Вирок № 71338793, 27.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7889/17

1-кп/415/913/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю прокурора Хмеленко Н.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

за участю секретаря Нікульнікової І.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, холостого, не працює, судимого 20.05.2011 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст.309, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений з місць відбування покарання 20.01.2014 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2, восени 2017 року у денний час, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, знаходячись неподалік мосту через р. Сіверський Донець у м. Привілля Луганської області, знайшов в кущах предмет, зовні схожий на гранату та діючи з раптово виниклим умислом на придбання, носіння та зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу, підібрав, тим самим незаконно придбав та переніс предмет зовні схожий на гранату за місцем свого мешкання за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Перша,21, де став зберігати без передбаченого законом дозволу. Далі, реалізуючи свій умисел на носіння вибухової речовини без передбаченого законом дозволу став носити предмет зовні схожий на гранату до вилучення співробітниками поліції під час огляду місця події 24.11.2017 р.в період часу з 14-10 годин до 14-40 годин, проведеного в районі будинку № 16 по вул. Миру в м. Новодружеськ Луганської області. Вилучений у ОСОБА_3 предмет відповідно до висновку експерта № 19/113/10/428е від 05.12.2017 р. є конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 50-56 г) корпусом бойової гранати Ф-1, придатною до вибуху.

Такі дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.263 КК України, оскільки він придбав, носив та зберігав вибухову речовину без передбаченого законом дозволу.

07 грудня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості, в якій сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення , його правової кваліфікації і щодо призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком, який встановить суд.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення у відповідності до тих обставин, як вони викладені в обвинувальному акті і в угоді про визнання винуватості. В підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтвердив суду, що не помиляється щодо суті і характеру укладеної угоди і щодо визначеного сторонами покарання, усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди , передбачені ст. 473 КПК України. Угоду укладено ним добровільно, укладення угоди не є наслідком насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просив її затвердити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбаченіст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_1 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Таким чином, судом в підготовчому судовому засіданні на виконання вимог ст. 474 КПК України зясовано обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладання і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також суд переконався, що укладання угоди є добровільним. При затвердження угоди будуть виконані умови, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Виконавши вимоги ст.ст.342-348 КПК України, зясувавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження угоди , суд вважає , що угода підлягає затвердженню з ухваленням обвинувального вироку і з призначенням узгодженого сторонами покарання з наступних підстав.

Закон передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості за такими обвинуваченнями.

Угода укладена у відповідності з положеннями ст.ст. 468,469,470,472 КПК України і при її укладанні вимоги закону дотримані.

Обумовлене угодою покарання відповідає ступеню тяжкості і характеру вчиненого, особі обвинуваченого; обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття; обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання згідно з умовами угоди про визнання винуватості. Застосування положень ст.ст. 75, 76 КК України не суперечить вимогам кримінального законодавства.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати на проведення вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/428е від 05.12.2017 р., витрати на проведення якої, відповідно до довідки № 19/113/10/381-д склали 790,96 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Долю речового доказу, а саме металевих осколків від конструктивно-оформленого заряду вибухової речовини (тротил масою 50-56 г) корпусу ручної бойової гранати Ф-1, які упаковані в спеціальний пакет Експертної служби МВС України та передані на зберігання до камери схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме знищити, оскільки після проведення експертизи вони не представляють ніякої цінності та не можуть бути використані за призначенням.

На підставі викладеного, ст.ст. 75,76 ч. 1 ст. 263 КК України, керуючись п.1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374 , 474,475 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 07 грудня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити узгоджене з прокурором покарання у виді 3 (трьох )років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановити іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців; згідно ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_2 періодично зявлятись на реєстрацію в уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання, повідомляти про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи № 19/113/10/428-е від 05.12.2017 р в сумі 790 (сімсот девяносто) гривень 96 копійок в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ - металеві осколки від конструктивно-оформленого заряду вибухової речовини (тротил масою 50-56 г) корпусу ручної бойової гранати Ф-1, які упаковані в спеціальний пакет Експертної служби МВС України та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення , якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений з підстав , передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст.473 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинувачений та прокурор мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення .

Суддя: Д.Ю. Луньова