому вони не підлягають задоволенню. Зазначила, що відповідач не оспорює укладення договору та отримання грошей, вона деякий час сплачувла кредит, припинила сплачувати, у зв"язку із процедурою ліквідації банку. Просила відмовити у задоволені позову.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13 червня 2012 року між ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" та ОСОБА_1 було укладено договір № 18-000131-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки «VISA», відповідно до умов якої ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 9 700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

12 червня 2013 року між ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки «VISA», відповідно до якої розмір кредитного ліміту складає 9 700,00 грн.

Відповідно до п. 2.1.2 кредитного договору, Банк надає Держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії. Кредит надається в межах кредитного ліміту за винятком випадків, передбачених цим Договором, а Держатель зобовязується повернути суму отриманого Кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені цим Договором.

Згідно п.п. 2.1.3. та п. 2.3. Договору, розмір кредитного ліміту зазначається в Додатковій угоді до Договору, що є його невідємною частиною. Кредитний ліміт може бути збільшений або зменшений за заявою Держателя або за рішенням ОСОБА_2, а також в інших випадках, передбачених цим Договором. Порядок здійснення платіжних операцій з використанням кредитної картки, а також порядок отримання кредиту регулюється чинним законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи VISA INTERNATIONAL, цим Договором, Правилами, а також ОСОБА_3 ОСОБА_2.

Відповідно до ОСОБА_2 за відкриття та обслуговування пакету «Кредитна картка «VISA» позичальнику було встановлено:

- відсоткова ставка 35% річних, з 13.06.2013 року - 37% річних;

- розмір щомісячного мінімального платежу 5% від боргових зобов'язань, але не менше 50 грн.;

- штраф за виникнення простроченої заборгованості 50 грн. + 0,2% в день від суми простроченої заборгованості;

- штраф за користування перелімітом (несанкціонований овердрафт) 0,2% в день від суми переліміту.

Пунктом 2.6. Кредитного договору, встановлено, що строк дії Кредитної лінії становить один рік з моменту підписання Сторонами цього Договору. Якщо не пізніше ніж за 45 календарних днів до закінчення терміну дії Кредитної лінії, за умови, що з боку Держателя відсутня прострочена заборгованість за Кредитом та/або обслуговуванню Карткового рахунку, та жодна із сторін в установленому Договором порядку не заявить про припинення строку дії Кредитної лінії, термін дії Кредитної лінії продовжується на той же строк і на тих же умовах.

В судовому засіданні не встановлено, що хоч одна із сторін, в установленому Договором порядку, заявила про припинення строку дії Кредитної лінії.

У відповідності до п. 3.3.1., 3.3.6. Договору, Держатель зобовязався вчасно та в повному обсязі погашати ОСОБА_2 суму боргових зобовязань, та повністю погасити боргові зобовязання у день скасування ОСОБА_2 Кредитного ліміту.

За користування Кредитом, в тому числі Простроченим кредитом та Овердрафтом, ОСОБА_2 щомісячно нараховує проценти, комісії, розраховує та стягує пені та штрафи в розмірі, встановленому ОСОБА_3. Проценти за користування Кредитом (в тому числі Простроченим кредитом) нараховуються на фактичну суму наданого Кредиту (в тому числі Простроченого кредиту) і за фактичний час користування таким Кредитом протягом всього розрахункового циклу, включаючи день надання зазначених коштів, що передбачено пунктами 5.1., 5.2. Кредитного договору.

Згідно п. 5.4 Договору передбачено, що держатель зобов"язаний не пізніше останнього банківського дня строку дії платіжного періоду та за умови, що сума мінімального платежу перевищує розмір пільгової частини мінімального платежу, а також інших випадках, передбачених Правилами, щомісячно погашати в повному обсязі суму мінімального платежу, розмір якого визначається в Звіті-Рахунку.

Відповідно до пункту 5.7. Договору, проценти на залишок коштів на Картковому рахунку нараховуються згідно ОСОБА_2.

За умов п.п. 6.1., 6.2. Кредитного договору сторони несуть майнову відповідальність в розмірі, передбаченому ОСОБА_3, за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за цим Договором, а також за порушення Правил. У випадку несвоєчасного погашення мінімального платежу чи виникнення Овердрафту, Держатель зобовязаний сплатити на користь ОСОБА_2 штраф у розмірі, передбаченому ОСОБА_3.

Згідно наданих позивачем ОСОБА_3 банку вбачається, що передбачений штраф за виникнення простроченої заборгованості та штраф за користування перелімітом (несанкціонованим овердрафтом), інших видів штрафу ОСОБА_3 не передбачено.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

ОСОБА_5 особистим підписом підтвердила, що їй зрозумілі та вона погоджується з усіма положеннями договору № 18-000131-01 від 13 червня 2012 року, Правил та ОСОБА_3, з якими вона ознайомилася (п. 9.7 договору).

За положеннями ст.ст. 526, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається зі змісту вищевказаного кредитного договору ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» свої зобовязання перед відповідачем виконав.

У відповідності до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.

За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 549, 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

На підставі постанови Правління Національного банку України № 370 від 11.06.2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Енергобанк", Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.06.2015 року № 115 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Енергобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Пунктом 2 вказаного Рішення, призначено уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" провідного професіонала відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення ОСОБА_6 строком на 1 рік з 12.06.2015 року по 11.06.2016 року.

У відповідності до Рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 136 від 14.07.2015 року, призначено з 15.07.2015 року уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 842 від 26.05.2016 року продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Енергобанк" на два роки по 11.06.2018 року включно; продовжено строк повноважень провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7 на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" до 11.06.2018 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2228 від 31.05.2017 року, з 06.06.2017 року був призначений уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку ОСОБА_8.

В судовому засіданні було встановлено, з розрахунку заборгованості наданого представником позивача, що вже після відкликання ліцензії банку та здійснення процедури ліквідації, продовжували нараховувати відсотки та штрафні санкції за кредитним договором, що не ґрунтується на вимогах закону з слідуючих підстав.

Відповідно до частини 3 статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Структура банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначені Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк, це - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов'язана протягом року з дня державної реєстрації подати Національному банку України в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, документи для отримання банківської ліцензії (ст. 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківська ліцензія, це - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ, зокрема, належать банки; фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.1 ст. 3 вказаного Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 48 Закону України "Про систаму гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює зокрема повноваження органів управління банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що діяла на момент призначення уповноваженої особи Фонду), з дня призначення уповноваженої особи фонду, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

У відповідності до ч. 9 ст. 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність", забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, суд дійшов висновку, що з моменту відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації ПАТ "Енергобанк" фактично втратив статус банку та фінансової установи в цілому, його банківська діяльність припинилася, в зв'язку з чим, втратив право на надання банківських та будь-яких інших фінансових послуг, зокрема щодо кредитування фізичних осіб та відповідне нарахування відсотків по кредитам.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не мав права нараховувати проценти та штрафні санкції за кредитним договором № 18-000131-01, укладеним між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1, за період з 12.06.2015 року.

З огляду на те, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконала, суд знаходить позовні вимоги ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача має бути стягнута заборгованість за кредитним договором (за тілом кредиту) в розмірі 14562,66 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими до 12.06.2015 року в розмірі 7411,50 грн..

Також в судовому засіданні було встановлено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував умови договору, за що були нараховані штрафні санкції, які також частково мають бути стягнуті із відповідача. А саме: зідно наданих позивачем ОСОБА_3 банку вбачається, що передбачений штраф за виникнення простроченої заборгованості та штраф за користування перелімітом (несанкціонованим овердрафтом), інших видів штрафу ОСОБА_3 не передбачено. Тому стягненню підлягає штраф за виникнення простроченої заборгованості по тілу кредиту та відсоткам в розмірі 6278,74 грн., що були нараховані до 12.06.2015 року (408,7 грн. за прострочення відсотків + 5870,04 грн. за прострочення тіла кредиту )

Штрафи розраховані позивачем в розмірі 9659,16 грн. за несанкціонований овердрафт та штраф за виникнення простроченої заборгованості (константа) за період з 13.06.2012 року по 25.05.2017 року в розмірі 5150 грн., не підлягають стягненню, так як овердрафт це теж кредитуваннябанкомрозрахункового рахункуклієнтадля оплати ним розрахункових документів при недостачі або відсутності на розрахунковому рахунку клієнта-позичальника коштів.

За положеннямистатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, позивачем було нараховано декілька видів штрафу, що є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору 9659,16 грн. та 5150 грн. слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач вже нараховував відповідні штрафи.

Таким чином, суд дослідивши надані докази в їх сукупності вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача 33135 гривень 95 копійок, а саме: 14 562,66 грн. заборгованість за кредитом; 5870,04 грн заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (по тілу кредиту); 408,70 грн. заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (по відсотках); 7 411,50 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Суд не погоджується із твердженням представника відповідача, щодо застосування строку давності, так як дія кредитного договору припинена 13.06.2013 року, у зв»язку із тим, що відповідач мала заборгованість, припинила сплату заборгованості 05.05.2014 року, а банк мав право звернутись із даним позовом до 06.05.2017 року. Так як суд вважає, що згідно умов договору його дія не припинена, крім того, згідно наданої позивачем виписки руху коштів по рахунку відповідача зазначено операцію 28.11.2014 року, призначення платежу сплата відсотків за кредитом в сумі 404,35 грн. (а.с.97)

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

За частиною першою вищевказаної статті, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно платіжного доручення № НОМЕР_1 від 02 червня 2017 року, позивачем під час звернення до суду з вказаним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1600,00 грн., у звязку з чим, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК», адреса: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 19357762, заборгованість за кредитним договором № 18-000131-01 від 13.06.2012 року про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA, в сумі 33135 гривень 95 копійок, а також судовий збір в розмірі 1600 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя І. В. Ульяніч